Постанова № 47624917, 20.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 908/1653/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В.

при секретарі Логвін О.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ по відновленій втраченій справі №908/1653/14 (вх. 2417 З/3-12) та апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ (вх. №3499 З/3-12)

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі № 908/1653/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" , м. Бердянськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 7712,38 грн. за поставлену теплову енергію за договором №1121 від 01.03.2010 року , яка виникла у період з травня 2013 року по березень 2014 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі №908/1653/14 (суддя Мірошниченко М.В.) позовні вимоги ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" до ФОП ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7712,38 грн. боргу та 1827,00 грн. по сплаті судового збору .

Відповідач із вказаним рішенням не погодився, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі №908/1653/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно супровідного листа господарського суду Запорізької області від 04.07.2014 р. (вих. № 09-33/1076 від 04.07.2014 р.), якій міститься в базі даних господарського суду Запорізької області "Діловодство спеціалізованого суду", матеріали справи № 908/1653/14 були направлені до Донецького апеляційного господарського суду.

В базі даних Донецького апеляційного господарського суду, дані щодо надходження матеріалів справи № 908/1653/14 разом з апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1, відсутні, до господарського суду Запорізької області справа № 908/1653/14 не поверталась.

Положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

05.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулось ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" (з урахуванням заяви поданої до суду 30.03.2015р. про уточнення процесуальної дії) про відновлення судової справи для подальшого її направлення до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 року заяву Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" щодо відновлення судової справи № 908/1653/14 та направлення справи до Харківського апеляційного господарського суду задоволено. Відновлено втрачену господарську справу № 908/1653/14 за позовом ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором № 1121 від 01.03.2010 р. в розмірі 7712, 38 грн. для подальшого її направлення до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ по відновленій втраченій справі №908/1653/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду

Також з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі №908/1653/14 до Харківського апеляційного господарського суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог з урахуванням уточнень, відповідач посилається на те, що договір постачання теплової енергії за договором №1121 від 01.03.2010 року, термін дії якого встановлено до 01.03.2011, закінчив свою дію з моменту ліквідації ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж», враховуючи, що нова юридична особа ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" була зареєстрована лише 27.04.2012, а також враховуючи, що позивач до відповідача з пропозицією про переукладення договору не звертався, відповідач вважає, що договір №1121 від 01.03.2010 припинив свою дію, а договірні правовідносини між сторонами відсутні. Також, за твердженням скаржника, у період з травня 2013 по березень 2014 року він технічно не міг та фактично не отримував теплову енергію у вигляді гарячої води, про що свідчить акт від 25.09.2012 про відключення від центрального опалення та акт від 20.10.2012 про встановлення автономного електричного опалення. Крім того зауважує на тому, що акти виконаних робіт на відпущену теплову енергію позивачем не направлялись. Крім того, заявник апеляційної скарги повідомляв суд, що 27.04.2015 до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Також, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 по справі №908/1653/14 та матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ по відновленій втраченій справі №908/1653/14 було об`єднано в одне апеляційне провадження. Розгляд справи відкладено на 08.07.2015.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 07.07.15р., у зв'язку з відпусткою судді Горбачової Л.П., та судді Істоміної О.А., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В.

В судове засідання 08.07.2015 представник ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" не з'явився, 06.07.2015 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла телеграма з проханням здійснювати розгляд справи за відсутністю представника ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 розгляд справи було відкладено на 20.07.2015 року.

В судове засідання 20.07.2015 відповідач не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про отримання рекомендованого поштового відправлення №6102215542369 від 15.07.2015, що міститься в матеріалах справи.

Представник позивача в судове засідання 20.07.2015 також не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Телефоноргамою від 17.07.2015 відповідача було додатково повідомлено про час та місце розгляду справи.

У відповідності до Порядку ведення державного реєстру судових рішень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, текст ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 про відкладення розгляду справи №908/1653/14 на 20.07.2015 внесено та розміщено на офіційному веб-порталі ДСА.

