Ухвала суду № 47712416, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.03.11№ 05-5- 51 / 2671

Суддя Пригунова А.Б., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Август плюс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 46 293, 96 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 р. № 270 адреса, за якою пересилається поштове відправлення (поштовий переказ), зазначається у такому порядку: найменування адресата (одержувача) у називному відмінку (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище); найменування вулиці, номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення (для міжнародних поштових відправлень).

Згідно з п. 45 зазначених Правил поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що поштовий індекс є невідємною та необхідною частиною повної поштової адреси.

Як вбачається з позовних матеріалів, у позовній заяві від 28.02.2011 р. у юридичній адресі позивача відсутня вказівка на індекс, у звязку з чим вказана адреса не може вважатися повною.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України (п. 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", п. 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.02.1992 р. № 01-6/244 "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального Кодексу України").

З наведеного випливає, що обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, тобто розрахунок із зазначенням кожної стягуваної суми окремо, правової природи вказаних сум та чітких періодів ("з" - "до") їх нарахування, повинен зазначатися заявником саме у тексті позовної заяви.

Зі змісту поданої позовної заяви від 28.02.2011 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24 349, 54 грн. основного боргу; 9 175, 47 грн. пені; 11 563, 59 грн. інфляційних нарахувань; 1 205, 36 грн. 3 % річних.

У той же час у тексті позовної заяви заявником не вказано обгрунтованого розрахунку вказаних стягуваних сум та не зазначено чіткого періоду («з»- «до») їх нарахування.

Крім того, позивачем не додано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві від 28.02.2011 р. обставини, а саме: не надано доказів надсилання/отримання листа № 57 від 01.12.2009 р.

Також, заявником, всупереч вимог вищенаведеної норми права, не вказано чіткого строку дії договору № 7110502 від 05.11.2017 р., факту наявності/відсутності пролонгації договірних відносин після 31.12.2008 р., з огляду на положення п. 8.1 договору.

У позовній заяві повинні бути також викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, треба вирішити спір. Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову.

Однак заявником не наведено нормативного обґрунтування вимог про стягнення пені у розмірі 9 175, 47 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не подано доказів, які входять в предмет доказування, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення судом дій по підготовці справи до розгляду, передбачених ст. 65 ГПК України.

Зважаючи на те, що приписи ст. 63 ГПК України носять імперативний характер, викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Заявником в якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу надано платіжне доручення № 735 від 23.02.2011 р. на суму 236,00 грн., в графі «Призначення платежу»якого відсутня вказівка на найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.

Суд звертає увагу, що станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ. Так, витрати з інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справ у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті на рахунок 31218264700001, код ЄДРПОУ 24262621, МФО 820019, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заявником додано платіжне доручення № 735 від 23.02.2011 р., з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 236,00 грн. перераховані на рахунок 31219263700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ - 24262621, код установи банку 820019, банк отримувача ГУДК України у м. Києві.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником перераховані грошові кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на інший рахунок, ніж передбачено чинним законодавством України, а також не вказано коду платежу, суд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 2, п. 3, п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.

2. Примірники даної ухвали направити сторонам.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.