Ухвала суду № 47653386, 28.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1717/15 Справа № 203/7150/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року

28 липня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль до ОСОБА_2 (третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4) про стягнення заборгованості, за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Аваль до ОСОБА_2 (третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.65-68, т.5).

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2014 року позовні вимоги задоволені.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОСОБА_3 Аваль у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №012/02-40/655 від 12.10.2007 року суму у розмірі 1 487 186 грн. 20 коп., яка складається з основної заборгованості 1 046 331 грн. 02 коп., нарахованих відсотків 310 437 грн. 34 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості 97 754 грн. 26 коп. та пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків 32 663 грн. 58 коп., а також у рахунок повернення судових витрат 3 441 грн. 00 коп., а разом 1 490 627 грн. 20 коп.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОСОБА_3 Аваль у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №010/02-40/911 від 06.06.2008 року суму у розмірі 1 646 355 грн. 75 коп., яка складається з основної заборгованості 1 050 587 грн. 96 коп., нарахованих відсотків 396 400 грн. 59 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості 157 214 грн. 01 коп. та пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків 42 153 грн. 19 коп., а також у рахунок повернення судових витрат 3 441 грн. 00 коп., а разом 1 649 796 грн. 75 коп.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ ОСОБА_3 Аваль у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №014/02-40/10/2 від 28.10.2010 року суму у розмірі 372 006 грн. 88 коп., яка складається з основної заборгованості 241 664 грн. 50 коп., нарахованих відсотків 86 604 грн. 03 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості 35 283 грн. 02 коп. та пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків 8 455 грн. 33 коп.

Також суд стягнув з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ ОСОБА_3 Аваль у рахунок повернення судових витрат суму у розмірі 3 047 грн. 15 коп., а саме з кожного 1 523 грн. 58 коп. (а.с.226-234, т.4).

Як на підстави апеляційній скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.65-68, т.5).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2007 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (надалі Позичальник) було укладено кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) №012/02-40/655, за умовами якого позивач, на положеннях та умовах цього договору, відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 543 000 грн., з яких кредитні кошти в сумі 1 353 600 грн. були призначені для сплати позичальником платежу за договором купівлі-продажу №0507/1 від 05.07.2007 року, а кредитні кошти в сумі 189 400 грн. були призначені для сплати Позичальником платежу за договором купівлі-продажу №18/07 від 10.07.2007 року. Відповідно до умов укладеного договору кредит надавався Позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором шляхом відкриття позичкового рахунку №20739220183190, та повинен був бути повернутий Позичальником у строк по 04.10.2014 року включно, крім того за користування кредитними коштами Позичальник повинен був сплачувати проценти у розмірі 12,5% річних, розмір яких міг змінюватися в порядку, передбаченому цим договором. Також, позичальник був зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (додаток №1) Одним із видів забезпечення зобовязань Позичальника за договором виступала порука ОСОБА_2, викладені обставини підтверджуються копією заяви ФОП ОСОБА_4 про надання кредитних коштів від 10.10.2007 року, копією кредитного договору №012/02-40/655 від 12.10.2007 року та копією додатку №1 до кредитного договору №012/02-40/655 від 12.10.2007 року «Графік повернення кредиту та сплати відсотків», наявними в матеріалах справи (а.с.12-23, т.1).

Встановлено, що 17.10.2007 року кредитні кошти в розмірі 1 353 600 грн., за письмовою заявою ФОП ОСОБА_4 були перераховані на підставі меморіального ордеру №4 з позичкового рахунку на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 та 26.10.2007 року кредитні кошти в розмірі 189 400 грн., за письмовою заявою ФОП ОСОБА_4 були перераховані на підставі меморіального ордеру №11 з позичкового рахунку на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується копією заяви на перерахунок кредитних коштів в розмірі 189 400 грн., копією заяви на перерахунок кредитних коштів в розмірі 1 353 600 грн. та копіями меморіальних ордерів №4 та №11, наявних в матеріалах справи (а.с.70-73, т.2).