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегією суддів враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами в судовому засіданні 20.07.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2008 року займала вбудоване приміщення першого поверху житлового будинку, загальною площею 86,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

01.03.2010 р. між ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" (Постачальник, позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач, відповідачем) було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1121, відповідно до умов якого Постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів Споживача, а Споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Відповідно до умов п. 1.4. договору, кількість теплової енергії, що відпускається Постачальником Споживачеві для опалення визначається на підставі проектних теплових навантажень, наданих Споживачем з урахуванням довголітніх температур зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду.

За змістом п. 2.1.3. розділу 3 договору, Постачальник зобов'язаний інформувати Споживача про зміну тарифу на теплову енергію в установленому законодавством порядку.

На підстав положень 4.1., 4.2. та 4.3. розділу 4 Договору визначено, що кількість теплової енергії, відпущеної Споживачеві, визначається розрахунковим способом. Розрахунки за теплову енергію проводиться по тарифах згідно з рішенням виконкому Бердянської міської ради від 23.12.2009р. № 670 "Про внесення змін до рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009р. № 494 "Двоставкові тарифи на послуги ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж": з 01.02.2010р. плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 384,65 грн.; плата за приєднане теплове навантаження (абонплата) становить 50,65 грн. за 1000 ккал/годину на місяць. Плата за приєднане теплове навантаження провадиться щомісячно протягом року. Плата за фактично спожиту теплову енергію провадиться в опалювальний період.

У відповідності до п. 4.3. договору, кількість і вартість теплової енергії, зазначені в договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря, тривалості опалювального періоду та тарифів, затверджених в установленому порядку. Рахунок-акт виконаних робіт виписується до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним (п. 4.5 договору).

Згідно п. 4.6 договору, Оплата проводиться Споживачем не пізніше двадцятого числа наступного за звітним місяцем.

Розділом 5 договору сторони встановили відповідальність сторін за договором. Зокрема, у відповідності до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 8.1. договору сторони дійшли згоди, що даний договір укладений строком з 01.03.2010р. по 01.03.2011р. і вважається пролонгованим на той же самий строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його договору або перегляд його умов.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначав, що на виконання умов договору №1121 від 01.03.2010, у період з травня 2013 р. по березень 2014 р. ним було поставлено, а відповідачем отримано теплову енергію на загальну суму 7712,38 грн., що підтверджував наданими до суду першої інстанції рахунками-актами виконаних робіт, направлених за юридичною адресою відповідача. Як стверджував позивач, направлені рахунки-акти виконаних робіт з боку відповідача не підписані та на адресу позивача не повернуті, вартість отриманої теплової енергії за вказаний період залишилась відповідачем несплаченою.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманої ним теплової енергії за період з травня 2013 р. по березень 2014 р., позивач просив стягнути з відповідача вартість отриманої останнім теплової енергії у розмірі 7712,38 грн.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що позивач у спірний період здійснив відпуск теплової енергії відповідачу в повному обсязі. На підставі чого відповідачу були направлені відповідні рахунки-акти виконаних робіт за спожиту теплову енергію за період з травня 2013 р. по березень 2014 р. Також судом першої інстанції було встановлено, що за спірний період відповідач, у відповідності до умов п. 2.2.4 договору актів -претензій на адресу позивача щодо неналежного виконання останнім гарантійного відпуску теплової енергії не направляв, доказів здійснення оплати за отриману теплову енергію за спірний період суду не надав. Крім того, суд першої інстанції визнав доведеним факт, що відповідачем зміни до діючого договору №1121 від 01.03.2010 не внесені, вказаний договір у встановленому порядку розірваним (припиненим) не визнаний, а тому на момент винесення рішення у справі він є чинним. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунки позивача основані на договорі та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, задовольнив позовні вимоги.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198, які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов'язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п.4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Так, правовідносини, що склалися між сторонами у даному спорі врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення №1121 від 01.03.2010 року.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов укладеного договору №1121 від 01.03.2010 позивач у період з травня 2013 р. по березень 2014 р. поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 7712,38 грн., що підтверджується рахунками-актами виконаних робіт № 1121: від 31.05.2013 р. на суму 236,47 грн., від 30.06.2013 р. на суму 236,47 грн.; від 31.07.2013 р. на суму 236,47 грн.; від 31.08.2013 р. на суму 236,47 грн.; від 30.09.2013 р. на суму 236,47 грн.; від 31.10.2013 р. на суму 654,57 грн.; від 30.11.2013 р. на суму 900,56 грн.; від 31.12.2013 р. на суму 1396,12грн.; від 31.01.2014 р. на суму 1389,40 грн.; від 28.02.2014 р. на суму 1217,17 грн.; від 31.03.2014 р. на суму 972,21 грн., складеними позивачем у відповідності до вимог п. 4.5. договору. Направлення вказаних рахунків за спірний період на юридичну адресу відповідача (АДРЕСА_2) підтверджується списками згрупованих поштових відправлень за відповідний період, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 71-80 т. 1)

Відповідно до умов. п. 4.7. договору, на вимогу постачальника проводиться обов'язкова звірка взаєморозрахунків за використану теплову енергію з оформленням акту звірки взаєморозрахунків. Споживач зобов'язаний підписати його і повернути на адресу постачальника протягом 10-ти днів з моменту отримання. У разі розбіжностей по акту звірки взаєморозрахунків споживач зобов'язаний представити постачальникові мотивовані заперечення. При неотриманні постачальником підписаного акту звірки взаєморозрахунків або мотивованого (з додатком доказів) заперечення в десятиденний термін з моменту отримання акту звірки споживачем, даний акт звірки взаєморозрахунків вважається узгодженим споживачем в редакції постачальника і юридично підтверджує дійсний стан розрахунків між сторонами.

На виконання вказаних умов п. 4.7. договору позивачем на адресу відповідача було направлено акт звіряння взаємних розрахунків від 26.05.2014 за договором №1121 від 01.03.2010 (за період з травня 2013 р. по березень 2014 р.). (а.с.68-69 т. 1)

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач рахунки-акти виконаних робіт та акт звіряння взаєморозрахунків за період з травня 2013 по березень 2014 не підписав та позивачу не повернув, обґрунтованих заперечень щодо нарахувань, здійснених позивачем не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" та п.40 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Умовами пунктів 4.1 та 4.3 договору встановлено, що кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахункових способом, на підставі Правил користування тепловою енергією. Кількість і вартість теплової енергії, зазначені в договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря, тривалості опалювального періоду та тарифів, затверджених в установленому порядку.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за теплову енергію проводиться по тарифах згідно з рішенням виконкому Бердянської міської ради від 23.12.2009р. № 670 "Про внесення змін до рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009р. № 494 "Двоставкові тарифи на послуги ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж": з 01.02.2010р. плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 384,65 грн.; плата за приєднане теплове навантаження (абонплата) становить 50,65 грн. за 1000 ккал/годину на місяць. Плата за приєднане теплове навантаження провадиться щомісячно протягом року. Плата за фактично спожиту теплову енергію провадиться в опалювальний період

Пунктом 2.1.3. договору встановлено обов'язок постачальника інформувати споживача про зміну тарифу на теплову енергію в установленому законодавством порядку.

На виконання умов вказаного пункту позивачем було здійснено повідомлення споживачів, в тому числі і відповідача, про зміну тарифу на теплову енергію.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, що повністю кореспондується зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Аналогічні норми щодо встановлення тарифів містяться у ст. 13 Закону України «Про теплопостачання».

Так, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 95 від 14.02.2012 р. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з опалення ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів», які введені в дію з 1 березня 2012 року (опубліковано 23.02.2012 р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря»).

Позивачем, у відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», інформація про нові тарифи на свої послуги опублікована 25.02.2012 р. в цьому ж засобі масової інформації. З 01.03.2012 р. встановлена плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата), що сплачується щомісяця, протягом року у розмірі 52,34 грн. за 1000 ккал/годин та плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 717.16 грн. за 1 Г кал.

В подальшому, зміна тарифу відбулась за рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 29 від 14.01.2014 року «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з опалення ПАЇ «Бердянське підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів», які введено в дію з 01 січня 2014 року (опубліковано 23.01.2014 р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря»). З 01.01.2014 р. встановлена плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата), що сплачується щомісяця, протягом року у розмірі 50,70 грн. за 1000 ккал/годин та плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 637,90 грн. за 1 Г кал.

За умовами п. 1.4.договору, кількість теплової енергії, що відпускається постачальником споживачеві для опалення, визначається на підставі проектних теплових навантажень, наданих споживачем, з урахуванням довголітніх температур зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду. Проектне теплове навантаження на опалення організації 4 518 ккал/година. Орієнтовно відпуск теплової енергії складає - 8,864 Гкал.

При цьому, п. 20 Правил користування тепловою енергією встановлено, що у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 23 зазначених Правил визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Враховуючи, що прилади обліку у відповідача відсутні, розрахунок вартості теплової енергії було здійснено позивачем розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення та гаряче водопостачання згідно "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 року та діючих двоставкових тарифів на послуги позивача в опалювальний період.

За поясненнями, наданими позивачем до матеріалів справи, для здійснення розрахунку заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію, використовувалась формула з КТМ 204 України 244-94. в якій застосовуються всі наявні у позивача показники. А саме: величина теплового навантаження (зазначена в Договорі), розрахункова температура зовнішнього повітря поденно (підтверджується офіційною інформацією Запорізького обласного центру з гідрометеорології), кількість діб постачання теплової енергії у відповідному місяці (відповідно до календарної кількості днів кожного місяця з урахуванням опалювальних днів на початку та закінченні опалювального періоду).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач звертався до позивача з претензіями щодо незадовільного стану теплового режиму у належному йому приміщенні, направляв позивачу вимогу про надання згоди на відключення від теплопостачання, також вимагав надати технічні умови на відключення. В подальшому відповідач також звернувся до позивача із вимогою про перегляд умов договору та його припинення. На дані листи позивачем були надані роз'яснення щодо порядку відключення та підстав для розірвання договору.

25.09.2012р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, відповідальним за електрогосподарство енергетиком ОСОБА_2, , продавцем ОСОБА_3, продавцем ОСОБА_4, було складено Акт про те, що 25.09.2012р. було здійснено відключення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1» від централізованого теплопостачання будинку, згідно технічних вимог. Листом від від 05.10.2012р. відповідач повідомив ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", що у зв'язку з домовленістю між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Аверс", 25.09.2012р. були виконані роботи по відключенню від системи централізованого опалення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1» від єдиної системи теплопостачання будинку, у зв'язку з чим вважав, що договір № 1121 від 23.03.2010р. є розірваним з 01.10.2012р.

Матеріали справи також свідчать про те, що постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 28.11.2012р. за № 1089, за самовільне без дозвільних документів та проекту здійснення зрізання опалювальних приладів на всій площі крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою АДРЕСА_1 порушено правила користування жилими будинками та жилими приміщеннями та накладено на відповідача адміністративний штраф у розмірі 68,00 грн.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, належне відповідачу приміщення розташоване у багатоповерховому житловому будинку з централізованою системою опалення, яка є єдиною із системою опалення приміщення відповідача, а будь-яке втручання в дану систему без проекту може призвести до аварійних ситуацій, отже позивач повинен дотримуватись загального правила відключення від мереж централізованого теплопостачання.

