Постанова № 4795450, 29.01.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2009 р. справа № 16458/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кошкош О.О.

при секретарі

при секретарі Гумуржи Т.В.

за участю

представника позивача Лук'янчикова І.В.

представників відповідача Сивоконь М.О., Гамана М.В., Зеленського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металоконструкцій» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Макіївський завод металоконструкцій» звернувся до суду з позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі перевірки відповідачем зроблений висновок про заниження позивачем суми коригування на 15183 грн., що призвело до завищення суми податкового кредиту за березень 2008 року, в результаті чого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що вимога податкового органу зменшити суму податкового кредиту по декларації за квітень 2008 року у тій частині ПДВ, що пропорційна вартості реалізованого металобрухту є протиправною, оскільки при придбанні металу позивачем сплачено у вартості товару податок на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2008 року № 0000102340/0/20609/10/23-311, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, надали письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що ВАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» в порушення п.п. 7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно завищено відємного значення за березень 2008 р. на 15183 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 15183 грн.

Крім того зазначають, що посилання позивача на неправомірність застосування податковим органом приписів п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим, оскільки з 01.01.08 вищевказаний підпункт викладено в наступній редакції: «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та п.11.44 ст.11 Закону, суми податку, сплачені у звязку з придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Просили відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем Макіївської обєднаною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металоконструкцій» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року, за наслідками якої складений акт від 16.07.2008 р. № 4339/23-3/01412265.

Перевіркою встановлені порушення, зокрема:

-підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.3 п.7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем не відкоригована доля податкового кредиту, яка оподатковується за ставкою 0%. Підприємством занижена сума коригування на 15183 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 25.07.2008 року № 0000102340/0/20609/10/23-311, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 15183,00 грн.

На думку відповідача, заниження позивачем суми коригування на 15183 грн. призвело до завищення суми податкового кредиту за березень 2008 року. Зазначені порушення призвели до завишення відємного значення у сумі 15183 грн. по декларації за березень 2008 року, що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 15183 грн.

Відповідач зазначає, що розподіл сум податку на додану вартість здійснюється згідно коефіцієнта оподаткованих операцій, який є відношенням обсягу операцій, які оподатковуються за ставкою 20% та 0% к загальному обсягу поставки товарів (робіт, послуг) в поточному звітному періоді (без урахування ПДВ).

Коефіцієнт згідно рядків декларації з ПДВ розраховується у наступному вигляді: ( р.1 + р.2.1 + р.8.3) / (р.5+р.8), тобто позивач згідно податкових накладних придбав у березні 2008р. лист, трубу, балку, металопродкуцію на суму 3 873 090грн., ПДВ 774 618грн. для використання цієї продукції у власному виробництві. Сума ПДВ включена до податкового кредиту за березень 2008р. (р.10.1 декларації з ПДВ) у повному обсязі без зменшення на частку, яка повинна включатись.Сума ПДВ, яка не повинна включатися до податкового кредиту розраховується у наступному вигляді: березень 2008р. 774 618 X (1 - 0,9804) = 15 182,51 грн.

Суд вважає таке твердження відповідача помилковим з огляду на наступне.

Як зазначалось, сума платежу за спірним повідомленням-рішенням складає 15183,00 грн. та підставою для його прийняття відповідачем визначений пп. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ця норма встановлює обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 цього ж закону податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Тобто, під податковим зобов'язанням розуміється наявність у платника податків зобов'язання саме сплатити відповідну суму до бюджету, при цьому до інших законів України (і саме законів, а не інших нормативно-правових актів) віднесена можливість врегулювання лише порядку та строків її сплати.

Ототожнювання відповідачем понять податкове зобовязання ” та завищення суми бюджетного відшкодування ” неправомірне, оскільки, як зазначалось, поняття податкове зобовязання визначено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та не передбачає можливість розширеного його тлумачення.

Разом з тим, для визначення коефіцієнту розподілу податкового кредиту відповідачем застосована формула, а саме ( р.1 + р.2.1 + р.8.3) / (р.5+р.8).

Суд зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачене визначення коефіцієнту розподілу податкового кредиту шляхом застосування такої формули, оскільки зазначений розрахунок визначення коефіцієнту розподілу податкового кредиту не відповідає податковому законодавству, а саме, Закону України «Про податок на додану вартість».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про податок на додану вартість».

З вказаних підстав суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», іншими законами про оподаткування підстави застосування формули ( р.1 + р.2.1 + р.8.3) / (р.5+р.8) для визначення коефіцієнту розподілу податкового кредиту , таким чином донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням податку на додану вартість в сумі 15183,00 грн. суд вважає безпідставним.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки в процесі прийняття рішення субєктом владних повноважень були допущені порушення законодавства України з питань оподаткування, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металоконструкцій» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 25.07.2008 року № 0000102340/0/20609/10/23-311.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металоконструкцій» судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 29.01.2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 03.02.2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кошкош О.О.