Рішення № 4795221, 17.07.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2009

Справа №2-7/2379.1-2009

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Шалімової Тетяни Олександрівни (Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Південна, 21, ідентифікаційний номер 2800114421)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання незаконним акта та визнання недійсним рішення комісії.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Новикова Г. В., предст., дов. №7913 від 08.05.2008 р.

Від відповідача – Дяченко Т. В., предст., дов. №01-Д від 05.01.2009 р.

Суть справи: Суб’єкт підприємницької діяльності Шалімова Тетяна Олександрівна звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в якому просить визнати незаконними акти №1000032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р., а також визнати рішення комісії, оформлені протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р. недійсними, такими, що суперечать законодавству, такими, що порушують законні права позивача та їх дії такими, що підлягають припиненню як протиправні. Також позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» 2000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні акти складені з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, за відсутністю споживача, в актах не вказаний зміст порушень з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ, а сам розрахунок вартості недоврахованої електроенергії не є обґрунтованим.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому, зокрема, посилався на те, що акти про порушення ПКЕЕ та протоколи засідання комісії по їх розгляду не є актами, які є обов’язковими для виконання, а тому не можуть бути предметом спору в господарських судах України, у зв’язку з чим провадження у справі в частині визнання їх недійсними має бути припинено. В задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відповідач просить відмовити через недоведеність факту заподіяння шкоди.

Рішенням ГС АР Крим від 02.09.2008 р. провадження у справі в частині визнання незаконними актів №1000032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією та в частині визнання недійсними, такими, що суперечать законодавству, такими, що порушують законні права позивача та їх дії такими, що підлягають припиненню як протиправні рішення комісії, оформлені протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р., було припинено, а в частині позову про стягнення 2000,00 грн. моральної шкоди відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. рішення ГС АР Крим від 02.09.2008 р. змінено. В частині визнання незаконними актів №1000032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією провадження у справі припинено; в задоволенні позову в частині визнання недійсними, такими, що суперечать законодавству, такими, що порушують законні права позивача та їх дії такими, що підлягають припиненню як протиправні рішення комісії, оформлені протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р., та в частині позову про стягнення 2000,00 грн. моральної шкоди відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. рішення ГС АР Крим від 02.09.2008 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. скасовані частково, в частині вимог про визнання недійсними рішень комісії, оформлених протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р., справу передано на новий розгляд, в іншій частині рішення ГС АР Крим від 02.09.2008 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. залишено без змін.

Справу передано на розгляд судді І. І. Дворному з привласненням номеру 2-7/2379.1-2009 та ухвалою від 07.05.2009 р. справа була прийнята до провадження.

14.07.2009 р. до ГС АР Крим від Суб’єкта підприємницької діяльності Шалімової Тетяни Олександрівни надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить суд:

- присікти дію рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №2203 від 16.04.2008 р., яке створює загрозу порушення права споживача СПД Шалімової Тетяни Олександрівни на отримання електроенергії за договором №496 від 02.04.2004 р.;

- присікти дію рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №2204 від 16.04.2008 р., яке створює загрозу порушення права споживача СПД Шалімової Тетяни Олександрівни на отримання електроенергії за договором №496 від 02.04.2004 р.;

- відновити становище, яке існувало до порушення.

Проте, в подальшому позивачем знов був змінений предмет позову у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим предметом розгляду у цій справі є визнання недійсними рішень комісії ВАТ «Крименерго», оформлені протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по суті, між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», як постачальником електричної енергії, та Суб’єктом підприємницької діяльності Шалімовою Тетяною Олександрівною, як Споживачем, існують договірні відносини по поставці споживачеві електричної енергії (договір №496 від 02.04.2004 р.).

21.03.2008 р. представникам ВАТ «Крименего» була проведена перевірка об’єкта по вул. Радянська, 15 в смт. Миколаївка, що належить позивачеві, за результатом якої був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією №100032 від 21.03.2008 р. Так, перевіркою було виявлено допущене позивачем порушення ПКЕЕ, яке виразилося в тому, що шляхом натиску на кришку електричного лічильника є доступ до механічних частин.

Акт про порушення ПКЕЕ №100032 від 21.03.2008 р. був розглянутий на засіданні відповідної комісії ВАТ «Крименерго», яка прийняла рішення про донарахування позивачеві вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 1584,33 грн. Рішення оформлено протоколом №2204 від 16.04.2008 р.