Порядок та умови відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання передбачені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, з урахуванням змін, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, з урахуванням змін, що внесені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно з пунктом 1 цих Правил (зі змінами та доповненнями) вони регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з п.п. 24, 25 Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за № 1478/11758 ( із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства України від 06.11.2007 р. № 169) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, який згідно з п.1.1 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Вказаним Порядком передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не у квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи споживача, а відключення багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. № 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень, переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Отже, власник нежитлового приміщення не має права самовільно здійснювати відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Тобто, незважаючи на демонтаж приладів опалення у нежитловому приміщенні відповідача, воно опалюється за рахунок опалення усього житлового будинку.

Таким чином, вказані вище нормативні приписи роблять неможливим відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир та приміщень в багатоквартирному житловому будинку, але надають можливість відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку в цілому, по рішенню загального зібрання та згоди всіх власників приміщень, що знаходяться в житловому будинку.

Крім того, відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань ЖКГ 17.05.05р. № 76 встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. В свою чергу, процедура відключення від систем централізованого опалення, встановлена Порядком відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005р. (зареєстрований в МЮУ 09.12.2005р. за № 1478/11758), який містить в собі імперативні норми, тобто норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів, зокрема, ним:

- встановлена процедура відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення), а саме, шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО;

- визначені суб'єкти звернення та суб'єкти, уповноважені давати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, яким є Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж ЦО;

-передбачені документи, які оформлюються при проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол Комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення, акт про відключення від систем централізованого опалення.

Згідно вимог п. 2.1, п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Порядку, затвердженого наказом № 4, споживач звертається в Комісію для отримання дозволу і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО чи про відмову у його наданні. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Однак, відповідач не надав у відповідності з вимогами чинного законодавства дозвіл міжвідомчої комісії, технічні умови відповідних організацій відокремлення від мереж централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Позивачем таких дозволів також не надавалось.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач без отримання дозволу та відповідної технічної документації, та в порушення вимог Порядку відключення самовільно демонтував прилади опалення у приміщенні, що свідчить про недотримання відповідачем порядку та умов припинення теплопостачання при здійсненні демонтажу системи опалення у приміщенні.

Як вбачається з умов укладеного договору № 1121 від 23.03.2010р. , сторони дійшли згоди, що позивач зобов'язаний забезпечити в опалювальний сезон безперебійний відпуск теплової енергії на підставі проектних теплових навантажень наданих відповідачем (п. 2.1.1, п. 1.4), а відповідач зобов'язався одержувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов договору (п.1.1)

Відповідно до п. 24 Правил користування тепловою енергією у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

Пунктом 40 Правил КЕЕ передбачений обов'язок споживача погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії, повідомити про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору, та не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди).

Як свідчить матеріали справи та підтверджується постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 28.11.2012р. за № 1089, в даному випадку фактично відбулось самовільне, без дозвільної документації та проекту зрізання відповідачем опалювальних приладів на всій площі крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», а не повне відключення приміщення від системи центрального опалення.

Згідно пояснень, наданих до суду представником позивача (підписаного головним інженером), нежитлове приміщення відповідача розташоване на першому поверсі багатоповерхового будинку, який має внутрішньобудинкові мережі центрального теплопостачання, які підключені до мереж відповідача через єдиний ввід, що підтверджується схемою розподілу меж обслуговування тепломереж. Приміщення відповідача не є відключеним від центральної опалювальної системи будинку, оскільки це є неможливим. Опалення багатоповерхового будинку здійснюється з верхньою розводкою, а система центрального теплопостачання будинку наявна і в приміщенні ФОП ОСОБА_1 Оскільки здійснити повний демонтаж системи централізованого опалення відповідач не міг, по стояках опалення, що проходять через приміщення відповідача, подається теплова енергія на верхні поверхи для надання послуг з централізованого опалення споживачам - фізичним особам.

Вказані обставини підтверджують, що фактично відбулося не відключення приміщення відповідача від централізованого теплопостачання, а зменшення максимального теплового навантаження.

Встановлені обставини також свідчать, що ФОП ОСОБА_1 після самовільного відключення від єдиної системи централізованого теплопостачання будинку звернулась до позивача листом від 05.10.2012р. в якому вказувала, що договір №1121 від 23.03.2010 р. є розірваним з 01.10.2012р. Вказані обставини були предметом розгляду господарського суду Запорізької області по справі №908/2023/13 від 05.08.2013 та за результатами розгляду якої судом встановлено, що належних документів, на підставі яких проведено відключення, відповідачем на адресу позивача надано не було. Крім того, судом була надана належна правова оцінка тим обставинам, що відповідачем не надано доказів додержання процедури розірвання договору, встановленої ст. 188 Господарського кодексу України, як не надано і доказів звернення до суду з відповідним позовом про розірвання договору № 1121 від 23.03.2010р. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правомірною відмову ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" від розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1121 від 01.03.2010р, а зазначений договір на момент прийняття рішення вважає таким, що є чинним.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на лист ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» №б/н від 01.03.2014 року (а.с. 236 т. 1) про припинення нарахування за послуги з централізованого опалення з 01.03.2014 року у зв'язку із самовільним відключенням приборів опалення, оскільки вказана відповідь надавалась іншому користувачу послугами та не стосується предмету позову у даній справі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У розділі II ЦК "Загальні положення про договір" відсутня така самостійна підстава припинення договору, як відмова від нього. Наразі у ст. 651 зазначається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У зв'язку з цим можна дійти висновку про те, що взаємна відмова від договору та зміна умов договору має бути оформлена у вигляді правочину про розірвання договору, одностороння відмова від договору можлива у судовому порядку шляхом його розірвання за наявності певних підстав (ч. 2 ст. 651ЦК).

Разом з тим, відповідачем залишені поза увагою приписи ст. 654 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До того ж, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів неналежного надання послуг з теплопостачання приміщення, власником якого він являється, а також доказів дотримання ним встановленого порядку для відмови від послуг із теплопостачання. Обставини, на які посилався апелянт , як на підставу розірвання договору , не є істотними ,в розумінні ст. 651 ЦК України.

За таких обставин, апеляційний господарський суд повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав вважати, що договір № 1121 від 23.03.2010р. є чинним.

В апеляційній скарзі відповідач також зауважує на тому, що договір № 1121 від 01.03.2010р. укладений з ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", яке було ліквідовано, а на його місці утворена нова юридична особа - Відкрите акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж". Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що договір № 1121 від 01.03.2010р. втратив свою дію, так як в ньому немає посилань на правонаступництво сторін у випадку ліквідації або правонаступництві сторін. З новим постачальником теплової енергії у відповідача немає договірних відносин, а позивач не звертався з пропозицією щодо переукладання договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідно до п. 1.2. Статуту позивача, затвердженого протоколом від 20.04.2012р. загальних зборів акціонерів ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" та проведеної державним реєстратором 27.04.2012р. державної реєстрації за номером 10991050013000396, Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" створене шляхом реорганізації з Бердянського орендного підприємства теплових мереж і є правонаступником усіх його прав і обов'язків, пов'язаних з минулою діяльністю.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 15.04.2011р. тип акціонерного товариства змінено з Закритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство. Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Таким чином, ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» є правонаступником ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж», що спростовує доводи скаржника про те, що ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» є ліквідованим, а тому у відповідача відсутні договірні відносини із позивачем - ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж».

Стосовно доводів відповідача про те, що 27.04.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, колегія суддів зазначає, що п. 4.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі, коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Враховуючи встановлені по справі обставини, беручи до уваги, що факт надання позивачем послуг за період з травня 2013 по березень 2014 року на суму 7712,38 грн. за поставлену теплову енергію за договором №1121 від 01.03.2010 року підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростований, доказів здійснення розрахунків за отримані послуги з теплопостачання за вказаний період відповідачем не надано, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги правомірно було задоволені судом першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі № 908/1653/14 відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Запорізької області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх заперечень проти позовних вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі № 908/1653/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014 по справі № 908/1653/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 27.07.2015 року.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.