Постанова № 47612012, 12.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 червня 2015 року 15 год. 30 хв. № 826/4334/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сіроштан Галини Олександрівни та відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи: публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "Кристалбанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" (далі - позивач, ТОВ "Нафтогазтранс-2011") до реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), третя особа: публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "Кристалбанк" (далі - ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк"), про визнання протиправними дій державного реєстратора відповідача щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи - ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк" 11 грудня 2014 року за №10741020000052157 (далі - запис), а також зобов'язання державного реєстратора відповідача скасувати у Єдиному державному реєстрі запис.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки державну реєстрацію юридичної особи проведено із порушенням норм законодавства, зокрема, установчі документи (статут) юридичної особи - банку не погоджені Національним банком України (далі - Нацбанк).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допущено ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк" (далі - третя особа-1).

Пізніше, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, судом залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-2, Фонд).

У подальшому, до суду через канцелярію від представника позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправними дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сіроштан Галини Олександрівни (далі - відповідач-1) щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру, а також зобов'язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2). скасувати у Єдиному державному реєстрі запис.

Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов, з урахуванням уточнень, підтримала та просила задовольнити його повністю, а представники відповідачів 1, 2 не визнали позов та разом із представниками третіх осіб 1, 2 просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 27 квітня 2015 року судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР), 11 грудня 2014 року відповідачем-1 проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - третьої особи-1.

Згідно з п. 1 розділу І, п. 1 розділу ІІ статуту третьої особи-1, перехідний банк (далі - банк) є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 жовтня 2014 року, активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (далі - ПАТ "Терра Банк") (неплатоспроможного банку), зареєстрованого Нацбанком 18 жовтня 1996 року за №263.

Засновником банку є Фонд, якому належать 100% акцій банку.

Банк є юридичною особою з дати його державної реєстрації відповідно до законодавства України з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

Позивач вважає, що третю особу-1 як юридичну особу зареєстровано із порушенням норм законодавства, у зв'язку з чим порушено права та законні інтереси позивача.

Зокрема, між ПАТ "Терра Банк" та приватним підприємством "Ресурс Трейд-Оіл" (далі - ПП "Ресурс Трейд-Оіл"), як позичальником, 26 червня 2013 року укладено кредитний договір №КЛ/2013/03-40, за умовами якого ПАТ "Терра Банк" відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію загальним лімітом у розмірі 2900000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 договору, у розмірі 22,5 % річних, сплатити комісійну винагороду за надання (управління) кредитом.

Крім того, 26 червня 2013 року між ПАТ "Терра Банк", як кредитором, та позичальником і позивачем, як поручителем, укладено договір поруки №КЛ/П/2013/03-40/2, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором та договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року порушено провадження у справі №917/2557/14 за позовом ПАТ "Терра Банк" до ПП "Ресурс Трейд-Оіл" та ТОВ "Нафтогазтранс-2011" про стягнення коштів.

У ході розгляду вказаної господарської справи ПАТ "Терра Банк" до суду подано заяву про залучення у справу свого правонаступника - ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк", до якої додано копії статуту ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк" та акту приймання-передачі активів і зобов'язань неплатоспроможного банку - ПАТ "Терра Банк".

За переконанням позивача, установчі документи третьої особи-1 не відповідають вимогам законодавства, зокрема, його статут не погоджено Нацбанком, у зв'язку з чим відповідач-1 не мав права проводити державну реєстрацію третьої особи-1. До того ж, ПАТ "Терра Банк" ліквідовано, а тому вказане товариство не може мати правонаступників.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що при створенні третьої особи-1 Фонд керувався нормами Закону, який є спеціальним та регулює відносини, які виникають у зв'язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до ч.ч. 1, 16 ст. 42 Закону, Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

Утворення перехідного банку здійснюється з метою: 1) реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 39 цього Закону, на строк не більше ніж на три місяці; 2) утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого п.п. 2 та 3 ч. 2 ст. 39 цього Закону, на строк не більше ніж на один рік з можливістю продовження строку до одного року.

З метою виведення з ринку неплатоспроможного банку - ПАТ "Терра Банк", Фондом створено третю особу-1, статут якої затверджений рішенням засновника - Фонду від 08 грудня 2014 року.

При створенні третьої соби-1 Фонд також керувався Положенням про порядок створення, реєстрації випуску акцій, видачі банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій перехідному банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20 серпня 2013 року №26, постановою Правління Національного банку України від 20 серпня 2013 №327, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 серпня 2013 року №1523 (далі - Положення).

Зокрема, згідно з п.п. 3-6, 8 розділу І, п. 4 розділу III Положення, перехідний банк створюється з метою, визначеною п. 1 або п. 2 ч. 16 ст. 42 Закону.

Засновником перехідного банку є Фонд.

Фонд приймає рішення про створення перехідного банку на підставі затвердженого плану врегулювання та отримання письмового зобов'язання інвестора щодо придбання перехідного банку.

Перехідний банк створюється у формі публічного акціонерного товариства.

Державна реєстрація перехідного банку здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Статут перехідного банку не потребує погодження з Національним банком України.

Стосовно тверджень позивача про ліквідацію ПАТ "Терра Банк" та про те, що третя особа-1 не може бути правонаступником ПАТ "Терра Банк", суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 24 грудня 2014 року №159, вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Терра Банк" із 24 грудня 2014 року по 23 грудня 2015 року. Тобто, ПАТ "Терра Банк" на час розгляду та вирішення справи по суті не ліквідований, а знаходиться у стадії ліквідації. В ЄДР відсутня інформація про припинення ПАТ "Терра Банк".

Як уже зазначено вище, третя особа-1 є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 жовтня 2014 року, активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ "Терра Банк".

Згідно з ч. 10 ст. 42 Закону, перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.

На виконання викладеної норми, рішенням акціонера третьої особи-1 від 22 грудня 2014 року уповноважено директора третьої особи-1 на підписання від імені третьої особи-1 акту приймання-передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку - ПАТ "Терра Банк", відповідно до якого, ПАТ "Терра Банк" та третьої особою-1 складено і підписано акт приймання-передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку - ПАТ "Терра Банк" від 22 грудня 2014 року.

З аналізу норм Закону вбачається, що перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

У складі активів, зазначеним вище актом передано від ПАТ "Терра Банк" до третьої особи-1 актив, який виник на підставі кредитного договору, поручителем за яким є позивач.

Відповідно до п. 9 розділу III Положення, перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів та здійснює діяльність, надає фінансові послуги за цими договорами без повідомлення про це Національного банку України.

Отже, підсумовуючи вище викладене, суд зазначає, що Фонд мав право на створення третьої особи-1, реєстрацію якої проведено відповідачем-1.

Стосовно проведення вказаної реєстрації, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 11 грудня 2014 року Фонд звернувсь до органу державної реєстрації з метою проведення державної реєстрації третьої особи-1.

Для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи" надано: документ, що підтверджує структуру власності засновників - юридичних осіб, який дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб; рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи; реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи; статут (два примірники); документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Суд зазначає, що твердження позивача про невідповідність документів, поданих для проведення державної реєстрації третьої особит-1, є безпідставними, оскільки, як вже зазначено вище, статут перехідного банку, яким є третя особа-1, не потребує погодження з Нацбанком.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 08 грудня 2014 року №257/14, прийнято рішення про створення перехідного банку - третьої особи-1 з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 39 Закону на строк не більше ніж на три місяці.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що у відповідача-1 відсутні підстави для залишення поданих для проведення державної реєстрації третьої особи-1 документів без розгляду, як і для відмови у проведенні такої реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 11 ст. 24, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник).

Державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені ч.ч. 1, 2, 4-7 ст. 8 та ч. 5 ст. 10 цього Закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі. документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам ч. 3 ст. 8 цього Закону; наявність в установчих документах юридичної особи пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом 4 ч. 2 ст. 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

У ході судового розгляду справи представник третьої особи-2 зазначив, що орган державної реєстрації не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки правовстановлюючим документам, державний реєстратор проводить реєстраційні дії на підставі поданих до органу державної реєстрації документів.

Представник відповідачів 1 та 2 також пояснив, що перевірка достовірності викладеної у поданих для проведення державної реєстрації документах інформації не належить до повноважень державного реєстратора.

Відповідальність за достовірність відомостей несуть заявники.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо внесення запису у ЄДР не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що основна вимога не підлягає задоволенню, похідна від неї вимога про зобов'язання державного реєстратора відповідача-2 скасувати у ЄДР запис також є такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, на підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сіроштан Галини Олександрівни та відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи: публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "Кристалбанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011".

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третім особам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин