Ухвала суду № 4770182, 18.08.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Смагар С.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

18 серпня 2009 року Справа № 2а-4058/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Козловій О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2009 року у справі № 2а-4058/09/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя до Закритого акціонерного товариства «Металонік» про стягнення фактичних витрат на доставку пенсій за списком № 2,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2009 року в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя до Закритого акціонерного товариства «Металонік» про стягнення фактичних витрат на доставку пенсій за списком № 2 відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009р. були усунуті описки в зазначеній постанові суду , а саме, в найменуванні позивача.

Управлінням Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя на вказане судове рішення подано апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що нормами підпункту 1 п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 прямо визначений обов'язок підприємств відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на інших роботах зі шкідливими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць.  

В судове засідання представник позивача не з'явився, позивач надав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та доповнення до неї, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Закрите акціонерне товариство «Металонік» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00292869. В товаристві працювали особи, зайняті на роботах, що дають право і призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон №1788), і цим особам призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи і не є спірними.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів стягувати з платників страхових внесків несплачених сум страхових внесків визначено пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон №1058).

В статті першій Закону №1058 визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, але не вважає їх доведеними з огляду на відповідність підстав відшкодування саме заявлених до стягнення витрат..

 Колегія суддів не приймає доводів позивача про те, що нормами підпункту 1 п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 прямо визначений обов'язок підприємств відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на інших роботах зі шкідливими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, оскільки частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-111. За пред'явлений період, з листопада 2008 року до лютого 2009 року, відшкодування до стягнення зазначених коштів діючим законодавством не передбачене.

Тобто, в момент прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон №1788 не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу.

При цьому, на підставі абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Посилання апелянта на підпункт 6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 щодо обов'язку підприємств відшкодовувати витрати та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на інших роботах зі шкідливими умовами праці за Списком №2 колегія суддів не приймає з огляду на те, щоп.4 ст.9 КАС України, оскільки зазначений пункт Інструкції не узгоджується з нормами Законів №1058 та №1788

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, яким дана правильна правова оцінка, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя до Закритого акціонерного товариства «Металонік» про стягнення фактичних витрат на доставку пенсій за списком № 2 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.  

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Суддя Р.Ф. Ханова

Суддя М. І. Старосуд