Встановлено, що 12.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №012/02-40/655/1, за умовами якого сторони договору встановили та погодили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника ФОП ОСОБА_4, які виникнуть з умов кредитного договору №012/02-40/655 від 12.10.2007 року, а саме повернути кредит в сумі 1 543 000 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. Крім того, сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником ФОП ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплати основного боргу за кредитним договором, комісійну винагороду, нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку. Також, судом встановлено, що між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, а саме 24.07.2008 року додаткова угода №012/04-40/655/1/1 до договору поруки №012/02-40/655/1 від 12.10.2007 року, за умовами якої поручитель ОСОБА_2 надав згоду на збільшення процентної ставки за кредитним договором №012/02-40/655/1 від 12.10.2007 року, 09.06.2009 року додаткова угода №012/02-40/655/1/2 до кредитного договору від 12.10.2007 року, за умовами якої сторони виклали п.1.2. розділу 1 «Предмет договору» в новій редакції відповідно до якого ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання відповідати перед позивачем також за всі додаткові угоди до кредитного договору, що можуть бути укладені в подальшому, 27.09.2011 року на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди №012/02-40/655/1/3, сторони погодили та виклали договір поруки №012/02-40/655/1 від 24.10.2007 року у новій редакції, що підтверджується копією договору поруки № 012/02-40/6555/1 від 12.10.2007 року, копією додаткової угоди №012/02-40/655/1/1 від 24.07.2008 року, копією додаткової угоди №012/02-40/655/1/2 від 09.06.2009 року та копією додаткової угоди №012/02-40/655/1/3 від 27.09.2011 року, наявними в матеріалах справи (а.с.55-69, т.2).

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_4 неодноразово укладались додаткові угоди до кредитного договору №012/02-40/655 від 12.10.2007 року, якими в новій редакції викладався п.1.3 розділу 1 «Предмет договору», п.3.6. кредитного договору щодо повернення основної заборгованості у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості, доповнювалась ст. 7 договору пунктами 7.7. та 7.8., зменшувався розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту на період з 25.07.2009 року до 25.12.2009 року, додавався п.6.17 до розділу 6 до кредитного договору, викладався п. 10.5. до розділу 10 договору «відповідальність сторін» в новій редакції, тимчасово зменшувався на період з 01.01.2010 року до 31.05.2010 року розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту. Крім того, додатками № 1 до додаткової угоди №012/02-40/655/4, додаткової угоди №012/02-40/655/5, додаткової угоди №012/02-40/655/6 та додаткової угоди №012/02/40/655/7 встановлювались нові Графіки погашення кредитної заборгованості. Відповідно до вищезазначених внесених змін до кредитного договору, ОСОБА_2 надав згоди на зміни умов кредитного договору та підтверджував, що його зобовязання як поручителя відповідно до договору поруки №012/02/40/655/1 від 24.10.2007 року зберігаються та забезпечують виконання зобовязань ФОП ОСОБА_4 за кредитним договором №012/02-40/655 від 12.10.2007 року із врахуванням всіх вищезазначених внесених змін, що підтверджується копією додаткової угоди № 1 від 01.05.2008 року до кредитного договору №012/02-40/655 від 12.10.2007 року, копією додаткової угоди №012/02-40/655/3 від 30.12.2008 року, копією додатку №3 «Графік повернення кредиту та сплати відсотків», копією додаткової угоди №012/02-40/655/4 від 09.06.2009 року, копією додатку №1 до додаткової угоди №012/02-40/655/4 від 09.06.2009 року, копією додаткової угоди №012/02-40/655/5 від 28.12.2009 року, копією додаткової угоди №012/02-40/655/6 від 30.12.2010 року, копією додатку № 1 до додаткової угоди №012/02-40/655/6 від 30.12.2010 року, копією додаткової угоди №012/02-40/655/7 від 27.09.2011 року та копією додатку № 1 до додаткової угоди №012/02-40/655/7 від 27.09.2011 року, наявними в матеріалах справи (а.с.24-54, т.2).

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 за період з 12.10.2007 року по 09.06.2009 рік частково було здійснено погашення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 257 474 грн. 13 коп., а всього за період з 10.06.2009 року по 28.07.2014 рік ФОП ОСОБА_4 було здійснено часткове погашення основної суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 239 194 85 коп., що підтверджується копіями платіжних документів по погашенню основної заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків, наявними в матеріалах справи (а.с.74-105, т.2, 107-139, т.4).

Судом встановлено, що 28.08.2013 року позивач засобами поштового звязку направив до відповідача ОСОБА_2 вимогу про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором №012/02-40/655, яка була отримана відповідачем, однак залишена без задоволення, що підтверджується копією повідомлення вимоги про добровільне погашення заборгованості з поштовим повідомленням про отримання, наявними в матеріалах справи (а.с.110-112, т.2).

Встановлено, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №012/02-40/655 станом на 28.07.2014 рік становить 1 487 186 грн. 20 коп., яка складається з основної заборгованості 1 046 331 грн. 02 коп., нарахованих відсотків 310 437 грн. 34 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості 97 754 грн. 26 коп. та пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків 32 663 грн. 58 коп., що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитним договором №012/02-40/655 від 12.10.2007 року станом на 28.07.2014 рік та копією детального розрахунку нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами, наявними в матеріалах справи (а.с.87-106, т.4).

Встановлено, що 21.07.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та відповідачем ОСОБА_2 була укладена генеральна кредитна угода №К-Є 014/02-40/10, за умовами якої кредитор, на підставі цієї угоди, зобовязувався надавати відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Угоди і які є її невідємними частинами, зі встановленим загальним розміром позичкової заборгованості ОСОБА_2 на кожний день протягом дії цієї угоди за наданими в її рамках кредитами, який не повинен перевищувати 80 000 євро, строком на 60 місяців з 21.07.2006 року по 20.07.2011 рік під відсоткову ставку 11,5 % річних, що підтверджується копією генеральної кредитної угоди від 21.07.2006 року, наявною в матеріалах справи (а.с.10-13, т.1).

На підставі укладеної між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 додаткової угоди №К-Є 014/02-40/10/1 до генеральної кредитної угоди від 21.07.2006 року, сторони змінили «Предмет договору» та «Умови надання та забезпечення повернення кредитних коштів» генеральної кредитної угоди, що підтверджується копією додаткової угоди від 28.10.2010 року та копією додаткової угоди від 27.09.2011 року, наявними в матеріалах справи (а.с.14-17).

Судом встановлено, що 28.10.2010 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/02-40/10/2 в рамках генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/10 від 21.07.2006 року, за умовами якої позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 348 203 грн. 63 коп., зі кінцевим терміном повернення кредиту до 20.07.2013 року та зі сплатою 22,0% річних, що підтверджується копією кредитного договору №014/02-40/10/2 від 28.10.2010 року, додатком №1 до кредитного договору від 28.10.2010 року, копією заяви на отримання кредиту від 07.07.2006 року, копією меморіального ордеру №11807 від 28.10.2010 року, копією заяви ОСОБА_2 від 28.10.2010 року, копією заяви ОСОБА_4 про свою згоду на укладання її чоловіком ОСОБА_2 кредитного договору №014/02-40/10/2 від 26.10.2010 року в рамках генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/10 від 21.07.2006 року в сумі 348 203 грн. 63 коп., копією заяви ОСОБА_2 про свою згоду на укладання його дружиною ОСОБА_4 договору поруки №014/02-40/934 від 21.07.2006 року відповідно до умов додаткової угоди №014/02-40/934/1 від 28.10.2010 року до договору поруки №014/02-40/934 від 21.07.2006 року, за яким вона виступає майновим поручителем за кредитним договором №К-Є 014/02-40/10/1 від 21.07.2006 року та кредитним договором №014/02-40/10/2 від 28.10.2010 року в рамках генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/10 від 21.07.2006 року та копією заяви ОСОБА_4 про згоду ОСОБА_2 на укладання кредитного договору №014/02-40/10/2 від 28.10.2010 року, наявними в матеріалах справи (а.с.18-25, 44-49, т.1).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2 неодноразово укладались додаткові угоди до кредитного договору №014/02-40/10/2 від 28.10.2010 року в рамках генеральної кредитної угоди №К-Є 014/02-40/10, з метою зменшення фінансового навантаження на ОСОБА_2 сторони досягали згод про зміни умов погашення (реструктуризацію) кредиту та змінювали пункти кредитного договору, внаслідок чого ОСОБА_2 надавалася пільгова відсоткова ставка у розмірі 17,00% річних на період з 01.08.2011 року по 31.07.2012 рік включно, також тимчасово на період з 01.08.2011 року до 31.07.2012 року відповідачу надавались кредитні канікули у вигляді зменшення розміру щомісячного платежу по сплаті кредиту, а саме на період кредитних канікул встановлювався щомісячний платіж по кредиту, який був зменшений до 1 900 грн., що підтверджується копією додаткової угоди від 27.09.2011 року, копією додатку до додаткової угоди від 27.09.2011 року та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с.26-34, т.1).

Встановлено, що 27.09.2011 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №014/02-40/934/2 до договору поруки №014/02-40/934 від 21.07.2006 року та викладено договір поруки від 21.07.2006 року у новій редакції, відповідно до якої ОСОБА_4 зобовязалась відповідати перед позивачем солідарно з ОСОБА_2 за виконання забезпечених зобовязань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого ОСОБА_2 зобовязаний в строк до 20.07.2013 року. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поруки, ОСОБА_4, як поручитель зобовязалась повернути кредит у розмірі 348 203 грн. 63 коп., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 22,00% зафіксованих на дату укладання кредитного договору, або в будь-якому іншому розмірі, встановленого відповідно до умов кредитного договору, у тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором, а також сплатити пеню, штрафи передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора повязані з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, що підтверджується копією додаткової угоди №014/02-40/934/2 від 27.09.2011 року до договору поруки №014/02-40/934 від 21.07.2006 року, наявною в матеріалах справи (а.с.35-44, т.1).

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 за період з 28.10.2010 року по 27.09.2013 рік частково було здійснено погашення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 106 539 грн. 13 коп. а всього за період з 28.10.2010 року по 27.09.2013 рік ОСОБА_2 було здійснено часткове погашення нарахованих відсотків у розмірі 124 789 грн. 82 коп., що підтверджується копіями платіжних документів по погашенню основної заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків, наявними в матеріалах справи (а.с.50-64, т.1).

Судом встановлено, що 28.08.2013 року позивач засобами поштового звязку направляв до відповідачів вимогу про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором №014/02-40/10/2, які були отримані відповідачами, однак залишені без задоволення, що підтверджується копією повідомлення вимоги про добровільне погашення заборгованості з поштовим повідомленням про отримання, наявними в матеріалах справи. (а.с.67,69, т.1).

Встановлено, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №014/02-40/10/2 станом на 28.08.2014 рік становить 372 006 грн. 88 коп., яка складається з основної заборгованості 241 664 грн. 50 коп., нарахованих відсотків 86 604 грн. 03 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості 35 283 грн. 02 коп. та пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків 8 455 грн. 33 коп., що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/02-10/2 від 28.10.2010 року станом на 28.08.2014 рік та копією детального розрахунку нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами, наявними в матеріалах справи (а.с.147-157, т.4).

Судом встановлено, що 06.06.2008 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 (надалі Позичальник) було укладено кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) №010/02-40/911, за умовами якого позивач, на положеннях та умовах цього договору, відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 167 500 доларів США (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому передбаченому цим договором, та повинен був бути повернутий позичальником в строк по 05.06.2009 рік включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15,5% річних, розмір яких міг змінюватися в порядку, передбаченому цим договором. Одним із видів забезпечення зобовязань Позичальника за договором виступала порука ОСОБА_2, викладені обставини підтверджуються копією клопотання від 02.06.2008 року, копією анкети-заяви на отримання кредиту ФОП ОСОБА_4 від 20.05.2008 року та копією кредитного договору №010/02-40/911 (відновлювальна кредитна лінія) від 06.06.2008 року, наявними в матеріалах справи (а.с.11-17, т.3).

Встановлено, що 12.06.2008 року кредитні кошти в розмірі 167 500 доларів США, за письмовою заявою ФОП ОСОБА_4 були перераховані на підставі меморіально-валютного ордеру №7 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується копією заяви на перерахунок кредитних коштів в розмірі 167 500 доларів США, копією заяви на перерахунок кредитних коштів в розмірі 167 500 доларів США та копією меморіального ордеру №7 від 12.06.2008 року, наявними в матеріалах справи (а.с.65-66, т.3).

Встановлено, 27.09.2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №010/02/40/911/1/3 до договору поруки №010/02-40/911/1 від 06.06.2008 року та викладено договір поруки від 06.06.2008 року у новій редакції, відповідно до якої сторони договору встановили та погодили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника ФОП ОСОБА_4, які виникнуть з умов кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, а саме повернути кредит в сумі 167 500 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. Крім того, сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником ФОП ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплати основного боргу за кредитним договором, комісійну винагороду, нараховані відсотки за користування кредитом та неустойку. Також, судом встановлено, що 10.06.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду №010/02-40/911/1/2 до договору поруки №010/02-40/911/1 від 06.06.2008 року, за умовами якої сторони виклали п.1.2. розділу 1 «Предмет договору» в новій редакції відповідно до якого ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання відповідати перед позивачем також за всі додаткові угоди до кредитного договору, що можуть бути укладені в подальшому, що підтверджується копією договору поруки №010/02-40/911/1 від 06.06.2008 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/1/2 від 10.06.2010 року до договору поруки №010/02-40/911/1 від 06.06.2008 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/1/1 від 09.06.2009 року до договору поруки №010/02-40/911/1 від 06.06.2008 року та копією додаткової угоди №010/02-40/911/1/3 від 27.09.2011 року до договору поруки №010/02-40/911/1 від 06.06.2008 року, наявними в матеріалах справи (а.с.49-60, т.3)

З матеріалів справи було встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_4 неодноразово укладались додаткові угоди до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, на підставі яких був продовжений остаточний термін повернення кредитних коштів, а саме до 04.06.2010 року, встановлювався графік повернення основної заборгованості за кредитом, тимчасово на період з 01.09.2009 року по 28.02.2010 року надавались кредитні канікули по сплаті основної заборгованості, у звязку з чим змінювався графік погашення заборгованості, проводилась реструктуризація кредитної заборгованості, шляхом капіталізації прострочених відсотків, на період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 рік надавались кредитні канікули по сплаті щомісячного основного платежу, у звязку з чим повторно змінювався графік погашення заборгованості, проводилося рефінансування кредитної заборгованості, на період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року надавались кредитні канікули по сплаті щомісячного платежу, у звязку з чим був змінений строк остаточного повернення кредиту до 03.06.2013 року, встановлювалась відсоткова ставка у розмірі 22,00% на виданий для рефінансування заборгованості кредит, надавався льотний період по сплаті пільгової відсоткової ставки в розмірі 17,00% річних, що підтверджується копією додаткової угоди № 010/02-40/911/1 від 05.06.2009 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додатку №1 від 09.06.2009 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/2 від 18.06.2009 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/3 від 30.09.2009 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додатку №1 від 30.09.2009 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/4 від 28.12.2009 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додатку до додаткової угоди від 28.12.2009 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/5 від 29.12.2009 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/6 від 10.06.2010 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/7 від 37.10.2010 року до кредитного договору № 010/02-40/911 від 06.06.2008 року, копією додаткової угоди №010/02-40/911/8 від 30.12.2010 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року та копією додаткової угоди №010/02-40/911/9 від 27.09.2011 року до кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.2008 року, наявними в матеріалах справи (а.с.18-48, т.3).

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 за період з 06.06.2008 року по 28.12.2009 рік частково було здійснено погашення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 13 514, 25 доларів США, за період з 10.06.2010 року по 30.12.2010 рік частково було здійснено погашення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 72 678 грн. 55 коп., а за період з 30.12.2010 року по 28.07.2014 рік ФОП ОСОБА_4 було здійснено часткове погашення основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 120 770 грн. 33 коп., що підтверджується копіями платіжних документів по погашенню основної заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків, наявними в матеріалах справи (а.с.66-79, т.3, 177-193, т.4)

Судом встановлено, що 28.08.2013 року позивач засобами поштового звязку направив до відповідача ОСОБА_2 вимогу про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором №010/02-40/911, яка була отримана відповідачем, однак залишена без задоволення, що підтверджується копією повідомлення вимоги про добровільне погашення заборгованості з поштовим повідомленням про отримання, наявними в матеріалах справи (а.с.82-84, т.3)

Встановлено, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №010/02-40/911 станом на 28.07.2014 рік становить 1 646 355 грн. 75 коп., яка складається з основної заборгованості 1 050 587 грн. 96 коп., нарахованих відсотків 396 400 грн. 59 коп., пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості 157 214 грн. 01 коп. та пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків 42 153 грн. 19 коп., що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/02-40/911 від 06.06.2008 року станом на 28.07.2014 рік та копією детального розрахунку нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами, наявними в матеріалах справи (а.с.165-174, т.4).

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 526,527,546,547,553,554, 610, 625,629,627,638,1054,1055 ЦК України, з урахуванням того, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання основним боржником та поручителем своїх зобовязань за укладеними договорами щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитом та інших нарахувань, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 жодним чином не спростовує факт наявності заборгованості за кредитом, її суму, не надає суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт повного чи часткового виконання ним своїх зобовязань по договору.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що розрахунки позивача лише за 2010 рік вже мали значні розбіжності із тими, що були додані позивачем в бік завищення суми боргу і що суд зробив невірний висновок щодо правильності наданих позивачем розрахунків нічим не підтверджені.

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.02.3015 року була призначена судово-економічна експертиза по даної справі, але листом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.05.2015 року за №1099/1100-15 матеріали даної справи повернути без виконання у звязку з тим, що оплата вартості робіт по виконанню судово-економічної експертизи ОСОБА_2 не здійснена (а.с.135, т.5).

Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності не приведено.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що 23.10.2014 року господарським судом Дніпропетровської області вже було постановлено рішення за позовом ПАТ ОСОБА_3 Аваль до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 1 487 186 грн. 20 коп., за кредитним договором №012/02-40/655 від 12.10.2007 року, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вказана сума стягнута з ОСОБА_2 як з поручителя по даному кредитному договору.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не зясовані обставини, що мають значення для справи, а саме не надано оцінки і не досліджена експертна оцінка, надана позивачем, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі твердження суперечать вимогам закону та матеріалам справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: