Постанова № 47544333, 21.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 5011-57/9894-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Українського консорціуму "Екосорб"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.04.2015

у справі № 5011-57/9894-2012 (головуючий суддя - Трофименко Т.Ю.,

судді - Ващенко Т.М., Ярмак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ

до 1) Українського консорціуму "Екосорб", м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд", м. Київ

про стягнення 27 824 318,91 грн та 12 950 235,35 доларів США,

за участю представників сторін:

від позивача: Дзюбко М.П. - представник (довіреність №001190/15 від 14.01.2015);

від відповідача 1: Данилець П.О. - представник (довіреність №б/н від 01.07.2015);

від відповідача 2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у справі №5011-57/9894-2012 Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" відмовлено у задоволенні позову до Українського консорціуму "Екосорб" про стягнення 27 824 318,91 грн та 12 950 235,35 доларів США заборгованості за Договором №150/08 від 05.05.2008 про відкриття кредитної лінії.

За результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у справі № 5011-57/9894-2012 скасовано за нововиявленими обставинами.

В ході повторного розгляду справи №5011-57/9894-2012 судом першої інстанції прийнято заяву позивача від 01.12.2014 про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з Українського консорціуму «Екосорб» заборгованість по Договору про відкриття кредитної лінії, яка станом на 06.10.2014 складає 37 393 097,28 грн та 16 464 418,20 доларів США, що по курсу НБУ складає 213 197 751,27 грн, з них: заборгованість за кредитом у сумі 18 089 925,31 грн та 8 842 437,00 доларів США; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 18 666 782,68 грн та 7 386 071,47 доларів США; заборгованість по пені за прострочення сплати процентів 636 389,29 грн та 235 909,73 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №5011-57/9894-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Українського консорціуму «Екосорб» на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом у сумі 18 089 925,31 грн та 8 842 437,00 доларів США; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 18 666 782,68 грн та 7 386 071,47 доларів США; заборгованість по пені за прострочення сплати процентів 636 389,29 грн та 235 909,73 доларів США, судовий збір в розмірі 64 380,00 грн. В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Український консорціум «Екосорб» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на прийняття рішення судом без ретельного з'ясування усіх обставин справи та невідповідність висновків суду, викладених у рішенні дійсним обставинам справи, просив таке скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.06.2015.

08.06.2015 в судовому засіданні розгляд справи в порядку статті 77 ГПК України було відкладено до 06.07.2015 у зв'язку з неявкою відповідача 2.

06.07.2015 відповідач 2 в судове засідання не з'явився. У зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових пояснень щодо предмету спору та задоволення судом поданого ними клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи в порядку статей 69, 77 ГПК України було відкладено до 21.07.2015.

20.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, що стосуються обчислення позивачем заборгованості Українського консорціуму «Екосорб» по пені за прострочення сплати процентів у доларах США за період з 01.08.2011 по 02.07.2012 у сумі 1 385 672,94 грн та за період з 03.07.2012 по 06.10.2014 у сумі 1 669 133,71 грн та безпосередньо самі розрахунки цієї заборгованості.

21.07.2015 в судове засідання відповідач 2 свого уповноваженого представника в черговий раз не направив, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

21.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від уповноваженої головою ліквідаційної комісії Українського консорціуму «Екосорб» особи Данильця П.О. надійшло клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви, обґрунтоване тим, що Український консорціум «Екосорб» за рішенням його засновників з 13.07.2015 перебуває у стані припинення, а призначеному голові ліквідаційної комісії Семашко Д.М. необхідно ознайомитись з матеріалами справи №5011-57/9894-2012 для захисту прав та інтересів відповідача 1.

Судова колегія, вислухавши думку представника позивача з приводу заявленого клопотання, враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 за клопотаннями представників позивача та відповідача 1 строк розгляду справи №5011-57/9894-2012 було продовжено на п'ятнадцять днів, порадившись на місці, ухвалила задовольнити клопотання та оголосити в судовому засіданні 21.07.2015 перерву до 15 год. 00 хв.

Після ознайомлення представника відповідача 1 з матеріалами справи, про що свідчить його розписка (а.с. 54 т. 6), останнім через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано заяву про необхідність проведення та підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків для встановлення фактичного розміру заборгованості відповідача 1 за договором.

