Ухвала суду № 47541426, 23.07.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2015 р. Справа № 918/1158/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача 1: Фізичної особи - підприємця Плужнікової Олени Петрівни

до відповідача 2: Кузнецовського міського комунального підприємства

про стягнення в сумі 13 064 грн. 27 коп.

Представники:

Від позивача: Манжаюк Д.Л. (довіреність від 31 грудня 2014 року);

Від відповідача 1: Польова Є.М. (довіреність від 20 січня 2015 року)

Від відповідача 2: не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (надалі позивач або товариство) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до фізичної особи - підприємця Плужнікової Олени Петрівни (надалі відповідач 1 або підприємець) та до Кузнецовського міського комунального підприємства (надалі відповідач 2 або підприємство), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів вартість не облікованої електроенергії в розмірі 13064 грн. 27 коп. на розподільчий рахунок № 26033302879704 у ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ 05424874. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.03.2012 р. ним виявлено в приміщенні їдальні № 1, що належить підприємству, та яке використовувалося підприємцем для виготовлення меблів, порушення ПКЕЕ, яке полягало у самовільному підключенні приміщення їдальні № 1 до електромережі (споживання електроенергії без укладення договору). Дане порушення, згідно із пунктом 6.41 ПКЕЕ, було зафіксовано актом про порушення № 001891 від 01.03.2012 року (далі - Акт № 001891).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року позов задоволено частково, вирішено стягнути фізичної особи-підприємця Плужнікової Олени Петрівни на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" вартість не облікованої електроенергії в розмірі 13 064 грн. 27 коп. В частині вимог до Кузнецовського міського комунального підприємства в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 березня 2015 року рішення господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року у справі № 918/1158/14 залишено без змін.

В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 березня 2015 року та рішення господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року скасовано, та вирішено передати справу № 918/1158/14 на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

30 червня 2015 року Кузнецовським міським комунальним підприємством подано до суду пояснення, відповідно до змісту яких відповідач 2 зазначає, що приміщення їдальні № 1, що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ, Будівельна база № 1 та № 2, Промислової зони № 49 перебуває з 30 грудня 2008 року на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, та є власністю територіальної громади м.Кузнецовськ. На час складання акту порушення на зазначене приміщення було надано дозвіл на право укладення договору оренди комунального майна ФОП Плужніковій О.В. Проте, відповідач 1 повідомив відповідача 2 про відмову в акцептуванні даної пропозиції, у зв'язку з чим договір оренди вищезазначеного приміщення з даним суб'єктом господарювання укладений не був.

30 червня 2015 року відповідачем 1 подано до суду письмові пояснення, відповідно до змісту яких підприємець зазначає, що станом на даний час скасовано рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом №53 від 26 березня 2012 року, на підставі якого ПАТ "Рівнеобленерго" подало позов до ФОП Плужнікової О.П. та Кузнецовського міського комунального підприємства.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову ПАТ "Рівнеобленерго", та покласти на ПАТ "Рівнеобленерго" витрати по сплаті судового збору, які були понесені ФОП Плужніковою О.П. за подачу апеляційної та касаційної скарги у справі № 918/1158/14 у розмірі 1 827,00 грн.

02 липня 2015 року позивачем подано до суду клопотання, згідно якого позивач просить суд зупинити провадження у справі до перегляду справи № 918/283/15 в касаційному порядку, оскільки обставини встановлені в рішенні у справі № 918/283/15 можуть мати вплив на розгляд справи № 918/1158/14.

Розглянувши вказане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Разом з тим, з наявним в матеріалах справи доказів слідує, що рішення у справі № 918/283/15 набрало законної сили про що свідчить наявна в матеріалах справи копія постанови РАГС № 918/283/15 від 16 червня 2015 року, разом з тим, позивач зазначає, що звернувся з касаційною скаргою на вказану постанову. Проте матеріали справи не містять доказів перегляду касаційною інстанцією рішення господарського осуду Рівненської області № 918/283/15, сама лише касаційна скарга не є належним доказом такого перегляду.

Враховуючи викладене в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

14 липня 2015 року відповідачем 1 надано суду письмові пояснення по справі, відповідно до змісту яких відповідач 1 зазначає, що Ярошевич В.М. не є і не був ні представником ні найманим працівником ФОП Плужнікової О.П., зокрема у листі Кузнецовського міського центру зайнятості від 03 лютого 2015 року №04-11/321 чітко вказано що ФОП Плужнікова О.П. у період 01 лютого 2012 року по 01 червня 2012 року мала один діючий трудовий договір, який був укладений з Решетицькою Оксаною Вікторівною.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача 1 позовні вимоги не визнала.

В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, разом з тим, відповідачем 2 подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 2.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарським судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що 01 березня 2012 року Позивачем виявлено в приміщенні їдальні № 1, що належить Кузнецовському міському комунальному підприємству, та яке використовувалося підприємцем Плужніковою Оленою Петрівною для виготовлення меблів, порушення ПКЕЕ, яке полягало у самовільному підключенні приміщення їдальні № 1 до електромережі (споживання електроенергії без укладення договору).

Дане порушення, згідно із пунктом 6.41 ПКЕЕ, було зафіксовано у акті про порушення № 001891 від 01.03.2012 року (а.с. 10-11). Останній підписаний трьома представниками постачальника електроенергії. Представник підприємця Плужнікової О.П. від підпису відмовився, про що у акті наявна відмітка.

На адресу Відповідача 1 було доставлено лист-запрошення на розгляд виявленого порушення, яке, згідно із цим запрошенням, мало відбутися 20.03.2012 року (а.с.15).

26 березня 2012 року відбулося засідання комісії позивача по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією по розгляду Акту про порушення № Р001891 від 01.03.2012 року, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 53, про нарахування споживачу підприємцю Плужніковій Олені Петрівні по пропускній здатності електромережі за період з 01.03.2011 р. по 29.02.2012 р., згідно з пунктом 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою поставною НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, вартість не облікованої електроенергії в розмірі 13064 грн. 27 коп. (а.с. 12).

Відповідач 1 не з'явився на розгляд, а тому рішення приймалося за його відсутності.

28.03.2012 року на адресу Відповідача 1 було надіслано протокол № 53 від 26.03.2012 р. та рахунок від 27.03.2012 р. по акту порушення ПКЕЕ на суму 13 064 грн. 27 коп. (а.с. 16-17).

Згідно із пунктом 6.42 ПКЕЕ Відповідач має право оскаржити рішення комісії протягом 10 робочих днів. Станом на час розгляду даного спору протокол не оскаржувався. Отже, відповідач 1 не висловив незгоди із виявленим у нього порушенням, та рішенням комісії.

Зважаючи на той факт, що підприємець не оскаржив протокол № 53 та розрахунок, позивач вважає, що нарахування ним вартості не облікованої безпідставно отриманої відповідачем електроенергії є правильним та таким, що здійснено на підставі діючого законодавства.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України "Про електроенергетику", згідно із статтею 27 якого передбачена відповідальність за порушення законодавства в сфері електроенергетики.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил КЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно із підпукнтом 1 пункту 10.2 Правил КЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Відповідно до пункту 5.1. Правил КЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Крім того, пунктом 6.41 Правил КЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил КЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень Правил КЕЕ.

Згідно із пунктом 6.42 Правил КЕЕ, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до пункту 6.40 Правил КЕЕ, обсяг електричної енергії, спожитої внаслідок порушення Правил КЕЕ, розраховується відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656 (далі - Методика).

Пунктом 1.2 Методики передбачено, що вона застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил КЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Як визначено пунктом 2.1. Методики, остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підпункт 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Згідно із пунктом 6.43 ПКЕЕ, кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов'язаний оплатити вартість недорахованої електричної енергії протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

Вищезазначені обставини стали підставою для прийняття 30 вересня 2014 року господарським судом Рівненської області рішення та 04 березня 2015 року Рівненським апеляційним господарським судом постанови про часткове задоволення позову.

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 березня 2015 року та рішення господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2014 року скасовано, та вирішено передати справу № 918/1158/14 на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року зазначено, що в акті про порушення № Р001891 від 01.03.2012р., який судами покладено в основу своїх рішень як належний доказ, зазначено, що акт складено в присутності представника споживача Ярмошевича В.М. як працівника ПП Плужнікової О.П. Однак, як у вказаному акті, так і в матеріалах справи відсутні докази того, що Ярмошевич В.М. являється працівником ПП Плужнікової О.П. та був уповноважений на присутність при здійсненні перевірки позивачем дотримання відповідачем-1 Правил КЕЕ та підписання документів, складених за результатами такої перевірки.

В рахунку від 27.03.2012 по Акту порушення КЕЕ за березень 2012 року (а.с.16) зазначено: "споживач ФОП Плужнікова О.П. - Договір № 000270044100", проте судами попередніх інстанцій зазначений Договір у позивача не витребуваний та не досліджений, що свідчить про неповне встановлення обставин справи.

В матеріалах справи (а.с.49) знаходиться Акт обстеження нерухомого майна від 29.02.2012, якому судами попередніх інстанцій також не надано ніякої правової оцінки.

Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що для нарахування споживачу вартості електроенергії за самовільне підключення є факт порушення ним Правил користування електричною енергією, а якщо таку особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна, або особа, яка володіє іншими речовими правами щодо цього майна.

Згідно із положеннями статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання постанови ВГСУ від 13 травня 2015 року відповідачем 1 надано суду письмові пояснення, згідно яких відповідач 1 зазначає, що Ярошевич В.М. не є і не був ні представником ні найманим працівником ФОП Плужнікової О.П.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме листа Кузнецовського міського центру зайнятості від 03 лютого 2015 року № 04-11/321 та трудового договору від 08 квітня 2011 року (а.с. 97-98) слідує, що ФОП Плужнікова О.П. у період з 01 лютого 2012 року по 01 червня 2012 року мала один діючий трудовий договір, який був укладений з Решетицькою Оксаною Вікторівною.

Разом з тим, відповідач 1 зазначає, що не надавав Ярошевичу В.М. довіреності на представництво його інтересів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є вказання Ярошевича В.М. як представника при складанні акту про порушення № Р001891 від 01.03.2012р. є помилковим.

Щодо вказання в рахунку від 27.03.2012 по Акту порушення КЕЕ за березень 2012 року споживачем ФОП Плужнікову О.П. за Договором № 000270044100 слід зазначити, що з наданих відповідачем 1 пояснень слідує, що останній не укладав з ПАТ "Рівнеобленерго" вказаний договір.

З наявної в матеріалах справи службової записки фахівця з обслуговування юридичних споживачів від 30 червня 2015 року слідує, що для можливості формування рахунку по факту порушення Правил та внесення інформації в електронну систему споживачу було присвоєно наступне значення: "Договір № 000270044100".

30 червня 2015 року Кузнецовським міським комунальним підприємством подано до суду пояснення, відповідно до змісту яких відповідач 2 зазначає, що приміщення їдальні № 1, що знаходиться за адресою: м.Кузнецовськ, Будівельна база № 1 та № 2, Промислової зони № 49 перебуває з 30 грудня 2008 року на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, та є власністю територіальної громади м.Кузнецовськ. На час складання акту порушення на зазначене приміщення було надано дозвіл на право укладення договору оренди комунального майна ФОП Плужніковій О.В. Проте, відповідач 1 повідомив відповідача 2 про відмову в акцептуванні даної пропозиції, у зв'язку з чим договір оренди вищезазначеного приміщення з даним суб'єктом господарювання укладений не був.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 36-39)

Разом з тим, згідно акту обстеження об'єктів нерухомого майна від 29 лютого 2012 року слідує, що в приміщенні № 5,9-33,42-9 їдальні № 1 та № 2 промислової зони буд. 49 зафіксовано факт самовільного перебування працівників та обладнання по виготовленню меблів без оформлення договірних відносин. Зі слів найманого працівника Ярошевича Валерія Миколайовича дане приміщення використовується Фізичною особою-підприємцем Плужніковою Оленою Петрівною.

Вказаний акт підтверджує знаходження обладнання з виготовлення меблів станом на 29 лютого 2012 року Фізичною особою-підприємцем Плужніковою Оленою Петрівною приміщенні № 5,9-33,42-9 їдальні № 1 та №2 промислової зони буд. 49 (тобто фактичне використання приміщення) без оформлення договірних відносин.

Разом з тим, слід зазначити наступне.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 травня 2015 року у справі № 918/283/15 господарським судом скасовано рішення комісії Володимирецької дільниці публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, оформлене протоколом від 26 березня 2012 ркоу № 53 про нарахування фізичній особі-підприємцю Плужніковій Олені Петрівні вартості не облікованої електроенергії.

Згідно положень статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказане рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 червня 2015 року.

Згідно положень статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Враховуючи викладене рішення господарського суду Рівненської області від 19 травня 2015 року у справі № 918/283/15 набрало законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Пунктом 6.42 Правил встановлено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу не облікованої електроенергії в розмірі 13 064 грн. 27 коп. є саме оперативно-господарською санкцією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2009 року у справі № 2-15/1783-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Маріно" до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання дій незаконними та скасування акта.

Згідно зі статтею 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

За пунктом 6.42. Правил КЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Враховуючи скасування рішення комісії Володимирецької дільниці публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, оформлене протоколом від 26 березня 2012 року № 53 про нарахування фізичній особі-підприємцю Плужніковій Олені Петрівні вартості не облікованої електроенергії в суду відсутні підстави для стягнення з Кузнецовського міського комунального підприємства та ФОП Плужнікової Олени Петрівни суми нарахованої не облікованої електричної енергії що складає 13 064,27 грн., оскільки сума заявлених позовних вимог не підтверджена належними та допустимими доказами.

Щодо вимог позивача до відповідача 2, то слід зауважити, що ПАТ "Рівнеобленерго" не надав суду відповідних доказів споживання Кузнецовським міським комунальним підприємством необлікованої електроенергії. Також не подано відомостей щодо надсилання на адресу Кузнецовського МКП копії акту про порушення ПКЕЕ та копії протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Оскільки доказів належної до оплати вартості необлікованої електроенергії позивачем суду не надано, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі статею 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються позивача.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно пункту 4.4. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені відповідачем 1 ФОП Плужніковою О.П. у зв'язку з розглядом апеляційної скарги в сумі 913,50 грн., та касаційної скарги в сумі 913,50 грн. покладються на позивача.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судовий збір за подання позову залишити за позивачем.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул.Князя Володимира, 71, ЄДРПОУ 05424874) на користь фізичної особи-підприємця Плужнікової Олени Петрівни (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, м-н Ювілейний, буд.2 кв.70, і.н. 20022697550) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено "27" липня 2014 року

Суддя Качур А.М.