Постанова № 4795161, 13.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10818/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кошкош О.О.

при секретарі                                                  

при секретарі                                                  Гумуржи Т.В.

за участю

представника позивача          Наумової О.С., Колеснік В.О., Рибалки О.М.

представника відповідача                    Войтенко М.Ю., Пашкевич Т.Б., Порох С.І., Єсіпової С.М.

В С Т А Н О В И В:

Добропільська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивуючи наступним.

Загальна сума податкового боргу відповідача становить 878646,53 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена. Позивач посилається на ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги, просили стягнути суму податкового боргу у розмірі 878646,53 грн., надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначивши, що податкова заборгованість зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02 грн. виникла - 21.02.2005 р., та у розмірі 101602,02 грн. - 20.05.2005 р., заборгованість по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв'язку з перевищеннями розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн. виникла -25.03.2005р., у розмірі 24900 грн. виникла - 26.04.2005р., частина плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі - 10889,34 грн. - 14.02.2005р. Оскільки згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а позов до суду подано 21.05.2008 року, то позивач пропустив строк позовної давності, котрий на той час вже сплив.

Крім того, відповідач вважає документально не підтвердженою заборгованість по пені нарахованої за несвоєчасне перерахування сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, у сумі 7696,56 грн, так як п. 2, п. 1 Порядку визначення сум, що вносяться до Державного бюджету підприємствами - монополістами у 2004 році та 1 кварталі 2005р. у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, затвердженого Постановою КМУ № 683 від 26 травня 2004р., а також п. 1 Порядку визначення сум, що вносяться до Державного бюджету підприємствами - монополістами у 2006 році у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, затвердженого Постановою КМУ № 599 від 27 квітня 2006р не передбачено нарахування фінансових (штрафних) санкцій та пені за несвоєчасну сплату відрахувань. Відповідач зазначає, оскільки частина плати за оренду державного майна не є податковою заборгованістю, а норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу не розповсюджується на правові відносини щодо цього надходження до бюджету, то нарахування пені у розмірі 992,18 грн. відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не обґрунтовані. Відрахування сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами - монополістами у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 129951 грн. (25.05.2005р. - 59611,00 грн., 30.05.2006р. - 62000,00 грн., 30.06.2006р. - 8340,00 грн.) не є різновидом податкової заборгованості, так як не входять до системи оподаткування, визначеної Законом України „Про систему оподаткування". Податкова заборгованість по пені, у розмірі 48190,31 грн. за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища була нарахована позивачем у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно Ухвалі Господарського суду Донецької області „Про порушення справи про банкрутство ДП „УСС" № 5/796 від 04.05.2005р., № 42/106 від 18.01.2007р., тому є документально не підтвердженою.

Представник відповідача зазначив, що частково визнає позов, а саме заперечує проти стягнен ня з Державного підприємства „Добропіллявугілля" податкової заборгованості у розмірі 490526,43 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» 11.03.2003 року зареєстроване Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області як юридична особа, взяте на облік до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції 01.04.2003 року.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.2007 р. № 433 «Про припинення діяльності державного підприємства «Управління соціальної сфери» було припинено діяльність державного підприємства «Управління соціальної сфери» (далі -          ДП «УСС»). Наказом ДП «УСС» № 165 від 17.10.2007 р. «Про припинення діяльності ДП «Управління соціальної сфери» припинено діяльність підприємства шляхом реорганізації, приєднання до ДП «Добропіллявугілля». Станом на 03.03.2008 р. було складено та затверджено акт передачі податкової заборгованості, згідно з яким податкова заборгованість «ДП УСС» була передана відокремленому підрозділу «Управління комунальних котелень» ДП «Добропіллявугілля (далі ВП «УКК»). ВП «УКК» було створено наказом ДП «Добропіллявугілля» № 121 від 20.10.2006 р. «Про створення відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» у складі ДП «Добропіллявугілля». ВП «УКК» є суб'єктом господарської діяльності без права юридичної особи-платник місцевих та ресурсних податків та зборів, знаходиться нг податковому обліку у Добропільскій ОДПІ з 07.11.2006 р. Згідно ст..92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори. Відповідно до ст..67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1252-ХІІ від 25.06.1991 р., під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Відповідно до п.1, п.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1252-ХП від 25.06.1991 р. платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство, заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою. Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000 р., податкове зобов'язання— зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) — податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Строки сплати узгодженого податкового зобов’язання визначені п.п. 5.3.1 п 5.3. ст.5 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 р. де платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до п.п. 16.4.1, п. 16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. N 2181-ІИ, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п. 16.1.2., п.16.2, п. 16.3.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахування пені розпочинається:

при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

У разі коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені абзацом першим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Відповідно до п. 3, п. 5 ст.12 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 784-ХІУ від 30 червня 1999 р. мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів— зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Як зазначає позивач, заборгованість ДП «Добропіллявугілля» складається із відрахування сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, збору за забруднення навколишнього середовища, плати за оренду державного, майна виникла за актом передачі податкової заборгованості станом на 03.03.2008 р. та у період з 03.03.2008 р. по 08.07.2008 р.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» N 1251-XII від 25.06.91р., за редакцією Закону України від 18.02.97 р. N 77/97-ВР, до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. N 303, зі змінами та доповненнями, та п. 1.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ДПА України від 19.07.99 р. N 162/379, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Відповідно до п. 7.1, п.7.2, п.7.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища N 162/379 від 19.07.99 р., платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби). Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий.

Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім.

Дослідженням експерта встановлено, що на момент уточнення позовних вимог Добропільської ОДПІ (08.07.2008), документально підтверджується наявність податкової заборгованості у сумі 646 481,14 грн., а саме: основного платежу у сумі 643 289,48 грн., пені у сумі 3 191,66 грн., що виникла у період з 21.02.2005 р. по 04.02.2008 р.

Розбіжності між даними дослідження та вимогами позивача виникли внаслідок того, що за даними зворотного боку облікової картки ДП «УСС» зі збору за забруднення навколишнього середовища, встановлено нарахування податковим органом, пені 30.06.2005 р. у сумі 10103,68 грн. та 31.01.2007р. у сумі 38086,63 грн. у періоди дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалами Господарського суду Донецької області «Про порушення справи про банкрутство ДП «УСС»» № 5/796 від 04.05.2005 р., № 42/106 від 18.01.2007 р.

Нарахування пені відбулося під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким зупинено виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), зупинено заходи, спрямовані на забезпечення цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, відрахування сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці не є різновидом податкової заборгованості, так як, не входять до системи оподаткування, визначеної Законом України «Про систему оподаткування» і враховуються, згідно бюджетної класифікації, у складі інших надходжень до бюджету.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Згідно Переліку підприємств-монополістів, щодо яких запроваджується регулювання фондів оплати праці, затвердженого наказами Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України № 423/634 від 22.11.2004 р., ДП «УСС» є підприємством, щодо якого запроваджене регулювання фонду оплати праці, а ДП «Добропіллявугілля» до даного переліку не входить.

Відповідно до п. 2, п.1 Порядку визначення сум, що вносяться до Державного бюджету підприємствами - монополістами у 2004 році та 1 кварталі 2005 р. у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, затвердженого Постановою КМУ № 683 від 26 травня 2004 р., сума перевищення розрахункової величини фонду оплати праці у звітному місяці визначається підприємством як різниця між фактичним і розрахунковим фондами оплати праці у звітному місяці. Суми, що вносяться до державного бюджету у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, визначаються згідно із ставкою оподаткування прибутку (25 відсотків суми перевищення) госпрозрахунковими підприємствами, які мають самостійний баланс і розрахунковий (поточний) рахунок, включаючи підприємства, яким надано пільги з оподаткування прибутку, та підприємства, звільнені від сплати податку на прибуток відповідно до законодавства вносяться до державного бюджету до 25 числа місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п.1 Порядку визначення сум, що вносяться до Державного Бюджету підприємствами - монополістами у 2006 році у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, затвердженого Постановою КМУ N 599 від 27 квітня 2006 р, «підприємства-монополісти, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, подають (надсилають) органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням розрахунок сум, що вносяться до бюджету.

Суми вносяться до бюджету протягом 10 календарних днів після останнього дня відповідного кінцевого строку, передбаченого для подання їх розрахунку.

Вищеназваними Порядками не передбачено нарахування фінансових (штрафних) санкцій та пені за несвоєчасну сплату відрахувань.

Дослідженням експерта встановлено, що документально підтверджені суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці, що виникли у період дії Порядку визначення сум, що вносяться до Державного Бюджету підприємствами - монополістами у 2004 році та 1 кварталі 2005 р. у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці № 683 від 26 травня 2004р., на підставі наданих до податкового органу розрахунків №997 від 21.03.2005, № 3649 від 26.04.05 р., №5502 від 23.05.2005 р. на загальну суму у розмірі 86 211,00 грн., та у період дії Порядку N 599 від 27 квітня 2006 р, документально підтверджується наявність заборгованості, що виникли на підставі розрахунків: №7894 від 22.05.2006 р., №8612 від 20.06.2006 р. на загальну суму з основного платежу у розмірі 70 340,00 грн.

З наведеного виходить, що документально підтверджена загальна сума перевищення розрахункової величини фонду оплати праці, що вносяться підприємствами - монополістами, складає 156 551,00 грн.

Розбіжності за даними дослідження та даними позивача виникли внаслідок того, що за даними зворотного боку облікової картки платника податку, відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахована пеня за несвоєчасну сплату, у сумі 118,42 грн.

Суд зазначає, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. N 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) і не розповсюджується на заборгованість не пов'язану зі сплатою податків та зборів.

Враховуючи, що відрахування сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці не є податковою заборгованістю, а норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу не розповсюджуються на правові відносини щодо цього надходження до бюджету, то нарахування пені відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необґрунтованим.

За даними зворотнього боку облікової картки платника податку, у зв'язку з введенням мораторію, на підставі ухвал Господарського суду Донецької області «Про порушення справи про банкрутство ДП «УСС»» № 5/796 від 04.05.2005 р., № 42/106 від 18.01.2007 р. нарахована пеня у сумі7578,14 грн., що суперечить нормам п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2343-ХІІ від 14.05.92 р. Суд зазначає, що правові відносини між орендодавцем та орендатором регулюються нормами Господарського Кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 р. № 2269-ХП, в зв'язку з цим, орендні платежі не відносяться до податків і зборів (обов'язкових платежів) тому, що не входять в систему оподаткування, а в зв'язку з цим не є податковою заборгованістю. Відповідно до п. 14, п.15,п.17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою КМУ N 786 від 4 жовтня 1995 у разі коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, крім підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук, орендна плата спрямовується: за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - підприємству, організації;

за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків - до державного бюджету.

Терміни внесення орендної плати визначаються у договорі. Платіжні документи на перерахування до бюджету або орендодавцеві орендних платежів подаються платниками установам банку до настання терміну платежу.

Дослідженням експерта встановлено, що станом на 08.07.2008 документально підтверджується наявність заборгованості за оренду державного майна, що підлягає до сплати, з основного платежу у сумі 18 735,34 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення - рішення № 122340 від 02.02.2005, яке прийняте податковим органом за результатами акту перевірки № 6/23-1/24802661 від 31.01.2005 р. та податкового повідомлення - рішення № 372340 від 23.04.08 р., яке прийняте податковим органом за результатами акту перевірки № 215/23-2/24802661 від 09.04.2008 р.

Розбіжності даних дослідження та даними позивача виникли внаслідок того, що за даними зворотного боку облікової картки платника податку, відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахована пеня за несвоєчасну сплату, у сумі 11,13 грн.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. N 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) і не розповсюджується на заборгованість не пов'язану зі сплатою податків та зборів.

Враховуючи, що частина плати за оренду державного майна не є податковою заборгованістю, а норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу не розповсюджуються на правові відносини щодо цього надходження до бюджету, то нарахування пені відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необґрунтованим.

Крім того, за даними зворотнього боку облікової картки платника податку, у зв'язку з введенням мораторію, на підставі ухвал Господарського суду Донецької області «Про порушення справи про банкрутство ДП «УСС»» № 5/796 від 04.05.2005 р., № 42/106 від 18.01.2007 р. нарахована пеня у сумі 981,05 грн., що не відповідає нормам п.4 ст. 12 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» К2343-ХИ від 14.05.92 року.

З огляду на матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як відомо з матеріалів справи, податкова заборгованість зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02 грн. виникла 21.02.2005 року, у розмірі 101602,02 грн. виникла 20.05.2005 року.

Заборгованість по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв'язку з перевищеннями розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн. виникла 25.03.2005 року, у розмірі 24900 грн. виникла 26.04.2005 року.

Частина плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 10889,34 грн. виникла 14.02.2005 року.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальний строк позовної давності як трирічний строк, який підлягає застосуванню щодо усіх цивільних та/або господарських вимог, крім ряду вимог, щодо яких законом встановлюються спеціальні строки позовної давності.

Крім того, відповідно до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Позов Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією поданий до суду 20.05.2008 року, тобто поза встановленим строком з вимогами про стягнення заборгованість зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02 грн. у розмірі 101602,02 грн., заборгованість по сплаті відрахувань сум, що вносяться до державного бюджету підприємствами-монополістами у зв'язку з перевищеннями розрахункової величини фонду оплати праці у розмірі 1700 грн., у розмірі 24900 грн., частина плати за оренду державного майна державними підприємствами у розмірі 10889,34 грн.

З наведеного виходить, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» суму податкової заборгованості у загальному розмірі 258169,10 (двісті п’ятдесят вісім тисяч сто шістдесят дев’ять гривень десять копійок) грн.

В іншій частині позову – відмовити.

У судовому засіданні 13 липня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.