Крім того, 10.04.2008 р. відповідачем проведено перевірку об’єкта Суб’єкта підприємницької діяльності Шалімової Тетяни Олександрівни по вул. Жовтневої Революції, 6 в смт. Миколаївка, в результаті якої також було встановлено порушення позивачем Правил користування електричною енергією у вигляді знеструмлення ланцюгу струму за фазою «С». Порушення було зафіксовано відповідачем в акті №104222 від 10.04.2008 р., на підставі якого комісією ВАТ «Крименерго» було прийнято рішення у вигляді протоколу №2203 від 16.04.2008 р. про донарахування позивачеві вартості недоврахованої електроенергії на суму 1848,10 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ВАТ «Крименерго», Суб’єкт підприємницької діяльності Шалімова Тетяна Олександрівна звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

По-перше, суд звертає увагу на можливість оскарження рішень ВАТ «Крименерго» про нарахування вартості недоврахованої електроенергії, які оформлені у вигляді протоколів.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Такими актами є, зокрема, оскаржувані позивачем рішення у вигляді протоколів засідання комісії ВАТ «Крименерго» №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані. Протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р. передбачено, що у випадку несплати нарахувань за актами після вступу рішення комісії в законну силу споживачу в триденний строк буде припинена поставка електричної енергії. Крім того, згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію. Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Більш того, як вже було вказано вище, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самих протоколах №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р.

В постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. у цій справі зазначено, що судами при попередньому розгляді справи були неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи (які саме порушення ПКЕЕ або умов договору були допущені позивачем, чи був позивач повідомлений про дату засідання комісії), не надано належної оцінки рішенням комісії та правомірності здійсненого донарахування.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Проте, складені позивачем акти №1000032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р. зазначеним вимогам не відповідають.

Так, суд звертає увагу на те, що акт №100032 від 21.03.2008 р. був складений в присутності продавця Крикливої, а акт №104222 від 10.04.2008 р. – присутності Пасечник О. В., повноваження яких на присутність при перевірці та підписання актів про порушення ПКЕЕ представниками ВАТ «Крименерго» перевірені не були.

Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

З п. 6.41 Правил вбачається, що акт про порушення має юридичну силу у випадку, якщо він складений в присутності представника уповноваженого споживачем та підписаний ним.

В той же час, Криклива та Пасечник не були уповноважені позивачем на підписання актів про проведення перевірок та більш того, не були уповноважені навіть на присутність при проведення перевірки дотримання вимог Правил КЕЕ. Про це безпосередньо зазначалося Суб’єктом підприємницької діяльності Шалімовою Тетяною Олександрівною в позовній заяві та в наступних заявах та поясненнях. Іншого суду відповідачем доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Більш того, суд звертає увагу на те, що акт №100032 від 21.03.2008 р. ані з боку відповідача, ані з боку споживача взагалі не підписаний, а в акті №104222 від 10.04.2008 р. в графі для підписання акта споживачем міститься не зрозуміло чий підпис, без зазначення прізвища, ім’я та по батькові особи, яка підписала акт.

В актах №100032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р. відсутні посилання на конкретні пункти Правил, порушення яких припустився споживач, що не відповідає вимогам Правил.

В акті №100032 від 21.03.2008 р. не вказані моделі, марки та потужність 15 холодильників, які, за інформацією, що міститься в акті, знаходилися на місці проведення перевірки, що, на думку судку, унеможливлює подальше правильне обчислення вартості недоврахованої електричної енергії.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, електропередавальною організацією вказана норма була порушена.

Так, в акті №104222 від 10.04.2008 р. зазначено, що засідання комісії з розгляду акта відбудеться 14.04.2008 р., у той час як відповідне засідання відбулося 16.04.2008 р. В акті №100032 від 21.03.2008 р. взагалі не вказана дата засідання комісії. Наведені обставини, в свою чергу, призвели до необізнаності позивача щодо дати засідання комісії та, відповідно, позбавили позивача права доводити свої заперечення на відповідних засіданнях.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що чисельні порушення, допущені відповідачем при складання актів №100032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р., призводять до втрати зазначеними актами доказової сили, та, відповідно, вказані акти не можуть бути підставою для проведення розрахунку вартості недоврахованої електроенергії.

Так, як вже було вказано вище, статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Отже, найважливішими властивостями доказів є допустимість та їх належність. Причому під допустимістю доказів розуміється, у тому числі, отримання доказів з належних джерел доказування та з дотриманням порядку їх збирання. Наведений принцип знайшов своє відображення в статті 62 Конституції України, якою визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсними актів №100032 від 21.03.2008 р. та №104222 від 10.04.2008 р. є обґрунтованими, засновані на нормах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню. Наведені відповідачем обставини не спростовують факти, викладені позивачем в позовній заяві.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400), оформлені протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р..

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Шалімової Тетяни Олександрівни (Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Південна, 21, ідентифікаційний номер 2800114421) державне мито у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.