Рішення № 47712417, 27.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015№910/15286/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15286/15

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпропетровськ,

до приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", м. Київ,

про стягнення 7 633,01 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників:

позивача - Горбана А.В. (довіреність від 04.08.2014 №Э.37.7.0.0./Д-935);

відповідача - не з'явився.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ «СК «Інгосстрах») звернулося до господарського суду міста Києва про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (далі - ПАТ «СГ «ТАС») 7 633,01 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПрАТ «СК «Інгосстрах» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 18.08.2011 №К2Н0АХ000026140 (далі - Договір) виплатило на рахунок фізичної особи-підприємця Смоляра Олександра Васильовича (далі - ФОП Смоляр О.В.) страхове відшкодування автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АА 8213 ОМ (далі - «Daewoo»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «МАЗ», державний реєстраційний номер АІ 1303 АІ (далі - «МАЗ»), була застрахована ПАТ «СГ «ТАС» (поліс №АС/3366176, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 7 633,01 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.07.2015, у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3366176.

30.06.2015 отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом №АС/3366176 (за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.) було застраховано цивільно-правову відповідальність товариства з обмеженою відповідальністю «Аріс-Пак» в особі директора Балановського Юрія Федоровича як страхувальника транспортного засобу марки «МАЗ».

21.07.2015 від ПАТ «СГ «ТАС» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 17.04.2015 від позивача було отримано претензію про відшкодування збитків в порядку регресу; у пункті 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування; так, позивач пропустив строк подання заяви про виплату страхового відшкодування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно з підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 вказаного Закону.

У судовому засіданні 27.07.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.06.2015 було надіслано, зокрема, відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про врученням поштового відправлення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 27.07.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.08.2011 ПрАТ «СК «Інгосстрах» (страховик) та публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», страхувальник, вигодонобувач) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме автомобілем «Daewoo»; Договір діє 12 місяців з 18.08.2011 по 17.08.2012; при бажанні страхувальника застрахувати транспортний засіб на строк, більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу Договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу.

26.02.2014 о 12 год. 00 хв. в місті Києві на проспекті Гагаріна, 25 сталася ДТП за участю автомобіля «МАЗ» під керуванням Верголяса Олександра Васильовича та автомобіля «Daewoo» під керуванням Лобачова Руслана Валерійовича, в результаті чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

28.02.2014 Лобачов Р.В. звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з повідомленням про виплату страхового відшкодування за Договором.

Фізичною особою-підприємцем Семенченком Павлом Олексійовичем складено звіт від 05.03.2014 №15/03/14 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ), з якого вбачається, що вартість матеріального збитку становить 8 025,81 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 05.03.2014 №15/03/14 вартість ремонту автомобіля «Daewoo» складає 8 882 грн.

ФОП Смоляр О.В. виставив Лобачову Р.В. рахунок-фактуру від 07.03.2014 №СМ-0000009 для оплати ремонту автомобіля «Daewoo» на суму 8 952,50 грн.; разом з тим, ФОП Смоляром О.В. складено калькуляцію від 07.03.2014 на ремонт вказаного автомобіля також на суму 8 952,50 грн.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ПрАТ «СК «Інгосстрах» з листом від 19.03.2014 №15011592сз, в якому просило виплату суми страхового відшкодування здійснити на рахунок ФОП Смоляра О.В. для ремонту застрахованого автомобіля «Daewoo» (на підставі рахунку-фактури від 07.03.2014 №СМ-0000009).

ПрАТ «СК «Інгосстрах» складено страховий акт від 25.03.2014 №И-826, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 7 633,01 грн., оскільки безумовна франшиза згідно з умовами Договору становить 392,80 грн. (8 025,81 грн. - 392,80 грн.).

На підставі викладеного ПрАТ «СК «Інгосстрах» було перераховано на розрахунковий рахунок ФОП Смоляра О.В. 7 633,01 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням від 27.03.2014 №1062 та меморіальним ордером від 28.03.2014 №1.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі №755/7424/14-п визнано винним Верголяса О.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. на користь держави.

ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернулося до ПАТ «СГ «ТАС» із претензією від 17.04.2015 №17-04/02-03, в якому позивач просив відповідача перерахувати 7 633,01 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач, в свою чергу, листом від 30.04.2015 №2387 надав позивачу відповідь, в якому зазначив, що відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди; проте, ПрАТ «СК «Інгосстрах» було перевищено термін подачі претензії, у зв'язку з чим ПАТ «СГ «ТАС» не має правових підстав для виплати страхового відшкодування та відмовляє позивачу у такій виплаті у повному обсязі.

Така ж позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву.

Однак, суд не погоджується з таким доводом відповідача з огляду на таке.

Так, дійсно підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання відповідача на вказану норму є безпідставним, оскільки право особи на звернення до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу не може бути обмежене законом та іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2014 у справі №910/19632/13.

Отже, перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) стосується саме страховика та страхувальника, а не звернення страховика потерпілої особи із відповідною претензією до страховика винної особи.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Верголяса О.В. встановлена у судовому порядку (постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2014 у справі №755/7424/14-п), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «МАЗ», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

Разом з тим, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «МАЗ» (товариства з обмеженою відповідальністю «Аріс-Пак»), як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ «СГ «ТАС» (поліс №АС/3366176, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.).

Отже, ПАТ «СГ «ТАС» зобов'язане виплатити ПрАТ «СК «Інгосстрах» кошти у сумі 7 633,01 грн.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7 633,01 грн. страхового відшкодування обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 32; ідентифікаційний код 33248430) 7 633 (сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 01 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2015.

Суддя О. Марченко