YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Кіровоградська область

/

Господарський суд Кіровоградської області

Рішення № 4752217, 22.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

Дата ухвалення

22.04.2009

Номер справи

06/50-38 - 16/28

Номер документу

4752217

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ КУЧЕРЕНКО"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2009 р.

Справа № 06/50-38 - 16/28

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 06/50-38-16/28

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк Волинської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кучеренко", с. Никифорівка Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 56 680,00 грн.,

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кучеренко" заборгованості в сумі 123 944,60 грн., з яких 50 180,00 грн. - сума основного боргу за надані послуги та 73 764,60 грн. - штрафні санкції.

У судовому засіданні 07.04.09 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно змісту якої позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 50 180,00 грн. заборгованості за надані послуги, 6 500,00 грн. штрафних санкцій, відшкодувати 526,28 грн. витрат на дорогу, а також сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 57).

Відповідно ст. 22 Господарського кодексу України позивачу належить право змінювати підставу або предмет позову, зменшувати або збільшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне прийняти до розгляду подані позивачем уточнення позовних вимог, які за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, що відповідає ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач з пред'явленими позовними вимогами не погодився та згідно письмових заперечень просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю позивачем обставин, на які він посилається у позові, а саме факту перевезення вантажу (а.с. 64-65).

Представники сторін участі в судовому засіданні 22.04.09 р. не брали.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі повноважних представників позивача та відповідача, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що засвідчують їх підписи на судовому повідомленні про наступне засідання від 07.04.09 р. (а.с. 68)

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

08.08.08 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1(далі - Перевізник-Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кучеренко" (далі - Перевізник) укладено договір НК-01/08-Т1 (далі - Договір, а.с.8-9).

Відповідно до умов Договору Замовник замовляє транспортний засіб (Згідно додатку), а Перевізник-Виконавець зобов'язується надати та виконати транспортні перевезення вантажів, а Замовник зобов'язується оплатити Перевізнику-Виконавцю за надані транспортні послуги на умовах даного договору. (п. 2.1 Договору).

Розділом 6 Договору обумовлено ціну Договору та порядок розрахунків між сторонами.

Так, згідно п. 6.1 вартість даного Договору та розмір оплати за надані транспортні послуги становить 75 коп. за 1 т/км. наданих послуг автотранспортом. Оплата Перевізнику-Виконавцю за даним Договором проводиться у формі готівкового або безготівкового розрахунків кожного 1, 11, 21 числа та останнього дня місяця згідно отриманих рахунків (п. 6.3. Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань, але у будь-якому випадку до 31 грудня 2008 року (п. 11.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відповідними круглими печатками.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору Замовником замовлено наступний транспортний засіб: вантажний самоскид, марка МАN, модель НОМЕР_1, рік випуску 2000, об'єм двигуна 12816 куб. см., номер кузова НОМЕР_2(а.с. 10).

Як стверджує позивач ним саме вказаним транспортним засобом відповідачу були надані послуги по перевезенню вантажу з кар'єру Іванівка до станції Долинська на суму 39 180,00 грн. (52240 т/км х 0,75 грн. = 39 180,00 грн.).

Крім того, позивачем нараховано 11 000,00 грн. за простій транспортного засобу.

На підставі викладеного, позивачем виписано податкову накладну від 28.08.08 р. № 25 на загальну суму 50 180,00 грн. (39180,00 грн. + 11000,00 грн.), а також виставлено рахунок - фактуру від 28.08.08 р. № 24 на зазначену суму (а.с. 20-21).

Однак, відповідач вказану заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 12.09.08 р. № 25, за змістом якої позивач просить сплатити заборгованість в сумі 50180,00 грн., а також 6021,60 грн. пені, нарахованої на підставі п. 7.1.2. Договору (а.с. 27, 28).

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що спонукало позивача звернутися до суду з даним позовом.

Згідно письмових заперечень на позов, відповідач не погоджується з вимогами та обставинами, викладеними в позовній заяві. Він стверджує, що позивачем не було надано відповідачу рахунку-фактури, на підставі якого відповідачу необхідно сплатити 50 180,00 грн.; позивачем не обґрунтовано, з чого виходить Перевізник при підрахунку суми боргу; позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував перевезення вантажу, його тоннажу, а також не надано доказів існування простою; розрахунок позивача не співпадає з даними, зазначеними у шляхових листах.

З огляду на наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі шляхових листів (а.с. 11-18), позивачем надано послуги по перевезенню вантажу самоскидом МАН д/н НОМЕР_1з кар'єру Іванівка до станції Долинська на суму 39 180,00 грн.

Господарським судом встановлено, що надані до суду позивачем шляхові листи містять відповідно підписи та штам відповідача, дійсність якого в момент огляду у судовому засіданні 07.04.09 р. представником відповідача оригіналів листів, не зміг заперечити.

Здійснення позивачем перевезень на суму 39 180,00 грн. підтверджується і наданим позивачем відповідним розрахунком, де з посиланням на номер шляхового листа зазначено кількість здійснених рейсів, тоннаж, кілометраж, тонно/кілометри, а також суму транспортних послуг (а.с.22).

