Ухвала суду № 4769857, 10.09.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

10 вересня 2009 року справа № 2а-5594/09/0570

Зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Василенко Л.А.

при секретарі судового засі-

дання: Дегтярьовій А.М.

За участю сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 за дов. від 18.12.2008 року

від відповідача:  ОСОБА_2  за дов. № 05-05/464 від 10.09.2009 року

від третьої особи без  

самостійних вимог на боці

відповідача:  ОСОБА_3 за дов. 36/10 від 29.07.2009 року

Розглянувши у відкритому су- Державної інспекції по контролю за

довому засіданні апеляційну цінами в Донецькій області

скаргу

на постанову Донецького окруж-

ного адміністративного суду

від 01 липня 2009 року (повний текст складений 06 липня

2009 року)

по адміністративній справі 2а-5594/09/0570 (суддя Кошкош О.О.)

за позовом: ОСОБА_4

та газифікації «Донецькоблгаз»

до Державної інспекції по контролю за цінами в

Донецькій області

за участю третьої особи: ОСОБА_5

 про: визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 24 лютого 2009 року № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (арк. справи 32).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року (арк. справи 138) вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, та визнано недійсним рішення державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області від 24 лютого 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, та відшкодовано з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4та газифікації «Донецькоблгаз» витрати по сплаті судового збору 3 грн. 40 коп.

03 серпня 2009 року відповідач (Державна інспекція по контролю за цінами в Донецькій області) звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою (арк. справи 147) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року, в якій просить скасувати Постанову Донецького окружного адміністративного суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів,заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи документи та обговоривши матеріали апеляційної скарги відповідача, встановила наступне.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є юридичною особою та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій України за кодом 03361075.

Позивач є монополістом на регіональному ринку по транспортуванню природного газу розподільними трубопроводами згідно розпорядження Донецького територіального відділення Антимонопольного Комітету України № 30-р від 13 червня 2005 року.

Основними видами діяльності позивача є здійснення транспортування природного і нафтового газу розподільними газопроводами до об'єктів промислового, комунального і побутового призначення та постачання природного газу розподільними газопроводами до об'єктів промислового, комунального і побутового призначення та одержання від постачальників природного а скрапленого газу і безперебійне забезпечення ним споживачів.

Свою діяльність щодо транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами позивач здійснює на підставі ліцензії НОМЕР_1 виданою Національною комісією регулювання енергетики України від 04 липня 2002 року, постачання природного газу за регульованим тарифом на підставі ліцензії НОМЕР_2 серії АА від 04 липня 2002 року. Строк дії ліцензій 10 років.

26 березня 2008 року між Позивачем (Відкрите акціонерне товариство «Донецькоблгаз») в особі Першого заступника голови правління, що діяв на підставі довіреності № 166 від 17 грудня 2007 року, та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору (Дочірня кампанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»), в особі Голови Ради директорів, який діяв на підставі статуту, був укладений договір поставки природного газу № 06/08 -401 (арк. справи 61). За умовами п. 1.1. зазначеного договору ОСОБА_5 (Постачальник) зобов'язалася передати у власність покупця (позивача) у 2008 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити зазначений газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.3. Договору поставки природного газу № 06/08 -401 від 26 березня 2008 року встановлено, що газ, що постачається за цим договором використовується Позивачем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам, місячний обсяг споживання кожного з яких не перевищує 400 тис. куб. метрів

Ціна газу визначена Розділом 5 Договору поставки природного газу № 06/08 -401 від 26.03.2008 року, пунктом 5.1. якого передбачено, що ціна за 1000 куб. метрів газу на момент укладення цього договору без врахування витрат, пов'язаних із реалізацією газу, збору до затвердженого тарифу на газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на постачання та транспортування газу магістральними та розподільними мережами, без податку на додану вартість на зазначене складає 934,70 грн., окрім цього витрати пов'язані із транспортуванням - 0,00 грн., податок на додану вартість 20%, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами - 49,10 грн. Таким чином, до сплати за 1000 куб. метрів газу -983,80 грн., сума ПДВ -196,76 грн., всього із сумою податку на додану вартість - 1180,56 грн.

Додатковою угодою № 2 від 25.04.2008 року сторони дійшли згоди щодо необхідності зміни з 01 травня 2008 року п. 5.1. договору № 06/08-401 від 26 березня 2008 року. За дослідження цього пункту договору вбачається, що сторонами було змінено ціну газу, що поставляється шляхом включення до загальної вартості газу, що поставляється суми витрат, пов'язаних із реалізацією газу ОСОБА_4 в сумі 87, 43 грн. Таким чином, з 01.05.2008 року загальна вартість 1000 куб. метрів газу стала складати 1071,23 грн., з яких сума податку на додану вартість складає 214,25 грн.

Додатковою угодою № 7 від 26.11.2008 року сторони дійшли згоди щодо необхідності зміни пункту 5.1 договору № 06/08-401 від 26 березня 2008 року. Відповідно до пункту 2 цієї угоди з 07 листопада 2008 року пункт 5.1. було викладено в наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб метрів газу становить 934,70 грн. без урахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію газу ОСОБА_4, збору до у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу ОСОБА_4 - 121,00 грн;

- податок на додану вартість - 20%

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 56,50 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. М. природного газу - 1112,20 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1334,64 грн.

Відповідно до пункту 3 цієї угоди з 15 листопада 2008 року пункт 5.1 було викладено в наступній редакції:

«5.1. Ціна за 1000 куб метрів газу становить 1152,00 грн. без урахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію газу ОСОБА_4, збору до у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу ОСОБА_4 - 121,00 грн;

- податок на додану вартість - 20%

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 56,50 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. М. природного газу - 1329,50 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1595,40 грн.

25 березня 2008 року між Позивачем (Відкрите акціонерне товариство «Донецькоблгаз») в особі голови Ради директорів ОСОБА_6 та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору (Дочірня кампанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»), в особі Першого заступника голови правління ОСОБА_7, якій діяв на підставі довіреності № 166 від 17 грудня 2007 року, був укладений договір поставки природного газу № 06/08 -173. За умовами пункту 1.1. зазначеного договору ОСОБА_5 (Постачальник) зобов'язалася передати у власність Покупця (Позивач) у 2008 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити зазначений газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.3 Договору поставки природного газу № 06/08 -137 від 25 березня 2008 року встановлено, що газ, що постачається за цим договором використовується Позивачем виключно для подальшої реалізації установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Ціна газу визначена Розділом 5 Договору поставки природного газу № 06/08 -173 від 25 березня 2008 року, пунктом 5.1. якого передбачено, що ціна за 1000 куб. метрів газу на момент укладення цього договору без врахування витрат, пов'язаних із реалізацією газу, збору до затвердженого тарифу на газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на постачання та транспортування газу магістральними та розподільними мережами, без податку на додану варітьсь на зазначене складає 934,70 грн., окрім цього витрати пов'язані із транспортуванням - 0,00 грн., податок на додану вартість 20% - 186,94 грн. Таким чином, до сплати за 1000 куб метрів газу - 934,70 грн., та сума ПДВ -186,94 грн., та всього із сумою податку на додану вартість -1121,64грн.

Додатковою угодою № 1 від 5 травня 2008 року сторони дійшли згоди щодо необхідності зміни з 1 травня 2008 року пункт 5.1. договору № 06/08-173 від 25 березня 2008 року. За дослідження цього пункту договору вбачається, що сторонами було змінено ціну газу, що поставляється шляхом включення до загальної вартості газу, що поставляється суми витрат, пов'язаних із реалізацією газу ОСОБА_4 в сумі 87,43 грн. Таким чином, з 1 травня 2008 року загальна вартість 1000 куб. метрів газу стала складати 1226,56 грн., з яких сума податку на додану вартість складає 20%.

Додатковою угодою № 2 від 29 серпня 2008 року сторони дійшли згоди щодо необхідності зміни з 22 серпня 2008 року пункт 5.1. договору № 06/08-173 від 25 березня 2008 року. За дослідження цього пункту договору вбачається, що сторонами було змінено ціну газу, що поставляється шляхом включення до загальної вартості газу, що поставляється суми витрат, пов'язаних із реалізацією газу ОСОБА_4 в сумі 86,95 грн. Таким чином, з 22 серпня 2008 року загальна вартість 1000 куб. метрів газу стала складати 1225,98 грн., з яких сума податку на додану вартість складає 20%.

Додатковою угодою № 3 від 26 листопада 2008 року сторони дійшли згоди щодо необхідності зміни пункту 5.1. договору № 06/08-173 від 25 березня 2008 року. Відповідно до п. 2 цієї угоди з 07 листопада 2008 року п. 5.1. було викладено в наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб метрів газу становить 934,70 грн. без урахування податку на додану вартість, витрат, пов'язаних із реалізацією газу ОСОБА_4, збору до затвердженого тарифу на газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу, окрім цього сума витрат, пов'язаних із реалізацією - 121,00 грн., податок на додану вартість 20%. Таким чином, до сплати за 1000 куб. метрів газу - 1055,70 грн., крім того ПДВ -20% грн., та всього із сумою податку на додану вартість - 1266,84 грн.

