Постанова № 47762467, 16.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16.03.2015 р. Справа № 814/2903/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» (вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003)

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65058)

про: скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2014р. № НОМЕР_1,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» (далі - позивач, ПАТ «Миколаївгаз», товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ОСОБА_3 (даіл - відповідач, СДПІ, податкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що авансовий внесок з податку на прибуток сплатив відповідно до вимог Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за порушення строків сплати суми грошового зобовязання підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду заперечення проти позову та зазначає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.08.2014 року, прийнято на підставі ст.126 ПК України, в звязку з тим, що позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобовязання, визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме Позивач за січень 2014 року сплатив зобовязання 11.03.2014 року, а мав сплатити до 30.01.2014 року. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Заслухавши думку сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Контролюючим органом 29.07.2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Миколаївгаз» з питання своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток у січні, лютому 2014 року за УЕГГ м. Миколаєва ПАТ «Миколаївгаз».

За результатами перевірки податковою було складено ОСОБА_4 перевірки № 95/28-08-51-40/05410263 від 29.07.2014 року (далі - ОСОБА_4, арк. спр. 54 - 59).

ОСОБА_4 в ході перевірки встановлено, що на порушення пп. 16.1.4 ст.16, п. 31.1 ст. 31, п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року ПАТ «Миколаївгаз» порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобовязання авансового внеску з податку на прибуток у січні 2014 року у сумі 255 891,91 грн., лютому 2014 року у сумі 431 554,00 грн.

На підставі даних, отриманих за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.08.2014 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43 155,40 грн. за порушення граничних строків сплати суми грошового зобовязання з авансового внеску з податку на прибуток (арк. спр. 52).

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 152.4. ст. 152. Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Як зазначенно в акті перевірки Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва (УЕГГ) є відокремленим підрозділом (філією) ПАТ «Миколаївгаз» без статусу юридичної особи, з 2013 року позивач є консолідованим платником податку на прибуток та зареєстрований як платник податків у відповідача.

ОСОБА_4 абз. 3 п. 152.4. ст. 152 ПК України, при консолідованому порядку сплати податку сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX ПК України встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за девять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

ОСОБА_4 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, податковим законодавством передбачені джерела погашення податкових зобовязань платників податків, у тому числі за рахунок надміру сплачених податків по інших платежах. Таке право, надане законом платнику податку, є вираженням його волі, спрямованої на погашення податкових зобовязань, та не залежить від будь-яких обставин, окрім наявності бюджетної заборгованості.

Спрямування надміру сплачених сум з одного платежу в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів здійснюється на підставі заяви платника податку, відповідно до ст. 43 ПК України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом № 974/1597/499 від 21.12.2010 року.

Таким чином, надміру сплачені суми зобов'язань з податку на прибуток можна спрямувати на сплату щомісячних авансових внесків з цього податку на підставі поданої заяви.

Зазначена правова позиція з вказаного питання визначена і ДПС України в листі від 01.04.2013 року № 4420/6/15-14-15-13.

Судом було встановлено, що з метою реалізації свого права щодо розпорядження надміру сплаченими сумами платежів, на підставі положень ст. 43, ст. 87 ПК України, позивач неодноразово, своїми листами від 09.01.2014 року № 03/691, від 09.01.2014 року № 06/20, від 08.02.2014 року № 06/559, від 10.02.2014 року № 01-03/14 (арк. спр. 30 - 33, заявляв відповідачу про зарахування надміру сплачених платежів по податку на прибуток в сумі 1 202 030,97 грн. за кодом бюджетної класифікації 11021000 (переплата станом на 01.01.2014 року) в рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток за кодом бюджетної класифікації 11024000 та в сумі 770 476,97 грн. (переплата станом на 01.02.2014 року), в рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток в 2014 року.

Проте вказані заяви позивача не були прийняті в повній мірі до уваги відповідачем.

Так, перелік заходів реагування та порядок дій з їх реалізації для контролюючого органу у разі надходження відповідної заяви визначено пунктом 43.5 статті 43 ПКУ, де зазначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Таким чином, податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь-яких інших дій, окрім подачі до податкового органу заяви про таке зарахування (повернення) і не надає податковому органу, права, вчиняти дії (або не вчиняти їх), які фактично приводять до відмови платнику податку в зарахуванні надміру сплачених платежів у рахунок інших бюджетних платежів на підставі заяв про таке зарахування. Крім цього податковим законодавством передбачений 20-денний термін для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок інших бюджетних платежів.

З вищезазначеного вбачається, що дії платника податку цілком відповідають приписам податкового законодавства та не порушують встановлений ст. 87 та ст. 43 ПКУ порядок погашення узгодженої суми податкового зобовязання.

У той же час, в порушення п. 87.1 ст. 87 та п. 43.5 ст. 43 ПКУ з боку СДПІ законні вимоги платника податку - УЕГГ м. Миколаєва та Товариства - особи відповідальної за сплату податків виконані не були, оскільки, як вже зазначалося вище, відповідна заява (лист) були проігноровані контролюючим органом.

Крім того, контролюючим органом безпідставно до суми фактично сплачено - зменшено платником самостійно згідно Розрахунку податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток (реєстраційний № НОМЕР_2 від 03.03.2014 року, далі - Розрахунок) віднесено суму із рядка 06 Розрахунку - 5 294 609,00 грн. та визначено дату сплати 11.03.2014 року.

Розрахунок податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013 рік було подано за формою, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2013 року № 39 та відповідно до показників зазначеної форми жоден із рядків не містить показник фактично сплачено та дату сплати. В рядку 06 Розрахунку відображено податок на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний податковий період зменшений на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток 2013р. (ряд.06 = ряд.04 - ряд.05).

В свою чергу, згідно ОСОБА_3 № 4728/7/99-99-19-03-01-17 від 25.02.2014 року, рядок 05 Розрахунку дорівнює сумі нарахованих платником щомісячних авансових внесків за січень - грудень 2013 р. В рядку 04 Розрахунку відображено податок на прибуток за звітний податковий період - за 2013 рік.

Таким чином у ряд. 06 Розрахунку відображається не фактично сплачена сума податку у березні 2014 року, а розрахункова сума переплати податку за вирахуванням поточного податку на прибуток за 2013 рік, та є переплатою після надання Розрахунку за 2013 рік до контролюючого органу у визначені законодавством термін, а дата «11.03.2014 року» є датою нарахування податків згідно поданого Розрахунку.

Отже, факт здійснення СДПІ вказаних дій з порушенням встановлених строків зарахування передплат по податку підтверджується вищезазначеним ОСОБА_4 перевірки СДПІ.

Частиною 3 п. 43.3 ст. 43 ПК України визначено, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум з відповідного бюджету.

Таким чином, саме неправомірні дії відповідача призвели до несвоєчасного зарахування авансового платежу з податку на прибуток.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

ОСОБА_4 частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта субєктів владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач не довів суду правомірність вчинених дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В той же час позивачем було доведено суду відсутність фактів порушення податкового законодавства з боку позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України № НОМЕР_1 від 12.08.2014 року про сплату ПАТ «Миколаївгаз» штрафу в сумі 51 178,38 грн., за прушення граничних термінів сплати суми грошового зобовязання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 23 березня 2015 року.