Таким чином, твердження відповідача про необґрунтованість суми заборгованості в розмірі 39 180,00 грн. за здійснення транспортних перевезень спростовуються матеріалами справи, так само як і твердження про відсутність доказів, що підтверджують направлення на адресу відповідача рахунку-фактури від 28.08.08 р. № 24.

Так, згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення № 1077420 вказаний рахунок отриманий відповідачем 11.09.08 р. (а.с. 46).

Крім того, 12.09.08 р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію про сплату боргу, зі змісту якої вбачається, що відповідачу засобами факсимільного, а також поштового зв'язку було передано до оплати за надані перевезення рахунок № СФ-0000024 від 28.08.08 р.(20).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів оплати заборгованості в сумі 39 180,00 грн. відповідачем до суду не подано.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги з перевезення в сумі 39 180,00 грн.

В частині стягнення 11 000,00 грн. за простій слід зазначити наступне.

Згідно п. 7.1.1. Договору Замовник зобов'язався компенсувати простій у розмірі 250,00 грн. за кожну годину кожного транспортного засобу - за прострочення з його вини термінів завантаження/розвантаження, що вважається понаднормованим простоєм.

Сторони у Договорі погодили, що факт простою підтверджується відмітками у товарно-транспортній накладній, відрядним посвідченням водія тощо.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував факт простою, а в разі існування такого факту - вини відповідача в простроченні термінів завантаження/розвантаження.

Надані відповідачем подорожні листи не містять зазначеної інформації та не можуть бути підставою для нарахування відповідачу 11 000,00 грн. за простій.

Підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків № 1 від 30.11.08 р., сальдо згідно якого становить 50 180,00 грн., не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд погоджується з думкою відповідача про необґрунтованість та безпідставність нарахування позивачем вказаної суми.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 11 000,00 грн. за вимушений простій не підлягає задоволенню.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1.2. Договору встановлено відповідальність Замовника за прострочення термінів оплати за перевезення - пеня у розмірі 1% від заборгованої суми за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до вказаної правової норми та умов Договору позивачем на суму заборгованості 50 180,00 грн. нараховано пеню за час прострочення платежу в сумі 6 500, 00 грн.

Однак, при розрахунку пені позивачем не враховано зміст п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем здійснено нарахування пені за період з 22.09.08 р. по 17.03.09 р., що становить 197 днів та перевищує визначені законом шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, нарахування пені здійснено на суму заборгованості з урахуванням простою.

З огляду на наведене, пеня має бути нарахована з урахуванням подвійної облікової ставки, що діяла в цей період (12%х2) на суму боргу, що дорівнює 39 180,00 грн. за 182 дні, починаючи з 22.09.08 р. та становить 4681,61 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 4681,61 грн.

Враховуючи те, що підстави для задоволення вимог позивача про стягнення 11 000,00 грн. за простій, відсутні, тому відсутні і підстави для нарахування пені на вказану суму.

У поданій до суду заяві від 27.03.09 р. (а.с. 57) представник позивача вважає за доцільне врахувати та стягнути з відповідача здійснені ним витрати на дорогу 17.03.09 р., а саме: 381,74 грн. - вартість білетів, 105,00 грн. - проживання в готелі, 32,55 грн. - обід, 3,99 грн. - проїзд в електричці та 3,00 грн. - зал відпочинку, що разом становить 526,28 грн.

Господарський суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, перелік складу судових витрат не є вичерпним. До інших витрат, пов'язаних з розглядом спору можна віднести кошти, які підлягають сплаті особам, викликаних до господарського суду відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, або ж витрати, що підлягають відшкодуванню за витребування документів або матеріалів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України тощо. Тобто до інших витрат, пов'язаних з розглядом справи відносяться витрати, що виникають в результаті виконання вимог суду.

В той же час, брати участь в господарських засіданнях є правом сторони, визначеним ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а не її обов'язком.

Ухвалою господарського суду від 24.02.09 р. про призначення справи до розгляду в судовому засіданні 17.03.09 р. явка представників сторін в судове засідання обов"язковою не визнавалась, позивача лише було зобов'язано у строк до 13.03.09 р. надати матеріали, необхідні для розгляду спору по суті. При цьому, господарським судом надано достатній строк для підготовки та направлення витребуваних матеріалів на адресу суду.

З огляду на наведене, господарський суд не відносить використання позивачем свого права на участь в судовому засіданні та понесених у зв'язку з цим ним витрат до витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки вказані витрати не мають обов'язкового характеру.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.04.09 р. оголошувалась перерва до 22.04.09 р. о 15 год. 00 хв.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кучеренко" (Кіровоградська область, Долинський район, с. Никифорівка, код ЄДРПОУ 06391639) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1код НОМЕР_3) заборгованість в сумі 39 180,00 грн., 4681,61 грн. - пеня, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 436,44 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 90,86 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.С. Коротченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 4752217 ?

Документ № 4752217 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 4752217 ?

Дата ухвалення - 22.04.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4752217 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4752217 ?

В Господарський суд Кіровоградської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 4752217, Господарський суд Кіровоградської області

Судове рішення № 4752217, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 22.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 4752217 відноситься до справи № 06/50-38 - 16/28

Це рішення відноситься до справи № 06/50-38 - 16/28. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ КУЧЕРЕНКО"

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4752216

Наступний документ : 4752220

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;