Відповідно до пункту 3 цієї угоди з 15 листопада 2008 року пункт 5.1 було викладено в наступній редакції:

«Ціна за 1000 куб. метрів газу становить 1152,00 грн. без урахування податку на додану вартість, витрат, пов'язаних із реалізацією газу ОСОБА_4, збору до затвердженого тарифу на газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу, окрім цього сума витрат, пов'язаних із реалізацією - 121,00 грн., податок на додану вартість 20%. Таким чином, до сплати за 1000 куб. метрів газу - 1273,00 грн., крім того ПДВ -20% грн., та всього із сумою податку на додану вартість - 1527,60 грн.

10 лютого 2009 року на підставі Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 року №507-12, Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 «Питання Державної інспекції по контролю за цінами» та підпункту 2.1.1. Плану роботи на 1-й квартал 2009 року робітниками Державної інспекції контролю за цінами в Донецькій області було проведено перевірку (моніторинг) з питання правильності застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, який реалізується населенню та іншим споживачам, тарифів на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, тарифів на зберігання, транспортування розподільними мережами та поставку газу природного Позивачем, за наслідком проведення якої представниками Відповідача був складений Акт № 109 від 20 лютого 2009 року (арк. справи 9).

В результаті проведення цієї перевірки відповідачем були встановлені порушення чинного законодавства України, а саме включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат та застосування вільних цін (тарифів) на продукції за умови запровадження для них режиму державного регулювання, що на думку Відповідача призвело до отримання Позивачем додаткової виручки в сумі 7 210 777,49 грн.

На сторінці 12 акту перевірки № 109 від 20 лютого 2009 року зазначено, що в порушення статті 1-3 Указу Президента України «Про державну реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року №493/92 Наказ Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження витрат ОСОБА_4 на реалізацію природного газу» від 25 квітня 2008 року № 247, яким затверджені витрати ОСОБА_4 на реалізацію природного газу, з урахуванням яких здійснюється реалізація природного газу, який має міжвідомчий характер, не пройшов державну реєстрації в Міністерстві юстиції України та не занесений до державного реєстру нормативно-правових актів і не набрав чинності.

Внаслідок цього, в період з 01 травня 2008 року по 21 серпня 2008 року, на думку відповідача, зі споживачів безпідставно стягувалися витрати на реалізацію природного газу в розмірі 87,43 грн. за 1000 м. куб, які були включені до складу регульованої ціни за газ та сума безпідставно нарахованої виручки зі споживачів, отриманої позивачем складає 5 495 101,07 грн.

На сторінці 11 Акту № 61 від 11 лютого 2009 року зазначено, що у зв'язку із тим, що датою набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанов Кабінету міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605 та від 29 квітня 2006 року № 53», № 998 від 30 жовтня 2008 року, якою було змінено ціну на газ природний, є день її офіційного опублікування - 26 листопада 2008 року, Позивачем було здійснено реалізацію природного газу в період з 15 листопада 2006 року по 26 листопада 2008 року за вільними цінами. Зазначені обставини на думку Відповідача призвели до отримання додаткової виручки Позивачем в сумі 1 715 676,42 грн.

24 лютого 2009 року відповідачем на підставі висновків викладених в акті перевірки № 109 від 20 лютого 2009 року був винесений припис № 57-41 «Про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін», та було запропоновано позивачу в місячний термін усунути порушення порядку застосування цін (тарифів) на природний газ для споживачів (крім населення), установ, організацій, що фінансується з бюджету та промислових споживачів і інших суб'єктів господарювання, шляхом її приведення у відповідність до вимог Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року, Указу Президенту України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та повідомити Державну інспекцію по контролю за цінами в Донецькій області про вжиті заходи.

Щодо нормативно-правового врегулювання відносин, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням на території України встановлено положеннями Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 року №507-12.

За приписами статті 189 Господарського кодексу України та статті 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи та регульовані ціни та тарифи.

Відповідно до статті 191 Господарського кодексу України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 605 від 29 квітня 2006 року «Деякі питання діяльності ОСОБА_4 у редакції, що діяла з 01 січня 2008 року було встановлено з 1 січня 2008 року граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію ОСОБА_4 на рівні 934,7 гривні за 1 тис. куб. метрів та граничний рівень цін для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні 934,7 гривні

Пунктом 9 цієї Постанови витрати Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на реалізацією природного газу затверджуються Міністерством палива та енергетики за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки.

На виконання цієї Постанови Наказом Міністерства палива та енергетики № 247 від 25 квітня 2008 року було затверджено суму витрат Національної енергетичної компанії «Нафтогаз України» на рівні 83,47 грн. за 1 000 куб. метрів без врахування податку на додану вартість.

За прямою вказівкою пункту 3 Наказу № 247 від 25.04.2008 року, зазначений наказ набирає чинності з 01 травня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 30 жовтня 2008 року «Про внесення змін до Постанов Кабінету міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605 та від 11 лютого 2008 року № 53» були внесені зміни, та з 15 листопада 2006 року граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів та промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання був встановлений на рівні 1152,00 грн.

Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року Положення «Питання державної інспекції по контролю за цінами» Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить моніторинг цін і тарифів на товари і послуги споживчого ринку, узагальнює його результати, готує пропозиції щодо вжиття заходів до стабілізації цінової ситуації; у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо проведення відповідачем перевірки у межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Стосовно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд апеляційної інстанції зауважує на їхньої помилковості, з огляду на наведеного нижче.

Стосовно посилань Відповідача з приводу набрання чинності Постанови № 998 від 30 жовтня 2008 року .

Статтею 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року № 279 -IV передбачено, що Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Постанову Кабінету Міністрів України № 998 від 30 жовтня 2008 року «Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України від 29 травня 2006 року № 605 та від 11 лютого 2008 року № 53» було опубліковано в офіційному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» № 222 від 26 листопада 2008 року. Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції та приймає правову позицію апелянта, в частині здійснених висновків, що датою набрання цією Постановою чинності є 26 листопада 2008 року.

Разом з тим колегія суддів зазначає що апелянт змішує два різних юридичних поняття набрання постановою чинності, та момент з якого зазначена постанова врегулювала суспільні відносини. Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, та наданої відповідачем апеляційної скарги, відповідачем змішуються поняття «набрання чинності нормативно-правовим актом», та поняття «дати, з якої змінюються правові відносини, що регулюються цим нормативно правовим актом».

 Датою набрання чинності нормативно-правовим актом є дата, з якої виконання цього нормативно-правового акту є обов'язковим на всій території України. Водночас, відносини, що змінюються цим нормативно-правовим актом змінюється із дня, що зазначений в такому нормативно-правовому акті. Таким чином, зміна граничних рівнів цін та тарифів 15 листопада 2008 року не є датою набрання Постановою чинності, а є датою, з якої змінюються правовідносини щодо визначення розміру граничних цін та тарифів.

Посилання відповідача стосовно порушення судом першої інстанції положень статті 58 Конституції України, якою передбачено відсутність зворотної сили нормативно-правових актів у часі є помилковими.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо хибності висновків Державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області, викладених в Акті № 109 від 20 лютого 2008 року та правильності застосування Донецьким окружним адміністративним судом норм матеріального права в цій частині.

Стосовно посилань відповідача з приводу порушення статей 1-3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03 жовтня 1992 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

 Положеннями Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 року передбачено обов'язковість державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України в Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення Про державну реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

За проведення аналізу змісту Наказу Міністерства палива та енергетики України № 247 від 25 квітня 2008 року вбачається, що зазначеним Наказом на виконання пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29 квітня 2006 року був затверджений розмір витрат на ОСОБА_4 на реалізації природного газу, що мають включатися до складу ціни природного газу. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками Донецького окружного адміністративного суду стосовно відсутності міжвідомчого характеру Наказу № 247 від 25 квітня 2008 року та його застосування виключно при визначенні ціни поставленого природного газу у сфері управління лише Міністерства палива та енергетики України.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, та вважає їх такими, що повністю відповідають положенням чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції, користуючись наданими статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне окремо надати оцінку вимогам, викладеним відповідачем у приписі № 57-41 від 24 лютого 2009 року: усунення порушення порядку застосування цін та тарифів на природний газ для споживачів і інших суб'єктів господарювання, шляхом їх приведення у відповідність до вимог Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року, Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої Влади» від 03 жовтня 1993 року, Постанови Кабінет Міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605.

На виконання положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість та нерозсудливість прийнятого Відповідачем припису через неврахування останнім при винесенні цього припису № 57-41 від 24 лютого 2009 року можливості його виконання Позивачем. Фактично, Відповідачем вимагається проведення Позивачем дій, направлених на реєстрацію нормативних актів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», що є неприпустимо за положеннями чинного законодавства України. Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року обов'язок щодо реєстрації нормативно-правових актів покладається на міністерство чи його місцеві органи, до яких, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, не відноситься Позивач. Внаслідок зазначеного вимоги Донецької державної інспекції по контролю за цінами у Донецькій області є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та не можуть бути виконаними Позивачем.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти виключно на підставі та у межах повноважень, наданих їм законом чи нормативно-правовими актами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної інспекції по контролю за цінами на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року у справі № 2а-5594/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року у справі № 2а-5594/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 вересня 2009 року в присутності представників сторін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф.Ханова

Судді (підписи) Т.П. Бадахова

Л.А. Василенко

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова