Рішення № 4753667, 02.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2009 р. Справа № 29/86-09

вх. № 1492/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Петренко В.Л. за довіреністю від 01.11.2008р.;

відповідача першого - не з"явився;  

відповідача - другого - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

та до Малого приватного підприємства "Алекс", м. Свалява  

про стягнення 1365511,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з малого приватного підприємства "Алекс" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 1036556,16грн.; пеню у розмірі 320663,11грн.; індекс інфляції у розмірі 8292,44грн.; судові витрати покласти на відповідачів солідарно.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій він відмовляється від позовних вимог в частині стягнення грошових коштів з першого відповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити позовні вимоги. Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю .

За таких обставин, справа розглядається з урахуванням заяви позивача від 02.04.09.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.08.2008р. між позивачем та Малим приватним підприємством "Алекс", другий відповідач, був укладений договір поставки №13, відповідно до п.1.1. якого позивач взяв на себе зобов"язаня пояставляти другому відповідачу в його власність преформу ПЕТФ, а відповідач другий взяв на себе зобов"язання приймати та вчасно сплачувати його вартість, в порядку і на умовах передбачених договором.

Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов"язання за договором, що підтверджується відповідними накаладним, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матерілів справи, другий відповідача неналежним чином виконував свої зобов"язання за договором, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за поставлений товар.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач 09.12.2008р. направив на адресу другого відповідача лист з вимогою про сплату грошових коштів у розмірі 1145513,93грн., однак відповіді другий відповідач не надав.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду за захистом порушеного права сума заборгованості склала 1036556,16грн.

Згідно п.4.3 договору покупець здійснює оплату вартості товару протягом 60 календарних днів з дати поставки. Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач отримав товар, але його вартість в установлений договором строк не сплатив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 1036556,16 грн. та стягненню з другого відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 320663,11 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню та стягненню з другого відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 8292,44 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню та стягненню з другого відповідача на користь позивача.

Зважаючи на те, що позивач відмовився від позовних вимог відносно першого відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ппровадження по справі в цій частині слід припинити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 13655,12 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень стягнути з відповідачів солідарно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 553, 554, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Алекс" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. М. Машкіна, 1, код ЄДРПОУ 22070018) суму основного боргу у розмірі 1036556,16грн.; пеню у розмірі 320663,11грн.; індекс інфляції у розмірі 8292,44грн.; державного мита у розмірі 13655,12 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження по справі щодо першого відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, припинити.

Суддя