Рішення № 47727137, 29.07.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Винту Ю. М., Чупікової В. В.,

секретар Лук'янишина М.В.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_3, орган опіки та піклування Глибоцької районної державної адміністрації, про визнання заповіту недійсним та нікчемним за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 червня 2015 року,

встановила:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання заповіту недійсним та нікчемним.

Позивачка зазначала, що з лютого 1960 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4

За час шлюбу вони побудували разом господарство, яке розташоване по АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 хворів одночасно на багато захворювань, потребував постійної сторонньої допомоги та догляду, встановлення опіки над ним, а вона фактично була його опікуном.

Позивачка зазначала, що 09 лютого 2011 року від імені ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений підписом секретаря виконкому Волоківської сільської ради, згідно якого спадкодавець все своє майно заповів малолітньому ОСОБА_6, який є сином відповідача ОСОБА_5

Посилаючись на те, що заповіт укладений без участі органу опіки та піклування, спадкодавець не розумів української мови, заповіт приховував договір довічного утримання, був укладений внаслідок обману зі сторони відповідача ОСОБА_5, з використанням безпорадного стану заповідача, без згоди дружини заповідача як співвласника майна, без виділу частки заповідача у майні, складався фактично особою, яка лише видавала себе за секретаря виконавчого комітету, позивачка просила визнати заповіт недійсним та нікчемним.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 червня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на неповне з'ясування обстави, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та нікчемним, суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності вимог.

З таким висновком повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни оскаржуваного рішення.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним та нікчемним заповіту від 09 лютого 2011 року, укладеного від імені ОСОБА_4 на користь малолітнього ОСОБА_6, посвідченого секретарем виконкому Волоківської сільської ради (а.с.7).

Належним відповідачем у справах про визнання заповіту недійсним (нікчемним) є особи, на користь яких складено заповіт або їх правонаступники у порядку спадкоємства.

У даній справі позивачкою ОСОБА_4 позов пред'явлено не до особи, на користь якої складено заповіт - ОСОБА_6, а до його батька ОСОБА_5 та до Волоківської сільської ради.

Таким чином, позов у даній справі пред'явлено до неналежних відповідачів, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 33 , 36 , 119 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Винятки становлять справи, вирішення яких є неможливим без участі усіх співвідповідачів у зв'язку із характером спірних правовідносин.

Якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК ).

У даній справі з огляду на позицію позивачки суд не мав підстав для заміни первісних відповідачів належними.

Водночас судом першої інстанції не вирішено питання про залучення до участі у справі ОСОБА_6 як співвідповідача, без участі якого вирішення спору по суті є неможливим.

Процесуальні права, передбачені ЦПК України третьої особи і відповідача є різними за своїми значеннями та впливом на процес, права відповідача значно ширші ніж права третьої особи.

Тому залучення судом першої інстанції особи, на користь якої складено заповіт - ОСОБА_6, до участі у справі як третьої особи унеможливлює вирішення спору по суті позовних вимог.

Встановивши, що позов у даній справі пред'явлено до неналежних відповідачів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові з цих підстав.

Разом з тим, відмову у позові суд мотивував також недоведеністю по суті позовних вимог.

При цьому, на порушення вищезазначених норм процесуального права, суд не звернув уваги, що без участі у справі належних відповідачів обґрунтованість позовних вимог не перевіряється.

Зважаючи, що суд апеляційної інстанції позбавлений права на стадії апеляційного розгляду ініціювати питання про притягнення до участі у справі інших співвідповідачів чи заміну первісних відповідачів належними, у даній справі, на часткове задоволення апеляційної скарги, є підстави для виходу за межі доводів апеляційної скарги.

Зокрема, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з його мотивувальної частини висновку про недоведення по суті позовних вимог.

У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

З огляду на пред'явлення позову до неналежних відповідачів, доводи апелянта про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального, є необґрунтованими.

У разі пред'явлення позову до неналежного відповідача обґрунтованість позовних вимог не перевіряється.

Відмова у позові не позбавляє позивача на звернення із відповідними вимогами до належного відповідача.

На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 червня 2015 року змінити.

Виключити з його мотивувальної частини висновок про недоведення по суті позовних вимог.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: Ю. М. Винту

В. В. Чупікова