Постанова № 4795212, 13.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.08.2009

Справа №2-21/6275-2008А

13 серпня 2009 р. о 12 годині 00 хвилин Господарським судом Автономної республіки Крим у складі

Головуючого – судді Чонгової С.І.

при секретарі судового засідання Останіної В.С.

розглянута адміністративна справа № 2-21/6275-2008А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто», м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 14-А;

До відповідача Красноперекопської Об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрна, 2.

про визнання перевірки протиправною, скасування акту перевірки та визнання нечинним рішення.

У судовому засіданні приймали участь представники:

Позивач Савченко С.В., представник, паспорт № 602123 від 13 березня 1998 р. виданий Армянським міським відділом Головного Управління МВС України в Криму;

Відповідач не з'явився,

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто», м. Армянськ, звернулось до Господарського Суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської Об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, м. Красноперекопськ, у якому просить визнати виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Статус-Авто» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2005 р. по 31.12.2007 р. протиправною та скасувати акт перевірки від 29.04.2008 р. № 454/23-0/33392764; визнати нечинним рішення Красноперекопської Об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000682330 від 15.05.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 355209,66 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

16.04.2009 р. позивачем до матеріалів справи було надано зміни до позову, у яких позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2008 р. № 0000682330 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 355209,66 грн.

14 травня 2009 р. позивач надав суду зміни та доповнення до позову, у яких просить визнати протиправним та скасувати рішення від 15.05.2008 р. № 0000682330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 355209,66 грн.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов (том 1, аркуш справи 116), та просить в позові відмовити.

У судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Суд керуючись принципом розумності строку вирішення справи, передбаченого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неявку позивача, розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Позивач відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам, які беруть участь у справі, були вручені пам’ятки про права та обов’язки.

Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто» зареєстрований виконавчим комітетом Армянської міської ради 07.06.2005 р. за № 1 138 102 0000 000094, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 07.06.2005 р. № 439890 серія АОО.

У періоді, що перевірявся, суб’єкт господарювання був платником наступних податків, зборів та неоподатковуваних платежів: податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, податок на землю та інших.

Податкові органи згідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» являється контролюючими органами та органами стягнення відносно податків та зборів (обов’язкових платежів), які надходять до бюджетів та державних цільових фондів.

На підставі направлення № 215/23-0 від 04.04.2008 р. на право проведення планової комплексної документальної перевірки ТОВ «Статус-Авто» та статті 11-1 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. «Про державну податкову службу в Україні» з 07.04.2008 р. по 18.04.2008 р., а також на підставі наказу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції № 120 від 18.04.2008 р. про продовження терміну проведення перевірки з 21.04.2008 р. по 23.04.2008 р. і направлень на проведення перевірки № 266/23-0 від 18.04.2008 р. була проведена комплексна документальна перевірка ТОВ «Статус-Авто» за період з 07.06.2005 р. по 31.12.2007 р., про що було складено акт від 29.04.2008 р. № 454/23-0/33392764.

Суд не може вважати обґрунтованою позицію позивача щодо порушень відповідачем строків попередження його відповідачем про проведення перевірки, оскільки перевірка була почата не раніше чим через 10 днів з дня отримання повідомлення про проведення даної перевірки, що відповідає чинному законодавству України. Продовження терміну перевірки (з 21.04.2008 р. по 23.04.2008 р.) згідно п. 5 абзацу 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 619 «Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за обчисленням і оплатою податків і зборів (обов’язкових платежів)» було здійснено згідно наказу Красноперекопської ОДПІ на термін встановлений статтю 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За результатами перевірки Красноперекопською Об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення від 15.05.2008 р. № 0000682330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким на підставі п. 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за перевищення лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день – 15154,66 грн. та за проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем відповідних касових та розрахункових документів, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів, - 340055 грн.

Відповідно акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320, а саме.

