Постанова № 476081, 27.02.2007, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

27.02.2007 р. справа №22/313а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

при секретареві судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

Зайцева М.Ю. -довіреність № 222/2005 від 04.11.05р.,

від відповідача:

прокурор:

Тімашкова С.М., Кримчак М.А. - за довіреністю,

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

20.11.2006 року

по справі

№22/313а

за позовом

Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" м.Донецьк

до

Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку м.Донецька

про

визнання повнісю недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 22.09.2006р. №0002310823/0/26361/10/15-16-23/5

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Корпорація “Індустріальна Спілка Донбасу” (м.Донецьк), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (далі за текстом –СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.09.2006р. №0002310823/0/26361/10/15-16-23/5.

Постановою від 20.11.2006р. у справі №22/313а господарський суд Донецької області (суддя: Волошинова Л.В.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 22.09.2006р. №0002310823/0/26361/10/15-16-23/5.

Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями п.1.23 ст.1, п.1.32 ст.1, п.1.6 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ч.1 ст.14 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006р. №3480-ІV (зі змінами та доповненнями), ст.606 Цивільного кодексу України, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ч.1 ст.3 Господарського кодексу України; тим, що в силу правової природи векселя у разі поєднання в одній особі векселедавця та векселедержателя зобов’язання за векселем припиниться в силу приписів ст.606 Цивільного кодексу України; тим, що порушення позивачем вимог ст.5 Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996р. №270/96-ВР не є підставою для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту; тим, що податок на додану вартість, сплачений в ціні придбаних позивачем послуг з авіаперевезень, повинен включатися до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, з прийнятою постановою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що подальше використання отриманих від ТОВ “Авіаційна компанія ІСД АВІА” послуг здійснюється за операціями, які не належать до об’єктів оподаткування, в зв’язку з чим формування податкового кредиту в розмірі 27650,07грн. за такими операціями є безпідставним; на те, що погашення векселів власної емісії Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” здійснювалось не грошовими коштами, внаслідок чого така операція не звільняється від оподаткування згідно положень п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями); на те, що згідно первинних документів позивача у ТОВ “Футбольний клуб “Металург” розміщувалась інформація стосовно Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу”, яка з урахуванням обмежень, визначених ст.5 Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996р. №270/96-ВР, виходить за межі договору про надання рекламних послуг.

Позивач, Корпорація “Індустріальна Спілка Донбасу” (м.Донецьк), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що придбані послуги використовуються у оподаткованих операціях; на те, що стосовно підприємств Консорціум “Укріндустрія” (договір від 18.03.2003р. №2003-046зйм) та АТ “Українські цінні папери” (договір від 13.01.2004р. №К-02) неможливо робити висновок, що ці операції в подальшому не будуть належати до об’єктів оподаткування; на те, що відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності не є об’єктами оподаткування; на те, що реклама товарів Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” здійснюється за договором про надання рекламних послуг від 01.01.2002р. б/н, що підтверджується актами приймання-передачі рекламних послуг; на те, що відповідно до договору про надання спонсорської допомоги від 01.12.2004р. №2004-122 ТОВ “Футбольний клуб “Металург” лише представляє Корпорацію “Індустріальна Спілка Донбасу” як свого спонсора та зазначає ім’я і знак товарів, послуг Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” з метою популяризації виключно імені Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу”. При цьому позивач наполягає на тому, що в спірних правовідносинах ним додержані вимоги ст.5 Закону України „Про рекламу” від № (зі змінами та доповненнями).

01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 28.12.2006р. Донецьким апеляційним господарським судом відкрите апеляційне провадження по справі №22/313а.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М’ясищев А.М.) для розгляду апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 20.11.2006р. у справі №22/313а.

Ухвалою від 28.12.2006р. справа №22/313а Донецьким апеляційним господарським судом призначена до апеляційного розгляду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва в порядку ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 22.09.2006р. №0002310823/0/26361/10/15-16-23/5, яким з посиланнями на п.п.4.4.2 “б” п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006р. на 1326965грн. (див.7арк.Іт.справи).

Оспорене податкове повідомлення-рішення від 22.09.2006р. №0002310823/0/26361/10/15-16-23/5 прийняте на підставі матеріалів акта від 12.09.2006р. №168/15-16-23/5-24068988, складеного за результатами виїзної позапланової документальної перевірки Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2006р.

В акті перевірки від 12.09.2006р. №168/15-16-23/5-24068988 перевіряючими констатовано, що Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” в порушення:

- п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) при погашенні заборгованості в сумі 5002802грн. не коштами, за раніше емітовані векселя, не нараховані податкові зобов’язання в сумі 1000560,40грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту неправомірно віднесені суми податку на додану вартість в розмірі 298755,18грн. за податковими накладними: від 30.11.2005р. №291 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 30.12.2005р. №311 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 31.01.2006р. №6 на суму 300000грн. (у тому числі ПДВ –49792,53грн.), від 28.02.2006р. №34 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 31.03.2006р. №62 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 30.04.2006р. №99 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.);

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту неправомірно віднесено податок на додану вартість по отриманим послугам від ТОВ “Авіаційна компанія ІСД АВІА”, пов’язаним з відрядженнями керівництва Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” у м.Київ.

Як свідчать матеріали справи, між ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” (“Продавець”) та Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Покупець”) укладено договір купівлі-продажу векселів від 16.06.2006р. №К2808-59510 на загальну вартість 710988,15грн., згідно якого ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” (“Продавець”) зобов’язується передати у власність Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Покупець”), а Корпорація “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Покупець”) зобов’язується прийняти та оплатити на умовах, зазначених в цьому договорі, прості векселі:

- від 05.11.2004р. №66335537716334 номінальною вартістю 100000грн. (вартість векселя – 18069,10грн.);

- від 04.03.2003р. №66335537550365 номінальною вартістю 1000000грн. (вартість векселя –78829,95грн.);

- від 15.07.2003р. №66335537659718 номінальною вартістю 1261661грн. (вартість векселя –121980,18грн.);

- від 07.07.2003р. №66335537659712 номінальною вартістю 1352129,48грн. (вартість векселя –130726,87грн.);

- від 19.11.2004р. №66335537716367 номінальною вартістю 2000000грн. (вартість векселя –361382,05грн.)

(див.49-51арк.Іт.справи).

Придбання векселів відображено у бухгалтерському обліку проводкою Дт 62.1.1 Кт 68.5.7 на суму купівлі –710988,15грн.

Заборгованість за вищезазначеними векселями була погашена наступними проводками:

Дт 62.1.1 Кт 68.5.7 на суму 710988,15грн. –на суму оплати грошима;

Дт 62.1.1 Кт 71.906 на суму 5002802грн. –на різницю між номінальною вартістю векселів та вартістю купівлі.

В акті перевірки перевіряючими зазначено, що Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” при погашенні заборгованості в сумі 5002802грн. не коштами, за раніше емітовані векселя, не нараховані податкові зобов’язання в сумі 1000560,40грн., що є порушенням п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.14 ч.1 ст.14 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006р. №3480-ІV (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Місцевий господарський суд правомірно визначився, що у разі поєднання в одній особі векселедавця та векселедержателя зобов’язання за векселем припиниться відповідно до положень ст.606 Цивільного кодексу України, внаслідок чого дії позивача щодо відображення в бухгалтерському обліку факту погашення заборгованості за виданими ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” простими векселями номінальною вартістю 5713790грн. є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ “Авіаційна компанія “ISD авіа” (“Виконавець”) та Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Замовник”) укладено договір від 01.12.2000р. №2000-812усл, відповідно до якого Корпорація “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Замовник”) замовляє, а ТОВ “Авіаційна компанія “ISD авіа” (“Виконавець”) забезпечує виконання авіаперевезень і комплексне обслуговування польотів по маршрутам згідно заявок (див.30-33арк.Іт.справи).

Як свідчать матеріали справи, до складу податкового кредиту Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” було віднесено податок на додану вартість в сумі 27650,07грн. за податковими накладними (відповідно до договору з АТ “Українські цінні папери”, Консорціумом “Укріндустрія”):

- від 01.06.2006р. №187 на суму 24285,46грн. (ПДВ –4047,58грн.);

- від 11.06.2006р. №198 на суму 27143,76грн. (ПДВ –5428,75грн.);

- від 13.06.2006р. №201 на суму 20827,04грн. (ПДВ –4165,41грн.)

- від 22.06.2006р. №213 на суму 20237,88грн. (ПДВ –4047,58грн.);

- від 25.06.2006р. №216 на суму 27882,56грн. (ПДВ –5576,51грн.);

- від 30.06.2006р. №223 на суму 21921,21грн. (ПДВ –4384,24грн.)

(див.73-78арк.Іт.справи).

З пояснень позивача вбачається, що керівництво Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” користувалась послугами авіакомпанії для прибуття на місце проведення переговорів з партнерами з питань подальших взаємовідносин в рамках діючих договорів, що підтверджується звітами про відрядження (див.12, 14, 16, 18, 20, 22 арк. ІІт.справи).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що податок на додану вартість, сплачений в ціні придбаних позивачем послуг з авіаперевезень, повинен включатися до складу податкового кредиту відповідного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що між Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Замовник”) та ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Виконавець”) укладено договір про надання рекламних послуг від 01.01.2002р. б/н. 30.12.2005р. між Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Замовник”) та ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Виконавець”) укладено додаткову угоду №2 до договору про надання послуг від 01.01.2002р. б/н, відповідно до якого п.7.1 договору викладено в наступній редакції: “Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2006р.” (див.55арк.Іт.справи).

Підтверджені матеріалами справи і вірно встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини, які були обґрунтовані доказами по справі:

- актами приймання-передачі рекламних послуг за договором від 01.01.2002р. б/н про надання рекламних послуг: №10 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), №11 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), №1 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), №2 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), №3 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), №4 на суму 300000грн. (ПДВ – 49792,53грн.) (див.37-42арк.Іт.справи);

- податковими накладними із зазначенням договору від 01.01.2002р. б/н про надання рекламних послуг: від 30.11.2005р. №291 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 30.12.2005р. №311 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 31.01.2006р. №6 на суму 300000грн. (у тому числі ПДВ –49792,53грн.), від 28.02.2006р. №34 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 31.03.2006р. №62 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.), від 30.04.2006р. №99 на суму 300000грн. (ПДВ –49792,53грн.) (див.43-48арк.Іт.справи).

01.12.2004р. між Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Спонсор”) та ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Клуб”) укладено договір №20004-122 про надання спонсорської допомоги, згідно якого ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Клуб”) представляє Корпорацію “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Спонсор”) як генерального Спонсору “Клубу” у ході проведення футбольних матчів і трансляції матчів по телебаченню, на запрошувальних квитках на матчі, на поліграфічній продукції, а також в публікаціях, забезпечує зображення символіки Спонсора на формі гравців команди, а Корпорація “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Спонсор”) перераховує на поточний рахунок ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Клуб”) грошові кошти, сума яких оговорюється в кожному конкретному випадку окремо і оформлюється додатковими угодами, які є невід’ємною частиною даного договору (див.56-57арк.Іт.справи).

01.12.2005р. між Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Спонсор”) та ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Клуб”) укладено додаткову угоду до договору від 01.12.2004р. №20004-122 про надання спонсорської допомоги, згідно якої Сторони підтверджують, що відповідно до п.2 договору від 01.12.2004р. №20004-122 “Спонсор” перераховує на поточний рахунок “Клубу” грошові кошти в сумі 10000грн. за період: грудень 2004р. по лютий 2005р. (див.58арк. Іт.справи).

21.02.2005р. між Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (“Спонсор”) та ТОВ “Футбольний клуб “Металург” (“Клуб”) укладено додаткову угоду до договору від 01.12.2004р. №20004-122 про надання спонсорської допомоги, згідно якої Сторони підтверджують, що відповідно до п.2 договору від 01.12.2004р. №20004-122 “Спонсор” перераховує на поточний рахунок “Клубу” грошові кошти в сумі 10000грн. за період: грудень 2004р. по лютий 2005р. (див.59арк. Іт.справи).

В акті перевірки від 12.09.2006р. №168/15-16-23/5-24068988 перевіряючі посилаються на порушення ст.5 Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996р. №270/96-ВР (зі змінами та доповненнями).

Місцевий господарський суд правомірно зазначив, що порушення позивачем ст.5 Закону України “Про рекламу” від 03.07.1996р. №270/96-ВР не є підставою для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту.

За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку не підлягають задоволенню, оскільки постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.

Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 20.11.2006р. у справі №22/313а.

Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 20.11.2006р. у справі №22/313а –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 20.11.2006р. у справі №22/313а –залишити без зміни.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали.

Ухвала складена в повному обсязі 05.03.2007р.

Головуючий:

Судді:

Надруковано: 5 примір.

1 –позивачу

1 –відповідачу

2 –до справи

1 –ДАГС