Суддя-доповідач - Міронова Г.М. Г Г оловуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 червня 2009 року справа № 2-а-23811/08\0570
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
| головуючого судді Міронової Г.М. | суддів Яманко В.Г., Радіонової О.О. при секретарі Білоус К.І. за участю позивача ОСОБА_1- по довіреності; | розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства Донецької виправної колонії № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області | на постанову Донецького окружного адміністративного суду |
| від по адміністративній справі | 17 березня 2009 року № 2-а-23811/08 | за позовом | Державного підприємства Донецької виправної колонії № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області | до | Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька | про | визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Державне підприємство Донецька виправна колонія № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення УПФУ у Кіровському районі м. Донецька № 695 від 30 травня 2008 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 4653 грн. 89 коп. та пені в розмірі 8311 грн. 39 коп. за несвоєчасну сплату страхових внесків за січень-лютий 2008 року. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року у справі № 2-а-23811/08 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Донецької виправної колонії № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області було відмовлено повністю. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. У судовому засіданні представник позивача наполягав на заловоленні апеляційної скарги, пояснив, що заробітна платня була виплачена за січень-лютий 2008 року тільки в травні 2008 року, тому і перерахування страхових внесків було здійснено при отриманні коштів на її виплату. Представник відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне. Державне підприємство Донецька виправна колонія № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області за свідоцтвом про державну реєстрацію є юридичною особою, яке перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 08679942, що підтверджується довідкою статистики. Відповідно до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, станом на час існування спірних правовідносин (далі - Закон України N 1058-IV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними. Пунктом 1 статті 11 Закону України N 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов. Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески. У статті 18 Закону України N 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений наступний порядок обчислення та сплати страхових внесків: • обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2); • сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду (частина 4), • страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є місяць (частина 6); • перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг) (частина 6); • днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду, у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду (частина 9); • якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10). Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Пунктом 2 частини 9 цієї ж статті визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. 30 травня 2008 року заступником начальником Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька (далі за текстом - УПФУ) було прийняте оспорюване рішення № 695, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату Державним підприємством Донецькою виправною колонією № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (далі за текстом - ДВК № 124) страхових внесків за період з 20 січня 2006 року по 30 травня 2008 року були застосовані фінансові санкції на загальну суму 4653 грн. 89 коп. та пеня в розмірі 8311 грн. 39 коп. Позивач, виходячи з призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях, з посиланням на розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2008 року , страхові внески за яким погашалися позивачем, вважає, що його права щодо самостійного визначення напрямку сплати платежів порушені. Частиною 5 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Колегія суддів вважає, що вказана норма, на яку посилається відповідач, не встановлює право чи обов'язок органу Пенсійного фонду при зарахуванні страхових внесків самостійно сплачених платником змінювати призначення платежу та напрямок його зарахування. Крім того, стаття 106 вказаного Закону не визначає як підставу для нарахування фінансових санкцій та пені самостійне зарахування органами Пенсійного фонду поточних платежів в погашення недоїмки. Також, колегія суддів зазначає, що УПФУ в Кіровському районі м. Донецька самостійно перерозподіляючи сплачені позивачем страхові внески, не дотрималося вимог нормативного акту, який регламентує роботу органів Пенсійного фонду, а саме пункту 10.11 розділу 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663. Вказаним пунктом передбачено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду. Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення. УПФУ в Кіровському районі м. Донецька позивачу повідомлення про перерозподіл страхових внесків не направляло, чим порушило право ДВК № 124 на оскарження цих повідомлень в суді та штучно створило умови для нарахування фінансових санкцій та пені. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану. Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом. Колегія суддів зазначає, що наведені норми мають загальний характер та приводяться як засіб гарантії держави щодо захисту законних інтересів господарюючих суб'єктів від незаконних дій органів державної влади та захисту права власності, а не з точки зору регулювання відносин між органом Пенсійного фонду та платником страхових внесків. УПФУ в м. Кіровському районі м. Донецька перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів, враховує також те, що відповідач всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність прийнятого рішення УПФУ у Кіровському районі м. Донецька № 695 від 30 травня 2008 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 4653 грн. 89 коп. та пені в розмірі 8311 грн. 39 коп., що є підставою для задоволення повністю позовних вимог Державного підприємство Донецька виправна колонія № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області та відповідно для скасування постанови суду першої інстанції. Повний текст виготовлено 03 липня 2009 року. Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства Донецька виправна колонія № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області - задовольнити повністю. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2009 року у справі № 2-а-23811/08 за позовом Державного підприємства Донецької виправної колонії № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені - скасувати. Позовні вимоги Державного підприємства Донецької виправної колонії № 124 Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області - задовольнити повністю. Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № 695 від 30 травня 2008 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 4653 грн. 89 коп. та пені в розмірі 8311 грн. 39 коп. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий Г.М. Міронова
Судді О.О.Радіонова
В.Г.Яманко
Часті запитання
Який тип судового документу № 4758922 ?
Документ № 4758922 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4758922 ?
Дата ухвалення - 26.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4758922 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4758922 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 4758922, Донецький апеляційний адміністративний судСудове рішення № 4758922, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості. Судове рішення № 4758922 відноситься до справи № 2а-23811/08/0570Це рішення відноситься до справи № 2а-23811/08/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 4758882
|