Ухвала суду № 4748720, 29.07.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

справа № 2-а - 3140/09/0570 Суддя 1-ї інстанції Галатіна О.О. Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2009 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Запорожцевій Г.В.,

за участю : від позивача ОСОБА_1, від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року по справі № 2-а-3140/09/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_4” до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень № 0000242342\1 від 30.12.2008 року та № 0000242342\0\2791 від 11.11.2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені.

Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

20.08.2007 року позивач надав до Слов'янської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року . В рядку 25 податкової декларації за липень 2007 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 857753 грн.

Відповідач здійснив позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2007 року. Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року підтверджений актом № 6446\23-4-01412377 від 09.10.2007р. У п. 1 висновку довідки зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 р. в сумі 856557 грн.

Крім того, 29.10.2008 р. відповідач здійснив документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2007 р., за наслідками якої був складений акт від 30.10.2008 р. № 7507\23-4-01412377, з висновку якого вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення п. 1.8, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР (із змінами та доповненнями) ВАТ ОСОБА_4» завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007 р. на суму 583 333 грн.

11.11.2008 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000242342\0\2791, яким згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. із змінами та доповненнями та на підставі акту перевірки № 7507\23-2-01412377 від 30.10.2008 р. за порушення п. 1.8, п. п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок погашення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 442411,80 грн. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій в сумі 211381,80 грн.

Позивач оскаржив це рішення і рішенням Слов'янської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 30.12.2008 р. № 71764\10\25-0-113-3 спірне податкове повідомлення - рішення від 11.11.2008 р. було залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

30.12.2008 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000242342М , яким згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. із змінами та доповненнями та на підставі акту перевірки № 7507У23-2-01412377 від 30.10.2008 р. за порушення п. 1.8, п. п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок погашення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 442411,80 грн. та визначено податкове зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій в сумі 211381,80 грн.

Не погодившись з зазначеними рішенням, позивач оскаржив його до ДПА у Донецькій області.

Рішенням ДПА у Донецькій області від 23.01.2009р. № 1068\10\25-013-5 спірне податкове повідомлення - рішення було також залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2008 р. у справі № 2-а-10988\08 за позовом ВАТ «ОСОБА_4» до Слов'янської ОДПІ та ГУДКУ в Донецькій області про стягнення суми бюджетної заборгованості, яка набрала законної сили, було задоволено позовні вимоги ВАТ «ОСОБА_4» та стягнуто з Державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2007 р. в сумі 442 411 грн. 80 коп. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 р. вищевказана постанова Донецького окружного адміністративного суду у цій частині була залишена без змін.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за липень 2007 року у розмірі 442 411,00 грн.

Із заявленої до відшкодування суми за липень 2007 позивачу фактично відшкодовано суму податку на додану вартість у сумі 140921,20 грн. шляхом зменшення заявленої суми до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2007 р. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.11.2008 р. № 0000242342\0\2791 та від 30 грудня 2008 року № 0000242342М.

Як вбачається з пояснень відповідача, підставою зменшення суми бюджетного відшкодування він вважає неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до виробника. Суд зазначає, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість" право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд встановив, що спір виник внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", згідно якого „бюджетне відшкодування" - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість" не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку - покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість".

Підпункт „а" п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит липня 2007 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Судова колегія вважає, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року по справі № 2-а-3140/09/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_4” до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року по справі № 2-а-3140/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 29 липня 2009 року, повний текст буде виготовлений - 3 серпня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий Сухарьок М.Г.

Судді Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.