Ухвала суду № 47917011, 30.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8284/14-ц 30.07.2015 30.07.2015 30.07.2015

Провадження № 22ц/784/1951/15 Суддя першої інстанції Нікітін Д.Г.

Категорія 59 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Свіщуку О.С.,

за участю заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2015 року за скаргою ОСОБА_2 на дії державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И Л А:

19 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останньою ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 квітня 2015 року судові рішення попередніх судових інстанцій за скаргою ОСОБА_2 скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2015 року скаргу залишено без розгляду на підставі п. 3. ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд виходив з того, що заявник належним чином був повідомлений про час розгляду справи, однак 20 травня 2015 року та 16 червня 2015 року в судові засідання не зявився без поважних причин та не надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Проте з такими висновками районного суду повністю погодитися не можна.

За змістом статей 74, 76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками, які направляються фізичним особам, які не мають статус підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та вручаються їм під розписку.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання (ч. 4 ст. 74 ЦПК України).

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (ч. 2 ст. 76 ЦПК України)

Як вбачається з матеріалів справи 17 квітня 2015 року суддя виніс ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначення її до розгляду на 24 квітня 2015 року на 14.00 год. (а.с. 164). В матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про те, що учасники судового процесу викликалися до суду.

Проте, у звязку з неявкою учасників судового процесу на визначену дату судове засідання було відкладено на 20 травня 2012 року на 10. 30 год., та на виконання вимог ст. ст. 74,76 ЦПК України судом поштою була направлена на зазначену дату судова повістка на вказану адресу заявника ( а.с. 170), яку він відповідно до поштового повідомлення отримав 12 травня 2015 року (а.с. 175).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання в судове засідання 20 травня 2015 року ніхто не зявився.

Аналогічним чином на адресу ОСОБА_2 поштою була направлена судова повістка про відкладення розгляду справи та виклик його в судове засідання на 16 червня 2015 року на 10.00 год.(а.с. 176), яку заявник також відповідно до поштового повідомлення отримав 28 травня 2015 року. Однак в судове засідання ніхто з учасників судового процесу не зявився (а.с.180).

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 в категоричній формі заперечував отримання судових повісток та свої підписи на поштових повідомленнях. Крім того, послався на те, що він є інвалідом, має тяжкі захворювання та в період виклику його до суду перебував у хворобливому стані, який позбавляв його можливості звертатися до суду та цікавитися процесом розгляду своєї скарги. На підтвердження своїх доводів надав до суду виписку з медичної карти стаціонарного хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 15 червня 2015 року перебував на лікуванні з діагнозами: цироз печінки та сахарний діабет.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при здійсненні виклику заявника ОСОБА_2 для участі у судовому розгляді його скарги, не були здійснені усі можливі засоби виклику осіб до суду, передбачені цивільно-процесуальним законодавством, зокрема через СМС - повідомлення по мобільному телефону, які б не викликали сумніву у суду, що особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, своєчасно повідомлена про дату та час розгляду справи.

За такого, ухвала суду підлягає скасуванню згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: