Постанова № 4770970, 14.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року № 22а-8112/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.03.2008р. у справі за адміністративним позовом прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Здолбунівського районного військового комісаріату до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.02.2008р. прокурор Рівненського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Здолбунівського районного військового комісаріату   до окружного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Рівненської обл. про стягнення з Здолбунівського районного військового комісаріату /РВК/ податкового зобов'язання в сумі 3405 грн. 51 коп. (а.с.1-4).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.03.2008р.  заявлений позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ про стягнення з Здолбунівського РВК податкового зобов'язання в сумі 3405 грн. 51 коп. (а.с.27-28).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Здолбунівська ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову окружного суду скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.33-34).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що Законом України «Про Збройні Сили України» визначено особливості правового режиму майна Збройних Сил України, він не є актом податкового законодавства, а тому передбачені ним пільги не застосовуються в сфері оподаткування.

Оскільки у користуванні позивача знаходився автотранспортний засіб, на який проводилося списання пального, тому останній зобов'язаний на підставі ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п.п.2.1, 2.2, пп.3.1 п.3, пп.4.4. п.4 Інструкції про порядок обчисленні і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затв. спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та ядерної безпеки України, ДПА України № 162/379 від 19.07.1999р., сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища, через що спірне податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, Здолбунівський РВК є юридичною особою (а.с.42) та взятий податковим органом на облік як платник податків.

У вересні 2006 року податковим органом проведено виїзну перевірку Здолбунівського РВК з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки № 214/2340/09997741 від 29.09.2006р.

На підставі вказаного Акта і по результатам процедури апеляційного узгодження Здолбунівською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000472340/3 від 10.04.2007р. про визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 3405 грн. 51 коп. (а.с.18).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що норми Інструкції про порядок обчисленні і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та положення Закону України «Про Збройні Сили України» суперечать один одному та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 Закону України № 1264-XII від 25.06.1991р. «Про охорону навколишнього природного середовища» з бір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок обчисленні і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища п латниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Аналіз змісту зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що, оскільки платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища  є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, при відсутності законодавчо встановленого виключення державних установ (в тому числі установ Збройних Сил України) із числа платника збору та за умови чіткого визначення у ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,  п.2.1 Інструкції про порядок обчисленні і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища  кола осіб, які належать до платників збору, позивач зобов'язаний сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно п.14 ч.1 ст.14 Закону України № 1251-XII від 25.06.1991р. «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього природного середовища  є загальнодержавним податком і стягується на всій території України.

Відповідно до ч.3 ст.1 даного Закону ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно преамбули Закону України «Про Збройні Сили України» цей Закон визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до інших законів України про оподаткування.

Оскільки Закон України «Про Збройні Сили України» не є актом податкового законодавства, то відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» пільги, визначені у ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України», не можуть поширюватись на відповідача.

Враховуючи, що Закон України «Про систему оподаткування» є спеціальним Законом про оподаткування, та виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

Оскільки Закон України «Про Збройні Сили України» не є законом про оподаткування, колегія суддів приходить до переконливого висновку про відсутність законних підстав для звільнення Здолбунівського РВК  від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, заявлений позов є безпідставним і необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова окружного суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. задоволити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.03.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Здолбунівського районного військового комісаріату до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб