| про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним , В С Т А Н О В
И В: До Харківського окружного
адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Державне
науково-виробниче підприємство «Об'єднання Комунар» (надалі - ДНВП „Об'єднання
Комунар”) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками платниками податків у м. Харкові, за участю прокурора
Харківської області, в якому просить суд визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення № 0000180841/0 від 21.10.2008 р. В судовому засіданні представники
позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх
задовольнити. В обґрунтування позову посилались на п.п. 5.2.5, п. 5.2 ст. 5
Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 - ІІІ від 21.12.2000 р.
(надалі - Закону 2181) та наполягали на
тому, що висновки, викладені в Акті позапланової виїзної перевірки ДНВП
«Об'єднання Комунар» від 13.10.2008 р. № 2098/41-018/14308730, щодо порушення
п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону
України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР
(надалі - Закону про ПДВ), є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам
чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Також стверджують, що
висновки відповідача в акті перевірки про визнання правочинів, укладених
позивачем з ПП „Строй Еліт Стиль”, нікчемними та зменшення суми бюджетного
відшкодування на 73376,00 грн. суперечать нормам цивільного і податкового
законодавства та не відповідають наданим підприємством документам. У зв'язку з
чим, вважають податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №
0000180841/0 від 21.10.2008 р. таким, що прийняте з порушеннями наведених норм
права і просять суд визнати його нечинним. Відповідач, Спеціалізована державна
податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
(надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) та її представники у судовому
засіданні з позовними вимогами не погодилися. Свої заперечення обґрунтовували
із посиланням на ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.
203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України та пояснили, що порушення,
встановлені в ході позапланової виїзної перевірки позивача, зафіксовані
належним чином в акті перевірки від 13.10.2008 р. № 2098/41-018/14308730. В
своїх запереченнях на позов відповідач та його представники у судовому
засіданні стверджують, що ДНВП «Об'єднання Комунар» при наявності фактично
сплаченого від'ємного значення у податкових періодах (за вересень 2007 року,
грудень 2007 року, січень 2008 року, березень 2008 року), було прийняте
самостійне рішення про зарахування даного від'ємного значення до складу
податкового кредиту наступного податкового періоду. В результаті чого, на думку
відповідача, підприємством порушено п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ ДНВП
«Об'єднання Комунар» до загальної суми ПДВ, задекларованої до відшкодування з
бюджету на рахунок платника у банку за липень 2008 року, включена частина
від'ємного значення за вересень, грудень 2007 року та січень - квітень 2008
року, розрахована у відповідності з п.п, 7.7,1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, та
фактично сплачена у цих податкових періодах. Наполягають на тому, що за
результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного
відшкодування за липень місяць 2008 року на суму 3077755.00 грн. Вважають
оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000180841/0 від 21.10.2008 р.
таким, що прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному
законодавству, у зв'язку з чим просять суд в задоволенні позову відмовити. Представник прокурора в судовому
засіданні підтримав позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні
позовних вимог в повному обсязі. Розглянувши подані сторонами
документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора,
з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення
проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку
про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з
наступного. Матеріалами справи підтверджено, що
з 16.09.2008 р. по 06.10.2008 р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові
була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ДНВП «Об'єднання
Комунар» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування
податку на додану вартість у сумі 3960000,00 грн. за липень 2008 року на
рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що
декларувалось в період вересень, грудень 2007 року, січень, березень, квітень,
червень 2008 року, про що складено акт № 2098/41-018/14308730 від 13.10.2008 р. За висновками вказаного акту
перевірки встановлено, що в порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України
«Про податок на додану вартість» ДНВП «Об'єднання Комунар» завищено заявлену
суму бюджетного відшкодування за липень 2008 року на 3059322,00 грн., а також у
порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок
на додану вартість» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових
зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2008 року та червень 2008 року на
загальну суму 73376,00 грн. Як свідчать матеріали справи,
позивачем на ім'я начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було подано
заперечення від 16.10.2008 р. № 433/026-юр до акту позапланової виїзної
перевірки № 2098/41-018/14308730 від 13.10.2008 р., в яких ДНВП «Об'єднання
Комунар» вказало на невідповідність висновків акту перевірки № 2098/41-018/14308730
від 13.10.2008 р. нормам чинного законодавства та просило скасувати зазначений
акт перевірки. Відповідачем було направлено на
ім'я Генерального директора ДНВП «Об'єднання Комунар» лист № 14642/10/41-036
від 20.10.2008 р. про результати розгляду заперечення від 16.10.2008 р. №
433/026-юр, в якому частково були задоволені законні вимоги позивача, але у
зміні висновків було відмовлено. На підставі висновків зазначеного
акту про встановлені порушення пп.7.4.1, п.п.7.5.1, абз. „а” п.п.7.7.2 п.7.7
ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та згідно пп.”б” п.п.4.2.
