Рішення № 4796998, 17.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2009

Справа №2-24/3108.1-2009

За позовом Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А"(65013,АР Крим, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189, ідентифікаційний код 25416730)

до відповідача - Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Пономаренко Олени Вікторівни (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 91, кв. 1, ідентифікаційний номер 2813913422)

про стягнення 206 370,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Позивач - Компанія "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача - Суб’єкта підприємницької діяльності- фізичної особи Пономаренко Олени Вікторівни про стягнення з відповідача суму боргу за поставлені товари у розмірі 187322,39 грн.,15599,92 грн. пені, 19048,10 грн. – 15 % річних, також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у порушення умов Договору купівлі –продажу від 17.01.2007 р. за № 511.17.01., відповідач виконав свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару частково, у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 187322,39 грн. Крім того, позивачем на суму основного боргу було нараховано пеню відповідно до пункту 7.3 договору, 15% річних відповідно до пункту 6.1 договору.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 грудня 2008р. порушено провадження по справі № 2-27/11125-2008.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30 березня 2009 року позов Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" залишено без розгляду.

24 квітня 2009 року Компанія "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду АР Крим від 30 березня 2009 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 червня 2009 року апеляційна скарга Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" задоволена, ухвала Господарського суду АР Крим від 30 березня 2009 року скасована, справа № 2-27/11125-2008 передана до Господарського суду АР Крим для розгляду по суті.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. справу № 2-27/11125-2008 передано судді Господарського суду АР Крим Колосовій Г.Г. з привласненням їй номеру № 2-24/3108.1-2009.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.06.2009 р. справи прийнята до провадження та призначена до слухання.

04.08.2009 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 26500,00 грн., що підтверджується аркушами касової книги від 29.09.2008 р., від 12.02.2009 р., від 24.02.2009 р.,17.03.2009 р. У зв’язку з чим позивач просить суд прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та стягнути з відповідача 160822,40 грн. заборгованості, 15599,92 грн. пені та 19048,10 грн. – 15 % річних.

Питання щодо прийняття зазначеної заяви про зменшення позовних вимог суд вважає за доцільним розглянути нижче.

Також до канцелярії суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 ГПК України про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач явку представника жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Враховуюче викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі документами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

17.01.2007 р. між Компанією "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" в особі директора Сімферопольської філії (Продавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Пономаренко Оленою Вікторівною (Покупець) був укладений договір купівлі – продажу № 511.17.01 (а.с. 10).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов’язується продати та доставити власними силами ( у межах України) Покупцю товари побутової хімії та особистої гігієни P&G, Жилет (далі за текстом – Товар) в асортименті та кількості, указаних у Додатках, які є невід’ємною частиною дійсного Договору, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість.

Кількість, асортимент та найменування Товару, який поставляється у відповідності з п. 1.1 Договору, вказуються у додатках, виходячи з наявності Товару на складі у Продавця та відображаються у накладних, оформлених при відпусканні Товару (п. 2.1 Договору).

Розрахунки за Товар, що поставляються по дійсному Договору, здійснюються Покупцем з відстроченням платежу на 20 банківських днів з моменту отримання Товару (п. 5.1 Договору).

Дійсний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2007 р. (п. 8.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, зокрема розрахункові накладні № 01/511009200-92 від 29.09.2007 р., № 01/511009201-91 від 29.09.2007 р., № 01/511009202-91 від 29.09.2007 р., № 01/511009200-91 від 29.09.2007 р., № 01/502000073-91 від 11.10.2007 р., № 01/502000091-91 від 15.10.2007 р., 01/502000202-91 від 10.11.2007 р., № 01/205000202-92 від 10.121.2007 р., № 01/502000203-91 від 10.11.2007 р., № 01/502000204-92 від 10.11.2007 р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, обумовлений договором на загальну суму 297089,11 грн. (а.с.13-40).

Відповідач вказаний товар отримував, проте сплату за отриманий товар була проведена відповідачем лише частково на суму 109766,72 грн.

Вказаний факт також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2007 р. по 31.07.2008 р., який підписаний відповідачем (а.с.11-12).

Слід зазначити, що акт звірки є документом, який підтверджує стан розрахунків між сторонами. Як вбачається з акту, наданого позивачем, заборгованість відповідача стном на 31.07.2008 р. склала 187322,39 грн.

Отже, відповідач не в повній мірі виконав свої обов’язки за договором щодо оплати отриманого товару у повному обсязі та у строк, визначений сторонами у договорі, в результаті чого за ним склалася заборгованість за отриманий товар з урахуванням сплати у розмірі 187322,39 грн., що і послужило підставою для звернення Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

До канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку із частковою сплатою заборгованості відповідачем, що підтверджується аркушами касової книги від 29.09.2008 р., від 12.02.2009 р., від 24.02.2009 р.,17.03.2009 р. на суму 26500,00 грн.

Із зазначених аркушів касової книги вбачається, що відповідачем була проведена сплата у розмірі 9000,00 грн. 29.09.2008 р.

Судом встановлено, що вказана сума у розмірі 9000,00 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача з відповідним позовом до суду (22.12.2008 р. – згідно запису представника позивача на позові про здачу його нарочним до канцелярії суду).

Отже на момент звернення з позовом до суду у позивача було відсутнє право вимоги на суму у розмірі 9000,00 грн. Таким чином в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки судом було встановлено, що сума заборгованості у розмірі 9000,00 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду про стягнення у тому числі зазначеної суми заборгованості, тобто у позивача було відсутнє право вимоги на зазначену суму, суд приходить до висновку, що заява про зменшення позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки за своїм змістом порушує права відповідача.

Крім того, із зазначених аркушів касової книги від 12.02.2009 р. на суму 5000,00 грн., від 24.02.2009 р. на суму 6250,00 грн., від 17.03.2009 р. на суму 6250,00 грн., вбачається, що вказані суми заборгованості були сплачені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку (22.12.2008 р.).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 17500,00 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду справи за відповідачем існує заборгованість з сплати отриманого товару за договором від 17.01.2007 р. у розмірі 160822,39 грн.

Відповідачем не було надано доказів виконання свого зобов’язання щодо сплати отриманого товару у повному обсязі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобов’язання за договорами, поставлений товар, а відповідачем зазначений товар був прийнятий, але сплачений лише частково. У зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі – продажу № 511.17.1 від 17.01.2007 р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 160822,39 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору, у випадку порушення строку, вказаного в п. 5.1 Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від вартості несплаченого Товару за кожний день прострочення, а також несе відповідальність відповідно ст. 625 ЦК України у розмірі 15 % річних.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 19048,10 грн. 15 % річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено, п. 6.1 Договору сторони передбачили 15 % річних, які відповідач повинен сплатити у разі прострочення сплати отриманого товару.

Розглянувши розрахунок позивача, де 15 % річних нараховувалися на кожну накладну окремо, за якою сталося прострочення сплати, суд визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Пономаренко Олени Вікторівни 15 % річних за загальний період з 09.11.2007 р. по 30.09.2008 р. у загальному розмірі 19048,10 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд на підставі п. 6.1 Договору стягнути з відповідача 15599,92 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені позивача, судом встановлено, що при нарахуванні пені позивачем враховувалась подвійна облікова ставка, проте її розмір був застосований невірно, оскільки листом НБУ від 17.05.2007 р. N 14-011/1150-5118 облікова ставка з 01.06.2007 р. встановлена 8 %, з 01.01.2008 р. – 10 % (Постанова Правління НБУ від 29.12.2007 р. N 492), з 30.04.2008 р. – 12 % ( Постанова Правління НБУ від 21.04.2008 р. N 107).

При таких обставинах, суд вважає, що нарахована пеня підлягає перерахуванню відповідно до формули.

За накладною № 01/502000073-91 від 11.10.2007 р. (остання дата сплати – 09.11.2007 р.):

З 10.11.2007 р. по 31.12.2007 р. – 6241,56 грн.(сума заборгованості) х 52 дн. (кількість днів прострочення) х 16% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. = 142,27 грн.

З 01.01.2008 р. по 10.04.2008 р. – 6241,56 грн. х 101 дн. х 20% / 365 = 345,42 грн.

З накладною № 01/502000091-91 від 15.10.2007 р. (остання дата сплати – 12.11.2007 р.):

З 13.11.2007 р. по 31.12.2007 р. – 20569,75 грн. х 49 дн. х 16% / 365 = 441,83 грн.

З 01.01.2008 р. по 13.04.2008 р. – 20569,75 грн. х 104 дн. х 20% / 365 = 1172,19 грн.

За накладною № 01/502000202-91 від 10.11.2007 р. (остання дата сплати – 10.12.2007 р.):

З 11.12.2007 р. по 31.12.2007 р. – 44120,82 грн. х 21 дн. х 16% / 365 = 38,68 грн.

З 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. – 44120,82 грн. х 120 дн. х 20% / 365 = 2901,10 грн.

З 30.04.2008 р. по 11.05.2008 р. – 44120,82 грн. х 12 дн. х 24% / 365 = 348,13 грн.

За накладною № 01/502000202-92 від 10.11.2007 р. (остання дата сплати – 10.12.2007 р.):

З 11.12.2007 р. по 31.12.2007 р. – 22266,62 грн. х 21 дн. х 16% / 365 = 204,97 грн.

З 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. – 22266,62 грн. х 120 дн. х 20% / 365 = 1464,11 грн.

З 30.04.2008 р. по 11.05.2008 р. – 22266,62 грн. х 12 дн. х 24% / 365 = 175,69 грн.

За накладною № 01/502000203-91 від 10.11.2007 р. (остання дата сплати – 10.12.2007 р.):

З 11.12.2007 р. по 31.12.2007 р. – 61865,90 грн. х 21 дн. х 16% / 365 = 569,51 грн.

З 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. – 61865,90 грн. х 120 дн. х 20% / 365 = 4067,90 грн.

З 30.04.2008 р. по 11.05.2008 р. – 61865,90 грн. х 12 дн. х 24% / 365 = 488,15 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню сума пені у розмірі 12359,95 грн.

В частині стягнення 3239,97 грн. пені у задоволенні позову відмовлено.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 187322,39 грн. основного боргу, 15599,92 грн. пені та 19048,10 грн. – 15 % річних, що разом становить 221970,41 грн.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Так, один відсоток від суми позову становить 2219,70 грн., тоді як з платіжного доручення № 813 від 14.10.2008 р., доданого до позовної заяви, вбачається, що держмито сплачено у розмірі 2065,00 грн.

Отже, сума державного мита у розмірі 154,70 грн. підлягає стягненню з Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" в доход Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Пономаренко Олени Вікторівни (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 91, кв. 1, ідентифікаційний номер 2813913422) на користь Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" (65013,АР Крим, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189, ідентифікаційний код 25416730; р/р 26006016760000 в Одеської філії АКІБ «Укрсіббанк», МФО 328782) 160822,39 грн. заборгованості, 12359,95 грн. пені, 19048,10 грн. – 15 % річних, 2097,30 грн. державного мита та 111,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 9000,00 грн. заборгованості, 3239,97 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

4. В частині стягнення 17500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. Стягнути з Компанії "ПІ ДЖІ ТРЕЙД" Дочірного підприємства Компанії "ПАЛМА ГРУП С.А" (65013,АР Крим, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189, ідентифікаційний код 25416730) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) державне мито в розмірі 154,70 грн.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.