Відмовляючи у задоволенні такої заяви, колегія суддів звертає увагу на те, що Данильцю П.О. довіреність на представництво прав та інтересів Українського консорціуму «Екосорб» була видана 01.07.2015, що вказує на достатність часу, протягом якого уповноважена особа могла реалізувати право свого довірителя на ознайомлення з матеріалами справи, надання мотивованих та обгрунтованих заперечень на позовну заяву, та, зокрема, контррозрахунку.

Враховуючи висловлену представниками сторін позицію щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі відповідача 2, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі доказами за відсутності представника відповідача 2.

В судовому засіданні представник скаржника доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав повністю, просив оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Альфа-Банк» у задоволенні вимог по стягненню заборгованості з Українського консорціуму «Екосорб» повністю.

Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив з огляду на їх безпідставність, просив суд відмовити в задоволенні даної скарги, а судове рішення, яке є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

21.07.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2008 між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", (після зміни назви організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"), (в тексті договору - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (в тексті договору - Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №150/08, за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію у національній валюті, та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позивальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобов'язався використати кредит з метою, зазначеною в п. 1.5. Договору, своєчасно та у повному обсязі виплатити банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути кредит у терміни, встановлені цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору про відкриття кредитної лінії, ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) в період з дати набуття чинності цим Договором по 04.06.2011 (включно) - 252 500 000,00 грн; в період з 05.06.2011 по 04.07.2011 (включно)- 241 979 166,67 грн; в період з 05.07.2011 по 04.08.2011 (включно) - 231 458 333,33 грн; в період з 05.08.2011 по 04.09.2011(включно) - 220 937 500,00 грн; в період з 05.09.2011 по 04.10.2011 (включно) - 210 416 666,67 грн; в період з 05.10.2011 по 04.11.2011 (включно) - 199 895 833,33 грн; в період з 05.11.2011 по 04.12.2011 (включно) - 189 375 000,00 грн; в період з 05.12.2001 по 04.01.2012 (включно) - 178 854 166,67 грн; в період з 05.01.2012 по 04.02.2012 (включно) - 168 333 333,33 грн; в період з 05.02.2012 по 04.03.2012 (включно) - 157 812 500,00 грн; в період з 05.03.2012 по 04.04.2012 (включно) - 147 291 666,67 грн; в період з 05.04.2012 по 04.05.2012 (включно) - 136 770 833,33 грн; в період з 05.05.2012 по 04.06.2012 (включно) - 126 250 000,00 грн; в період з 05.06.2012 по 04.07.2012 (включно) - 115 729 166,67 грн; в період з 05.07.2012 по 04.08.2012 (включно) - 105 208 333,33 грн; в період з 05.08.2012 по 04.09.2012 (включно) - 94 687 500,00 грн; в період з 05.09.2012 по 04.10.2012 (включно) - 84 166 666,67 грн; в період з 05.10.2012 по 04.11.2012 (включно) - 73 645833,33 грн; в період з 05.11.2012 по 04.12.2012 (включно) - 63 125 000,00 грн; в період з 05.12.2012 по 04.01.2012 (включно) - 52 604 166,67 грн; в період з 05.01.2012 по 04.02.2012 (включно) - 42 083 333,33 грн; в період з 05.02.2012 по 04.03.2013 (включно) - 31 562 500,00 грн; в період з 05.03.2013 по 04.04.2013 (включно) - 21 041 666,67 грн; в період з 05.04.2012 по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) - 10 520 833,33 грн.

Згідно п. 1.3. Договору про відкриття кредитної лінії розмір процентів за користування кредитом складає 15,6% річних.

Пунктом 1.4. Договору про відкриття кредитної лінії визначено, що строк дії кредитної лінії закінчується 04.05.2013.

Відповдіно до п. 1.5. цього Договору кредит надається для фінансування придбання інвестиційних сертифікатів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Чайка"; поповнення обігових коштів позичальника в сумі не більше 23 000 000,00 грн.

Разом з тим, сторони цього Договору Угодою про внесення змін №2 від 11.06.2008, зокрема, визначили, що у межах кредитної лінії можуть надаватися кошти в гривнях та/або у доларах США та/або у євро.

Так, відповідно до п. 4.2 договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 11.06.2008) банк надає позичальнику кредит лише в межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього Договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2-х днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін та є невід'ємною частиною цього Договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони не відрізняються від зазначених у п. 10.2 цього Договору.

04.07.2008 між банком та позичальником було укладено Угоду про внесення змін №3 до Договору про відкриття кредитної лінії, якою сторони виклали абзац 3 пункту 4.6. статті 4 Договору в новій редакції.

Угодою про внесення змін №4 від 30.09.2008 до Договору про відкриття кредитної лінії сторони виклали п. 2.4., абзац 8 пункту 11.6. статті 1 в новій редакції та доповнили статтю 9 пунктом 9.7.

Угодою про внесення змін №5 від 03.10.2008 до Договору про відкриття кредитної лінії сторони домовились про часткову зміну умов Договору, встановивши, що проценти, нараховані за вересень 2008 позичальник - ТОВ "Ферді Україна Лтд" зобов'язаний сплатити не пізніше 20.10.2008 (включно).

Угодою про внесення змін №6 від 05.11.2008 до Договору про відкриття кредитної лінії сторони дійшли згоди про часткову зміну його умов, встановивши, що проценти, нараховані за жовтень 2008 позичальник ТОВ "Ферді Україна Лтд" зобов'язаний сплатити не пізніше 10.11.2008 (включно).

Угодою про внесення змін №7 від 10.11.2008 до Договору про відкриття кредитної лінії, сторони погодили, що проценти, нараховані за жовтень 2008 ТОВ "Ферді Україна Лтд" зобов'язане сплатити не пізніше 19.11.2008 (включно).

За Угодою про внесення змін №8 від 20.11.2008 сторони дійшли згоди, що проценти, нараховані за жовтень 2008, ТОВ "Ферді Україна Лтд" зобов'язане сплатити не пізніше 27.11.2008 (включно).

За своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, за яким, у відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Місцевим господарським судом також встановлено, що між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (після зміни назви організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" було укладено додаткові угоди про надання позичальнику траншів, а саме: Додаткову угоду №1 від 28.05.2008 про надання траншу в сумі 8 000 000,00 грн; Додаткову угоду №2 від 12.06.2008 про надання траншу в сумі 1 000 000,00 доларів США; Додаткову угоду №3 від 13.06.2008 про надання траншу в сумі 100 000,00 доларів США; Додаткову угоду №4 від 17.06.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США; Додаткову угоду №5 від 23.06.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США; Додаткову угоду №6 від 26.06.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США; Додаткову угоду №7 від 04.07.2008 про надання траншу в сумі 1 000 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №8 від 16.07.2008 про надання траншу в сумі 300 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №9 від 17.07.2008 про надання траншу в сумі 300 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №10 від 21.07.2008 про надання траншу в сумі 400 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №11 від 25.07.2008р. про надання траншу в сумі 340 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №12 від 18.08.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №13 від 19.08.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №14 від 20.08.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №15 від 28.08.2008 про надання траншу в сумі 1 902 437,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних; Додаткову угоду №16 від 07.10.2008 про надання траншу в сумі 500 000,00 доларів США та встановлення процентів за користування траншем в розмірі 17% річних.

Водночас, судом встановлено, що на виконання вищеперерахованих Додаткових угод про надання траншів, позивачем позичальнику було надано кредитні кошти, а саме:

за Додатковою угодою №1 від 28.05.2008 - транш в розмірі 8 000 000,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №23594 від 28.05.2008 на суму 8 000 000,00 грн;

за Додатковою угодою №2 від 12.06.2008 - транш в розмірі 1 000 000,00 доларів США, що на дату видачі еквівалентно 4 853 200,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №51524 від 12.06.2008 на суму 1 000 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №3 від 13.06.2008 - транш в розмірі 100 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 485 430,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №52457 від 13.06.2008 на суму 100 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №4 від 17.06.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 427 150,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №54411 від 17.06.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №5 від 23.06.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 424 850,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №55073 від 23.06.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №6 від 26.06.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 424 850,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №31163 від 26.06.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №7 від 04.07.2008 - транш в розмірі 1 000 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 4 849 800,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №37852 від 04.07.2008 на суму 1 000 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №8 від 16.07.2008 - транш в розмірі 300 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 1 452 030,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №33642 від 16.07.2008 на суму 300 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №9 від 17.07.2008 - транш в розмірі 300 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 1 452 240,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №27286 від 17.07.2008 на суму 300 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №10 від 21.07.2008 - транш в розмірі 400 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 1 936 000,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №41952 від 21.07.2008 на суму 400 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №11 від 25.07.2008 - транш в розмірі 340 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 1 646 552,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №27337 від 25.07.2008 на суму 340 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №12 від 18.08.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 422 000,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №181077 від 18.08.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №13 від 19.08.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 421 550,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №190407 від 19.08.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №14 від 20.08.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 421 800,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №156926 від 20.08.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №15 від 25.08.2008 - транш в розмірі 1 902 437,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 9 218 638,97 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №35619 від 25.08.2008 на суму 1 902 437,00 доларів США;

за Додатковою угодою №16 від 07.10.2008 - транш в розмірі 500 000,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 2 434 750,00 грн зі строком повернення згідно п. 9.1. Договору про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером позивача №45874 від 07.10.2008 на суму 500 000,00 доларів США;

за Додатковою угодою №17 від 27.11.2009 - транш в розмірі 12 960 065,00 грн, із датою повернення 01.06.2010, що підтверджується меморіальним ордером позивача №119843 від 27.11.2009 на суму 12 960 065,00 грн.

За умовами п.п. 6.1. Договору про відкриття кредитної лінії проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для кредиту в іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.

Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Якщо після дострокової сплати процентів кредит був повністю або частково достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процентів перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату процентів за користування кредитом на наступний місяць. У разі повного повернення кредиту не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії. У разі прострочення повернення кредиту або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення (п.6.2. Договору про відкриття кредитної лінії).

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що 05.02.2009 між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (після зміни назви організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" (в тексті договору - первісний боржник) та Українським консорціумом "Екосорб" (в тексті договору - новий боржник) було укладено Договір №1 про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник за згодою банку передає новому боржнику всі свої боргові зобов'язання первісного позичальника за Договором про відкриття кредитної лінії у повному обсязі (п.1.1 договору).

На дату укладення цього Договору розмір основного боргу за Договором про відкриття кредитної лінії становить 8 842 437,00 доларів США та 8 000 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 05.02.2009 становить 519 711,70 доларів США та 410 970,04 грн, нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів становить: 12 473,40 доларів США та 9 411,95 грн. Загальний розмір заборгованості ТОВ "Ферді Україна Лтд" за Договором про відкриття кредитної лінії згідно курсу НБУ, встановленого на дату підписання цього Договору, становить 80 604 972,16 грн (п. 1.2. Договору №1 про переведення боргу).

Згідно п. 1.3. Договору про переведення боргу боргові зобов'язання первісного боржника передаються новому боржнику у повному обсязі та, зокрема, а не виключно, включають: зобов'язання повернути кредит у сумі 8 842 437,00 доларів США та 8 000 000,00 грн; зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом, нарахованих на дату укладення цього Договору у сумі 519 711,70 доларів США та 410 970,04 грн; зобов'язання сплатити неустойки (пені, штрафи), нараховані на дату укладення цього Договору у сумі 12 473,40 доларів США та 941,95 грн; зобов'язання сплачувати неустойки (пені, штрафи), передбачені Основним Договором; зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом за період з 05.02.2009 до дати фактичного повернення кредиту у повному обсязі, в розмірі і на умовах, передбачених Основним Договором; зобов'язання у випадках, передбачених Основним договором та/або законодавством України у строк не пізніше 10 календарних днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених в Основному договорі), повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із Основного договору.

Місцевим господарським судом також встановлено, що у зв'язку з укладенням сторонами Договору №1 про переведення боргу від 05.02.2009, сторони того ж дня підписали Додатковий договір до Договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008, в якому, зокрема, зазначили про зміну позичальника.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції правильно зазначено, що спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем 1 - Українським консорціумом «Екосорб» зобов'язань, що виникли у нього внаслідок укладення Договору №1 про переведення боргу, у зв'язку з чим останній станом на 06.10.2014 має перед позивачем заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008 на загальну суму 37 393 097,28 грн та 16 464 418,20 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 18 089 925,31 грн та 8 842 437,00 доларів США; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 18 666 782,68 грн та 7 386 071,47 доларів США; заборгованість по пені за прострочення сплати процентів 636 389,29 грн та 235 909,73 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі №910/5559/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 04.11.2013, було задоволено позов Українського консорціуму "Екосорб" та визнано недійсним Договір № 1 про переведення боргу від 05.02.2009, укладеного між ЗАТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк"), ТОВ "Ферді Україна Лтд" та УК "Екосорб", визнано недійсним Додатковий договір від 05.02.2009 до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, укладеного між ЗАТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк"), ТОВ "Ферді Україна Лтд" та УК "Екосорб".

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі №910/5559/13 набрало законної сили 04.11.2013, а договір про переведення боргу № 1 від 05.02.2009 та Додатковий договір від 05.02.2009 до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, на підставі яких до УК "Екосорб" перейшли права та обов'язки позичальника - ТОВ "Ферді Україна Лтд" за Договором про відкриття кредитної лінії, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їхньою недійсністю, у зв'язку з чим, зобов'язання Українського консорціуму "Екосорб" за вказаними договорами відсутнє.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2014 у справі № 910/5559/13 було задоволено касаційну скаргу ТОВ "Ферді Україна ЛТД" в повному обсязі, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року у справі № 910/5559/13 - скасовано, а Українському консорціуму "Екосорб" відмовлено у задоволені позову до ПАТ "Альфа-Банк", ТОВ "Ферді Україна ЛТД" про визнання недійсними Договору №1 від 05.02.2009 про переведення боргу та Додаткової угоди від 05.02.2009 до Договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008.

Таким чином, скасовуючи вищевказані судові рішення, суд касаційної інстанції повернув сторони в попереднє становище, де за умовами п. 1.3 Договору про переведення боргу, відповідач 2 (ТОВ "Ферді Україна ЛТД"), за згодою позивача, передав Відповідачу 1 (УК "Екосорб") усі свої боргові зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008.

Дану обставину Господарський суд міста Києва визнав нововиявленою, дійшов висновку про задоволення поданої 03.10.2014 Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у справі № 5011-57/9894-2012 за нововиявленими обставинами та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач 1 прийняті на себе зобов'язання за вищевказаними договорами належно не виконує, у зв'язку з чим останній станом на 06.10.2014 має заборгованість по Договору про відкриття кредитної лінії у розмірі 37 393 097,28 грн та 16 464 418,20 доларів США, що по курсу НБУ складає 213 197 751,27 грн.

За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 цього ж Кодексу позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач 1 належним чином розрахунків за Договором про відкриття кредитної лінії не здійснив, у зв'язку з чим станом на заявлену позивачем дату 06.10.2014 його заборгованість по кредиту складає 18 089 925,31 грн та 8 842 437,00 доларів США, а зі сплати процентів за користування кредитом - 18 666 782,68 грн та 7 386 071,47 доларів США, що підтверджується долученими до матеріалів спрви банківськими виписками.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого та мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Українського консорціуму «Екосорб» на користь позивача кредитної заборгованості в розмірі 18 089 925,31 грн та 8 842 437,00 доларів США, а також заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 18 666 782,68 грн та 7 386 071,47 доларів США.

На переконання судової колегії скаржник має хибне уявлення щодо відсутності у нього зобов'язань по сплаті кредитної заборгованості, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та пені за прострочення сплати процентів за Договором про відкриття кредитної лінії, посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі №910/5559/13, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013, яким визнано недійсним Договір №1 про переведення боргу від 05.09.2009, укладеного між позивачем та відповідачами у справі, а також Додатковий договір від 05.09.2009 до Договору про відкриття кредитної лінії. Скаржник вважає, що до моменту винесення Вищим господарським судом України 22.09.2014 у справі №910/5559/13 постанови, якою вищевказані судові акти скасовані, такі зобов'язання мали виконуватись ТОВ «Ферді Україна ЛТд».

З такими твердженнями суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає їх безпідставними, адже суд касаційної інстанції своєю постановою повернув сторони у попереднє становище, де на підставі Договору про переведення боргу відповідач 2 передав відповідачу 1, за згодою позивача, всі свої боргові зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії.

Зважаючи на укладення сторонами у справі Договору про переведення боргу 05.09.2009 та Додаткового договору до Основного договору, і внесення у зв'язку з цим змін до преамбули Договору про відкриття кредитної лінії в новій редакції, де Український консорціум «Екосорб» визначено позичальником, а умовами договору - обов'язок останнього здійснювати перед позивачем оплату заборгованості за період з 05.02.2009 до фактичного повернення кредиту у повному обсязі та сплати процентів по ньому, доводи скаржника про відсутність у нього зобов'язань по поверненню кредитних коштів є непереконливими.

Водночас, апелянт у скарзі зазначає, що отримані згідно Додаткової угоди №17 від 27.11.2009 грошові кошти в сумі 12 960 050,00 грн були повернуті позивачеві згідно платіжного доручення №546628 від 30.11.2009, а тому в останнього відсутній обов'язок щодо їх повернення.

Однак, дані твердження колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме, банківської виписки за 30.11.2009, грошові кошти у вищезазначеному розмірі бути спрямовані позивачем на погашення простроченої заборгованості згідно Договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008. При цьому дана проплата була врахована позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості.

В апеляційній скарзі відповідач 1 наголошує на відсутності у нього вини в порушенні зобов'язань, посилаючись на те, що у період з 04.11.2013 по 22.09.2014 Договір про переведення боргу та Додатковий договір були визнані недійсними і, відповідно, УК «Екосорб» не мало жодних зобов'язань перед ПАТ «Альфа-Банк».

Наведене скаржником спростовується постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2014 у справі №910/5559/13, якою касаційну скаргу ТОВ «Ферді Україна Лтд» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 та у справі №910/5559/13 скасовано і прийнято нове рішення, яким Українському консорціуму «Екосорб» відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними Договору про переведення боргу від 05.02.2009 та Додаткового договору від 05.02.2009.

Отже, зобов'язання відповідача 1 за вищенаведеними договорами, визнаними недійсними на підставі судових рішень, скасованих у подальшому касаційною інстанцією, вважатись припиненими не можуть.

Також у скарзі відповідач 1 зазначає про відсутність у судовому рішенні мотивів, з яких суд виходив, відхиляючи доводи про необхідність застосування при вирішенні спору того курсу іноземної валюти, який був погоджений сторонами на момент укладення Договору про відкриття кредитної лінії.

Судова колегія вважає, що такі доводи висновків місцевого суду не спростовують, адже умовами вказаного Договору, зокрема, пунктом 4.2. сторонами узгоджено, що кредит надається окремими траншами у межах строку та ліміту кредитної лінії. При цьому відповідний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії.

Таким чином, позивачем за вищевказаним Договором кредит був наданий на загальну суму 20 960 065,00 грн та 8 842 437,00 доларів США, який мав бути повернутий позичальником в тій валюті, в якій він його отримав без прив'язки до курсу, визначеного Національним банком України на день проведення господарської операції.

Водночас, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 заборгованості по пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту та за прострочення сплати процентів 636 389,29 грн та 235 909,73 доларів США, нарахованої у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, зокрема, стягнення пені та порядок її нарахування, передбачено статтею 549 Цивільного кодексу України, статтями 230-232 Господарського кодексу України, а також Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частини 6 вказаної статті штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п.11.1. Договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008 сторони встановили, що за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність вимоги щодо стягнення пені за прострочення сплати кредитної заборгованості та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, яка обрахована позивачем у національній валюті України за період з 01.08.2011 по 02.07.2012 та з 03.07.2012 по 06.10.2014 у сумі 636 389,29 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується та находить помилковою позицію місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредитної заборгованості та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованої останнім за той же період часу на суму 235 909,73 долари США з огляду на наступне.

Порядок використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями визначається Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Отже, чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, а тому пеня має обчислюватись та стягуватись за судовим рішеням лише у національній валюті України - гривні.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 01.04.2015 у справі №15/066, якою скасовано постанову Вищого господарського суду України від 28.01.2015 у справі №909/660/14 в частині задоволення вимог про стягнення пені та направлено справу в цій частині до суду касаційної інстанції на новий розгляд.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по пені за прострочення сплати процентів у доларах США за період з 01.08.2011 по 02.07.2012 та за період з 03.07.2012 по 06.10.2014, колегія суддів встановила, що такий розрахунок є арифметично правильним, а тому підлягає задоволенню в сумі 3 054 806,65 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірно заявленого позивачем нового періоду по стягненню пені у зв'язку з поданою останнім заяви про збільшення позовних вимог від 03.11.2014, неправильності розміру обрахування пені та незастосування судом положень статті 258 Цивільного кодексу України щодо спеціальної позовної давності судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні, враховуючи наступне.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права бо інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 258 цього Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність:скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 2 статті 264 цього ж Кодексу позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом розгляду є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Зважаючи на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у справі №5011-57/9894-2012 за заявою позивача було скасоване за нововиявленими обставинами рішенням того ж суду 01.12.2014, розгляд даної справи розпочався спочатку, а тому строк позовної давності за вимогою про стягнення пені у відповідності до положень статті 264 Цивільного кодексу України був перерваний у липні 2012.

Оскільки представник позивача в суді першої інстанції повідомив про відсутність у ПАТ «Альфа Банк» позовних вимог до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд", місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за рахунок стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.05.2008 з ТОВ "Ферді Україна Лтд", а тому за результатами розгляду справи обґрунтовано зазначив про задоволення позовних вимог частково.

Стосовно поданої позивачем в процесі розгляду справи заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині нарахованих процентів та пені за їх несплату від 01.12.2014 та тверджень скаржника, яким вказану заяву розцінено як зміну позивачем предмету та підстав позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предметом розгляду у справі №5011-57/9894-2012 є стягнення заборгованості по Договору про відкриття кредитної лінії №150/08 від 05.08.2008, а саме, кредитної заборгованості, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, заборгованості по пені за прострочення сплати процентів.

Оскільки підставою для стягнення заборгованості є вищезазначений кредитний договір з усіма укладеними додатковими угодами, а також Договір про переведення боргу, при цьому, за час судового розгляду справи відповідач 1 не вчинив дій, спрямованих на погашення заборгованості чи її зменшення, позивач правомірно скористався наданим йому процесуальним правом на подачу заяви про збільшення позовних вимог.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права є безпідставними.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду у відповідно до статті 104 ГПК України є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки суд, вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача 1 пені за прострочення сплати процентів дійшов помилкового висновку про стягнення такої в іноземній валюті, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №5011-57/9894-2012 підлягає зміні.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Українського консорціуму «Екосорб» немає, проте рішення підляє частковій зміні.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи ту обставину, що позивач за подання позовної заяви сплатив максимальний розмір судового спору 64 380,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №13072 від 07.07.2012), за подання апеляційної скарги відповідач повинен був сплатити судовий збір у сумі 32 190,00 грн. Натомість, з доданих до апеляційної скарги квитанцій №ПН69793, №87-2381, №151810, №ПН106019 від 17.04.2015 вбачається, що ним сплачено судовий збір у більшому розмірі, а саме, у сумі 36 540,00 грн. Тобто, розмір надмірно сплаченого скаржником судового збору за подання апеляційної скарги становить 4 350,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь відповідача 1 підлягає поверненню сума надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 4 350,00 грн.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 5011-57/9894-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 5011-57/9894-2012 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб» (03170, м. Київ, бул-р Р. Ролана, буд. 7, код ЄДРПОУ 02023732) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, Десятинна, буд. 4/6, код 23494714) заборгованість за кредитом у сумі 18 089 925 (вісімнадцять мільйонів вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн 31 коп. та 8 842 437 (вісім мільйонів вісімсот сорок дві тисячі чотириста тридцять сім) доларів США 00 центів; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 18 666 782 (вісімнадцять мільйонів шістсот шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 68 коп. та 7 386 071 (сім мільйонів триста вісімдесят шість тисяч сімдесят один) доларів США 47 центів; заборгованість по пені за прострочення сплати процентів 3 691 195 (три мільйони шістсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто п'ять) грн 94 коп., судовий збір в розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн 00 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та 32 190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн 00 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна Лтд" - відмовити».

4. Повернути Українському консорціуму «Екосорб» (03170, м. Київ, бул-р Р. Ролана, буд. 7, код ЄДРПОУ 02023732) з Державного бюджету України 4 350 (чотири тисячі триста п'ятдесят) грн 00 коп. надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно квитанцій №ПН69793, №87-2381, №151810, №ПН106019 від 17.04.2015.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи №5011-57/9894-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук