Рішення № 47457142, 24.02.2010, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№2-248/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2010р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ;

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Дніпро» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

16.07.2009р. відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. до ЄДРПОУ були внесені зміни про зміну найменування юридичної особи, відповідно до яких назву Закрите акціонерне товариство ОСОБА_4 «ОСОБА_2 - Дніпро» змінено на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Дніпро».

В своєму позові позивач зазначає, що 30.10.2003р. між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № 301003/2-USD, згідно з умовами якого відповідачу було надано з урахуванням його платоспроможності відкличний споживчий кредит у сумі 65 000.00 дол. США з метою купівлі нежилого приміщення, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, № 1.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору плата за користування одержаним кредитом встановлена в розмірі 12.5 % річних.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 65 000.00 дол. США, що вбачається з особових рахунків відповідача.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов'язався погашати кредит згідно з графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, остаточне погашення кредиту він повинен був зробити 29.10.2008р.

В порушення умов кредитного договору (п.4.1) та норм діючого законодавства відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, ухиляється від погашення своєї заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків по кредиту, що підтверджується особовими рахунками відповідача.

Згідно з п.4.6 кредитного договору у разі порушення позичальником умов кредитного договору, а також у випадку невиконання графіку погашення кредиту або виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманого кредиту, позичальник зобов'язується по письмовій вимозі банку достроково повернути отриманий кредит та відсотки за його використання у 5-ти денний строк з моменту отримання письмової вимоги банку.

У зв'язку з невиконанням відповідачем п.п.4.1, згідно з умовами п. 4.6 кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України відповідачу було надано вимогу позивача від 23.03.2009р. щодо дострокового повернення отриманого кредиту, відсотків за його використання, яку він отримав особисто, про що розписався в повідомленні про вручення 27.03.2009р.

Строк повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами, вказаний у вимозі, сплинув, але кредитні кошти та відсотки відповідачем не повернені.

У відповідності до п.8.1 кредитного договору за несвоєчасне погашення частки одержаного кредиту згідно з графіком його погашення, а також відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку за кожен день прострочки пеню в гривні за офіційним курсом НБУ в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам.

В доповненні до позовної заяви позивач зазначив, що згідно з умовами кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими угодами б/н від 30.10.2003р., №1 від 03.02.2005р., №2 від 03.02.2005р., позивачем надано відповідачеві з урахуванням його платоспроможності поновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 198 800.00 дол. США. Згідно з п.1.2 кредитного договору плата за користування одержаним кредитом встановлена в розмірі 15% річних..

На виконання умов кредитного договору з урахуванням внесених змін позивач надав відповідачеві грошові кошти в розмірі 198 800.00 дол. США, що вбачається з особових рахунків відповідача.

Відповідач зобов'язався (п.4.1 договору) погашати кредит згідно з графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору і здійснити остаточне погашення кредиту 29.10.2008р.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору його заборгованість перед позивачем станом на 01.09.2009р. складає 2 366 537.16 грн., з яких : несплачена частка кредиту згідно п.4.1 кредитного договору станом на 01.09.2009р. - 198 800.00 дол. США, що еквівалентно 1 588 213.20грн ; пеня за несвоєчасне погашення кредиту згідно п.8.1 кредитного договору - 311 284.08грн. ; несплачені відсотки за користування кредитом згідно з п.4.1 кредитного договору - 206 186.86грн. ; інфляція заборгованості за несплату кредиту згідно з ч.2 ст.625 ЦК України - 188 997.37грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків згідно з п.8.1 кредитного договору - 18 629.16грн. ; інфляція заборгованості за несплату відсотків згідно з ч.2 ст.625 ЦК України - 10 629.16грн.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно з ч.2 ст.625 ЦК України - 39 922.18 грн.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків згідно з ч.2 ст.625 ЦК України - 2 647.32грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором - 2 366 537.16 грн. та судові витрати в сумі 1 820.00 грн. (1 700.00грн. - державне мито, 120.00грн. витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи).

Відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву, якою просить розглядати справу за його відсутності (а.с.70). Аналогічного змісту заяву надано його представником (а.с.92).

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі, просить його задовольнити.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача пояснював, що його довірителем позов визнається частково і що він буде обґрунтовувати невиконання своїх зобов'язань складним матеріальним станом.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини, що виникли в результаті укладення між ними кредитного договору, які регулюються ст.ст. 1048-1050, 1054 ЦК України. Між сторонами 30.10.2003р укладено в письмовій формі кредитний договір №301003/2-1180, згідно з умовами якого відповідачу було

надано з урахуванням його платоспроможності споживчий кредит (а.с.7,8).

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин, є актом, що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір, вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов'язань.

Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

У відповідності до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України, в разі порушення взятих зобов'язань виникають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього, а також сплата неустойки або відшкодування збитків.

Статтею 546 ЦК України встановлено види забезпечення виконання зобов'язання, одним з яких є неустойка (ст.ст.549, 550 ЦК України). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, одним з видів яких є сплата неустойки, що передбачено ст.ст.610-612 ЦК України.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи, вони є ним доведеними в повному обсязі і підтверджуються матеріалами справи, а саме: копією кредитного договору №301003/2-1180 від 30.10.2003р. (а.с.7,8), розрахунком заборгованості відповідача (а.с.16), розрахунком по відсоткам за користування кредитом (а.с.17), розрахунком суми інфляції заборгованості за кредитом (а.с.18), розрахунком по 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків (а.с.19), особовими рахунками відповідача ОСОБА_3 (а.с.20-54), повідомленням відповідача про необхідність погашення заборгованості від 23.03.2009р. та доказ його отримання відповідачем (а.с.55,56), копіями додаткових угод б/н від 30.10.2003р., №1 від 03.02.2005р., №2 від 03.02.2005р. до кредитного договору № 301003/2-П80 від 30.10.2003р. (а.с.66-68).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем зобов'язання по кредитному договору не виконані, в результаті чого виникла заборгованість по погашенню кредиту та по іншим платежам, що випливають з умов договору (кредит, відсотки, інфляція, пеня). Складний матеріальний стан відповідача, на який посилався його представник в попередньому судовому засіданні, не звільняє його від зобов'язання виконувати умови кредитного договору.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову.

Крім задоволення вимог в основній частині позову, у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, понесені ним в зв'язку з розглядом справи, а саме : 1 700.00грн. - по оплаті державного мита (судового збору), 120.00грн. - по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього розмір судових витрат складає - 1 820.00 грн. Судові витрати підтверджено позивачем документально (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209 ч.З, 218 ч.2, 212-215, 222 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11 ч.2.п.1, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Дніпро" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідент. № НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою : 51700 АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Дніпро" (49600 м. Дніпропетровськ, вул. Леніна,17, ЄДРПОУ 14352406, р/р 2909590070001 в ПАТ "ОСОБА_2 кредит Дніпро", МФО 305749) - 2 368 357.16 грн., з яких : 2 366 537.16грн. - заборгованість за кредитним договором, 1 820.00грн. - судові витрати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до ст.222 ЦПК України копію рішення направити відповідачеві та його представнику.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2010р.

СУДДЯ Р.А.ЛИТВИНОВА