Перевіркою дотримання вимог порядку ведення касових операцій в національній валюті України за весь строк, який перевірено, встановлено, що розрахунки готівкою на підприємстві проводяться згідно вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Положенням Правління національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320. Ліміт залишку грошових коштів в касі встановлений самостійно, на підставі розрахунку від 08.06.2005 р. згідно наказу № 1 від 08.06.2005 р. в сумі 17 грн., на підставі розрахунку від 02.01.2006 р. згідно наказу № 1 від 02.01.2006 р. – в сумі 17 грн., на підставі розрахунку від 02.01.2006 р. згідно наказу № 1 від 02.01.2007 р. – в сумі 17 грн.

Пункт 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. а № 637, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, встановлює, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками. Зазначені обмеження не поширюються на: а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами; б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію; г) використання коштів, виданих на відрядження; ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції, визначений Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України». У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Актом перевірки встановлено, що позивач здійснював розрахунки за отримані товари готівкою з одним підприємством (підприємцем) на суму більш ніж граничну за один день – 10000 грн. Загальна сума таких розрахунків складає 37625 грн., зокрема: згідно авансового звіту б/н від 09.12.2005 р. встановлено, що 09.12.2005 р. проведена закупівля автозапчастин у приватного підприємця Шматкова В.С., на загальну суму 14725,00 грн. (розрахункова квитанція серія ДААВ № 058383 від 09.12.2005 р.) – сума перевищення складає 4275 грн.; згідно авансового звіту б/н від 30.12.2005 р. встановлено, що 30.12.2005 р. проведена закупівля автозапчастин у приватного підприємця Шматкова В.С., на загальну суму 10900,00 грн. (розрахункова квитанція серія ДААВ № 058399 від 30.12.2005 р.) – сума перевищення складає 900 грн.; згідно авансового звіту б/н від 29.05.2006 р. встановлено, що 29.05.2006 р. проведена закупівля автозапчастин у приватного підприємця Шматкова В.С., на загальну суму 12000,00 грн. (розрахункова квитанція серія БЄАГ № 004592 від 29.05.2006 р.) – сума перевищення складає 2000 грн.

Пункт 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 р., визначає, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат (пункт 2.9. Положення).

Таким чином, перевіркою встановлено перевищення ліміту залишків грошових коштів в касі підприємства: 09.12.2005 р. в сумі 4708.82 грн. (0,82 грн. (залишок на 09.12.2005 р.) + 4275 грн. – 17 грн.); 30.12.2005 р. в сумі 883,82 грн. (0,82 грн. (залишок на 30.12.2005 р.) + 900 грн. – 17 грн.); 29.05.2006 р. в сумі 1984,69 грн. (1,69 грн. (залишок на 29.05.2006 р.) + 2000 грн. – 17 грн.). Всього сума перевищення ліміту залишків готівки в касі за період, що перевірявся, складає 7577,33 грн.

Зазначене підтверджено видатковими касовими ордерами та авансовими звітами (том 3 а. с. 6-20).

Відповідно до вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач не надав доказів на підтвердження відсутності зазначених у акті порушень.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин.

Актом перевірки було також встановлено порушення позивачем п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р., та п. 2, п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Державною податковою адміністрацією України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, товариством занижено податок на додану вартість в сумі 74651,05 грн., у тому числі по періодам: 2005 р. – 13019,88 грн., 2006 р. – 36363,69 грн., 2007 р. – 25177,48 грн.

На зазначені суми позивачем були прийняті податкові накладні від ТОВ «Мекор».

Згідно з пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку (п. 9.1., 9.2. Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпункт 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За запитом суду від 19.05.2009 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва надано інформацію щодо ТОВ «Мекор» (код ЄДРПОУ 21671170), а саме – за період з 07.06.2005 р. по 31.12.2007 р. ТОВ «Мекор» не значилось в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ «Мекор» не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних, а позивач не мав права зменшувати суми податку на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Мекор».

Виходячи з викладеного, суд не має підстав вважати обґрунтованими позовні вимоги позивача.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову оформлено та підписано відповідно до вимог Кодексу Адміністративного судочинства України 19 серпня 2009 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.