Постанова № 4795190, 27.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11135/08/0570 час прийняття постанови: 10-25 Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Смагар С.В. при секретарі                                                  Куранді Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Об’єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради»

до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року № 0000222320/0

за участю представників:

від позивача: Проценко В.К. – за дов. від 20.03.2009р.

від відповідача: Приходько Т.В., Короткоручко Л.А. – за дов. від 22.07.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Об’єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» заявлено позов до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року № 0000222320/0.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», доводить відсутність підстав для визначення відповідачем податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2008 року № 203/к суддею Бахар С.В. змінено прізвище на Смагар у зв'язку із одруженням.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Об’єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 03343195, перебуває на податковому обліку в Ясинуватській об’єднаній державній податковій інспекції.

З 22 травня по 21 червня 2007 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2005 року по 31 грудня 2006 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 2 липня 2007 року № 360/23-211-1/03343195 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки заступником керівника податкового органу (відповідача у справі) 12 липня 2007 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000222320/0, яким визначене податкове зобов’язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 81117 грн. 40 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 61811 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 19306 грн. 40 коп.

Правовою підставою визначення податку спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.8 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 12.1.1, 12.1.4 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі – Закон № 334).

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначений підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіркою встановлено, що позивачем, внаслідок порушення вищезазначених норм, занижено податок на прибуток у загальній сумі 61811 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на 3653 грн., за 4 квартал 2006 року на 58158 грн. Склад порушення визначений пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 акту перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, заниження податку на прибуток встановлене внаслідок того, що позивачем не включено до складу валового доходу кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, в результаті чого занижений валовий дохід у розмірі 5188 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на 1785 грн., за 4 квартал 2006 року на 3403 грн. Крім цього, позивачем включено до валових витрат суми дебіторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, в результаті чого завищені валові витрати в сумі 242057 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на 12824 грн., за 4 квартал 2006 року на 229233 грн.

Відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334 безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пункт 1.25 статті 1 Закону № 334 визначає, що безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 даного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334 платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Згідно з підпунктом 12.1.4 пункту 12.1 статті 12 зазначеного Закону повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період та іншими первинними документами, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі – Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ухвалою суду від 18 липня 2008 року була призначена судова економічна експертиза. За висновком судової економічної експертизи № 48/25 в результаті проведених досліджень експертом встановлено, що висновки акту перевірки відповідача в частині визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток частково відповідають стану фінансово-господарської діяльності позивача. Розбіжності даних експертного дослідження з даними податкового органу у бік збільшення заниженого податку на прибуток в сумі 28060 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на суму 17340 грн., за 4 квартал 2006 року на суму 10720 грн., виникли внаслідок ненадання позивачем первинних документів у повному обсязі.

Заперечень на висновок судової економічної експертизи представники сторін суду не надали ні в письмовому вигляді, ні під час судового засідання. У суду відсутні підстави не приймати висновок експерта.

Стосовно висновку експерта щодо розбіжностей у бік збільшення заниженого позивачем податку на прибуток суд зазначає, що визначення податкового зобов’язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відноситься до виключної компетенції податкових органів шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, і суд не вправі привласнювати повноваження суб’єкта владних повноважень щодо додаткового визначення податку позивачу, з огляду також на те, що предметом даного спору є правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення та визначення у ньому податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 81117 грн. 40 коп. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», допущені позивачем.

Проаналізувавши вищенаведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дослідивши надані сторонами докази, висновок експерта, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Об’єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради» до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2007 року № 0000222320/0, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 липня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 31 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.