п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.7 „б” п.7.7 ст.7
Закону України „Про податок на додану вартість” СДПІ по роботі з ВПП у м.
Харкові було винесене податкове
повідомлення-рішення від 21.10.2008 р. № 0000180841/0 про зменшення суми
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на
3077755,00 грн. Судом встановлено, що підставою для
зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 3077755,00 грн.
слугували висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про завищення ДНВП
«Об'єднання Комунар» суми заявленого бюджетного відшкодування за липень 2008
року на суму 3059322,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою
податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2008 року та червень
2008 року на загальну суму 73376,00 грн. Відповідач, посилаючись на п.п.
7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», стверджує,
що ДНВП «Об'єднання Комунар» при наявності фактично сплаченого від'ємного
значення у вищеперелічених податкових періодах було прийняте самостійне рішення
про зарахування даного від'ємного значення до складу податкового кредиту
наступного податкового періоду. Підприємством за період жовтень - грудень 2007
року, січень - червень 2008 року були надані декларації з податку на додану
вартість до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, згідно яких задекларовано рядок
26 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування
включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». Дослідивши надані позивачем до
матеріалів справи копії декларацій з податку на додану вартість за вищевказані
періоди, суд вважає необхідним відмітити наступне. Порядок оформлення рішення про
зарахування від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного
податкового періоду наведений у листі Державної податкової адміністрації
України від 14.06.2008 N 6912/5/16-1516
«Щодо податкової звiтностi» згідно якого зазначене рiшення вiдображається
платником податку у податковiй декларацiї (рядок 25.2), яку вiн подає за
наслiдками звiтного перiоду, в якому виникає право на подання заяви про
отримання бюджетного вiдшкодування згiдно з нормами цiєї статтi. При прийняттi
такого рiшення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного
вiдшкодування наступних податкових перiодiв (пiдпункт 7.7.3 пункту 7.3 статтi 7
Закону про ПДВ). Судом з'ясовано, що в податкових
деклараціях з податку на додану вартість ДНВП «Об'єднання Комунар» за вказані
податкові періоди (за вересень, грудень 2007 р. та січень-березень 2008 р.)
самостійне рішення про зарахування даного від'ємного значення до складу
податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 25.2) не відображалось. За таких обставин, суд вважає
висновок відповідача про прийняття позивачем за спірні податкові періоди самостійного рішення про зарахування
даного від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового
періоду таким, що не відповідає фактичним обставинам у справі. Як вбачається з акту перевірки,
рішення про результати розгляду заперечень на акт перевірки та заперечень
позивача, як підставу для зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2008 р.
та червень 2008 р. на загальну суму 73376,00 грн. відповідач стверджує про
нікчемність правочинів, укладених між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ПП «Строй
Еліт Стиль». Суд зауважує, що такого висновку
СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові дійшла після отримання даних ДПІ у
Голосїівському районі м. Києва про те, що контрагент ДНВП «Об'єднання Комунар»
ПП «Строй Еліт Стиль» з січня 2008 р. не нараховував та не сплачував податки,
за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, а отже фактичних операцій з
надання послуг між ПП «Строй Еліт Стиль» та ДНВП «Об'єднання Комунар» не
відбувалось, що приводить до неможливості підтвердження факту включення даних
операцій до податкових зобов'язань відповідних періодів та нарахування податку
на додану вартість. Відповідач вказує на це, як на
підставу для коригування ДНВП «Об'єднання Комунар» показників, пов'язаних з
обчисленням сум податкових зобов'язань за операціями між позивачем і ПП «Строй
Еліт Стиль» за договором підряду № 37 від 11.06.2007 р. Слід також відмітити, що за
висновком акту перевірки відповідач не заперечує наявність у позивача належно
оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану
вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема
виданих постачальниками товарів і послуг податкових накладних, але при цьому,
посилаючись на невідповідність дійсності відомостей в таких документах, як у
випадку нездійснення самих операцій, робить висновок, що такі документи не є
безумовною підставою для відшкодування ПДВ. Суд не може погодитись з такими
доводами відповідача виходячи з наступного. Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу
України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена
законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним
судом не вимагається. Виходячи з положень ст.207. 208
Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо
суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним
засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 Цивільного
кодексу України є нікчемним. Згідно приписів ст.67 Конституції
України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом. З акту перевірки судом вбачається, що
СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не було встановлено фактів порушення правил
ведення податкового обліку та не
встановлено фактів надання платником податків ДНВП «Об'єднання Комунар»
недостовірності інформації, яка б спотворювала дані податкового обліку. Судом встановлено, що ПП «Строй
Еліт Стиль» зареєстроване як юридична особа, має дійсне не анульоване свідоцтво
про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37104256 від 15.06.2005
року. Судом встановлено, що між ДНВП
«Об'єднання Комунар» та ПП «Строй Еліт Стиль» було укладено договір підряду №
37 від 11.06.2007 р., згідно якого підрядник ПП «Строй Еліт Стиль»
зобов'язується виконати за завданням замовника ДНВП «Об'єднання Комунар» роботи
з ремонту кровлі корпуса. Відповідач, з вказівкою на дані,
отримані від ДПІ Голосіївського району м. Києва, зазначив, що ПП «Строй Еліт
Стиль» за фактичною та юридичною адресою не знаходиться, з лютого 2008 р.
податків не сплачує, не звітує, зробив висновок, що вказаний правочин,
укладений між ПП «Строй Еліт Стиль» та
ДНВП «Об'єднання Комунар» суперечить моральним засадам суспільства та порушує
публічний порядок (ст. 228 ЦК України). при цьому державні податкові
інспектори в акті № 2098/41-018/14308730
від 13.10.2008 р. вказали, що за результатами перевірки не встановлено
взаємовідносини ДНВП «Об'єднання Комунар» з платниками, установчі документи,
свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші
документи яких в судовому порядку визнані недійсними. Зокрема, підставою для зменшення
суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 р. на суму 54943,20 грн. відповідач
вважає те, що ДНВП «Об'єднання Комунар» віднесено до податкового кредиту квітня
2008 року податкову накладну від 30.12.2007 р. № 2113 на загальну суму
329659,20 грн., в тому числі ПДВ 54943,20 грн., виписану ПП «Строй Еліт Стиль»
у зв'язку з наданням послуг по ремонту кровлі, а фактичне виконання робіт
підтверджується актом виконаних робіт без дати, на якому зазначено від руки
«роботи виконані 06.03.2008 р.». Тобто ПП «Строй Еліт Стиль» 30.12.2007 р.
виписано податкову накладну при відсутності на той час податкових зобов'язань. Дослідивши в судовому засіданні
надані до матеріалів справи документи, суд не приймає такі доводи відповідача,
оскільки фактичне виконання робіт підтверджується належно оформленим актом
виконаних робіт за грудень 2007 року, підписаним обома сторонами та скріпленим
печатками, який наявний в матеріалах справи. На підставі акту виконаних робіт
за грудень 2007 р. ПП «Строй Еліт Стиль» була виписана податкова накладна від
30.12.2007 р. № 2113 на загальну суму 329659,20 грн., в тому числі ПДВ 54943,20
грн., яка має всі заповнені реквізити, оформлена належним чином постачальником
товарів (послуг) за першої події - виконаним роботам за грудень 2007 р., що підтверджується
відповідним актом виконаних робіт за грудень 2007 р. Отже, ДНВП «Об'єднання Комунар»
використано надані ПП «Строй Еліт Стиль» роботи з ремонту кровлі корпуса у своїй господарській діяльності. Крім того, ДНВП «Об'єднання
Комунар» та ПП «Строй Еліт Стиль» належним чином оформили договірні
правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні
документи бухгалтерської та податкової звітності. ДНВП «Об'єднання Комунар» в повному
обсязі перераховано податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість
з наданих ПП «Строй Еліт Стиль» робіт з ремонту кровлі корпуса. Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7
Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових
зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася
раніше. До подій відноситься дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -
дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником
податку. Тобто податкова накладна від 30.12.2007 р. № 2113 була виписана ПП
«Строй Еліт Стиль» без порушень положень Закону України «Про податок на додану
вартість», а ДНВП „Об'єднання Комунар” на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7
Закону України „Про податок на додану вартість” включило суму ПДВ за даною
податковою накладною до складу податкового кредиту. Суд відзначає, що Законами України
не передбачено відповідальність платника податків за незнаходження за фактичною
та юридичною адресою, не звітування, несплату його контрагентами ПДВ до
бюджету. Тобто, у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань
по сплаті податку до бюджету негативні наслідки настають лише для нього. Відповідно до ст. 215 Цивільного
кодексу України, на яку посилається відповідач, підставою недійсності правочину
є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які
встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного
кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом
(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не
вимагається. Положеннями ст. 203 ЦК України
встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка
вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній
волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути
спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. З огляду на викладене, не
погоджується з позицією відповідача про те, що в даній справі правочин, укладений позивачем з його
контрагентом суперечить інтересам держави та суспільства, є вочевидь таким, що
укладений з цією метою та визнання його недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221,
224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги
закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання
сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину
малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його
схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу
органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок,
тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і
громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави,
Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Також відповідно до ст. 234 ЦК
України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових
наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27
Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає
вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави
і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча
б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) , може
бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано
судом недійсним повністю або в частині. Аналізуючи наведені норми суд
приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі
укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не
встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про
недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої
особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого
правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. В ході розгляду даної справи судом
встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не
віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його
недійсним. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71КАС
України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність
свого рішення. Суд вважає, що відповідач,
приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, не міг керуватися лише
припущеннями щодо фіктивності (недійсності) укладеного договору, а його позиція
про те, що даний договір очевидно суперечать інтересам держави та суспільства,
не підкріплені належними доказами. Слід відмітити, що платників
податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік
неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості
оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,
порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон
України «Про податок на додану вартість». Згідно п. l.7 ст.l Закону про ПДВ
податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове
зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пункту 1.8 ст. 1
Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику
податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених
цим Законом. Порядок визначення суми податку, що
підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з
бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону. Виходячи зі змісту положень п.п.
7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ платник податку може прийняти самостійне
рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у
зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку
він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання
заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При
прийнятгі такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум
бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на
одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної
суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову
декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування,
яка відображається у податковій дeклapaцiї. При цьому платник податку в
п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного
казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її
прийнятгя, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До
декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування (п.п. 7.7.4.
п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ). Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7
Закону про ПДВ (зі змінами та доповненнями) бюджетному відшкодуванню підлягає
частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично
сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді
постачальникам таких товарів (послуг). Сума податкового кредиту попереднього
податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів визначається у
додатку 3 до декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного
відшкодування" (в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування
приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного
та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично
сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам
таких товарів (послуг). Аналіз положень Закону України «Про
податок на додану вартість» дозволяє суду дійти висновку, що саме відсутність у
постачальника товарів та послуг статусу платника ПДВ позбавляє його права
видавати податкові накладні, а видані податкові накладні таким платником
податку набувають статусу фіктивних та позбавляють покупця права на податковий
кредит. Складання податкової накладної
суб'єктами господарської діяльності передбачає дотримання законодавчо
установленого порядку заповнення її граф. Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7
Закону про ПДВ передбачено, що право на нарахування податку та складання
податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники
податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Пунктом 5 даного порядку
передбачено, що податкова накладна є не дійсною у разі її заповнення іншою
особою, ніж указаною в п. 2 даного порядку. У разі, коли суб'єктами
господарської діяльності не будуть виконуватися перелічені вище умови складання
і надання податкових накладних, підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ
забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, а при
імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським
документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт
(послуг). З урахуванням наведених норм права,
суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність звітів та несплата
податків ПП «Строй Еліт Стиль» не може розглядатись як підстава для зменшення
бюджетного відшкодування ДНВП «Об'єднання Комунар», оскільки станом на час
укладання спірного правочину та здійснення фінансово-господарської діяльності з
ДНВП «Об'єднання Комунар» та на час розгляду справи ПП «Строй Еліт Стиль»
зареєстроване у відповідності до чинного законодавства та має статус платника
податку на додану вартість. Також суд відмічає, що відповідно
до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує
проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю
адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається
на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали,
що свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність винесеного
податкового повідомлення - рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що
викладені в акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер
суб'єктивних припущень. За таких умов, факти порушень п.п.
7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану
вартість», вказані в акті перевірки від 13.10.2008 р. № 2098/41-018/14308730,
слід вважати недоведеними. З огляду на це, суд дійшов висновку
про відсутність у відповідача підстав для зменшення ДНВП «Об'єднання Комунар»
суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3077755,00
грн. згідно податкового повідомлення - рішення № 0000180841/0 від 21.10.2008 р. Враховуючи викладене, прийняте
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові податкове повідомлення-рішення № 0000180841/0 від
21.10.2008 р. є протиправним та підлягає визнанню судом нечинним. Стаття 19 Конституції встановлює,
що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням вищевикладених
обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають
задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як
безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним
обставинам справи. Відповідно до ст. 94 КАС України,
враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом
владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого
державного мита з держбюджету на користь позивача. Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87,
94, 138, 143, ч.1 ст.158, ст.ст.161-163, 167, 186, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Позов Державного науково-виробничого підприємства „Об'єднання Комунар”
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Харкові, за участю прокуратури Харківської області про
визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному
обсязі.. Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Харкові № 0000180841/0 від 21.10.2008 року
про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у
розмірі 3 077 755,00 грн.. Стягнути з Державного бюджету
України на користь Державного науково-виробничого підприємства „Об'єднання
Комунар” (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, код 22706151), державне мито
у розмірі 3,40 грн. На постанову через суд першої
інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів
з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду
першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про
апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду
апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана
без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна
скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне
оскарження. Постанова набирає законної сили
після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення
цього строку. Постанова в повному обсязі
виготовлена та підписана 17.04.2009 року. Суддя Перцова Т.С. З
оригіналом згідно.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4775364 ?
Документ № 4775364 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4775364 ?
Дата ухвалення - 13.04.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4775364 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4775364 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4775364, Харківський окружний адміністративний суд
Судове рішення № 4775364, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Судове рішення № 4775364 відноситься до справи № 22973/08/2070
Це рішення відноситься до справи № 22973/08/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| 
