Рішення № 47454735, 19.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1805/6893/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко Олена ВалеріївнаНомер провадження 22-ц/788/729/13 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Гагіна М. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на заочне рішення Зарічного районного суду м.Суми 17 серпня 2012 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивував свої вимоги тим, що 08 серпня 2006 року між ОСОБА_6 та ПАТ АБ «Укргазбанк» укладений кредитний договір № 91, згідно умов якого відповідачу надано кредитні кошти на придбання автомобіля в сумі 19 800,00 доларів США зі сплатою 14% річних та кінцевим терміном повернення 07 серпня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08 серпня 2006 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладені договори поруки, згідно яких поручителі несуть солідарну з позичальником відповідальність за порушення виконання зобов'язання. Свої зобов'язання за кредитним договором позичальник не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка стягнута за рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 лютого 2008 року з ОСОБА_6 На виконання рішення суду кошти не сплачені, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як з поручителів, за кредитним договором ОСОБА_6 заборгованість у сумі 19 940,31 доларів США та понесені ним судові витрати.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми 17 серпня 2012 року Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 19 940,31доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в дольовому порядку на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати в сумі 1 593 грн. 70 коп., по 796 грн. 85 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції за позовом до ОСОБА_3 та ухвалити нове, яким повністю відмовити ПАТ АБ «Укргазбанк» в задоволенні його позову. Зазначає, що судом безпідставно не застосовано ч.4 ст.559 ЦК України щодо припинення договору поруки, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» ОСОБА_7, який проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», місцевий суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах закону та укладених між позивачем і відповідачами договорах.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися в повному обсязі неможливо.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 08 серпня 2006 року між ОСОБА_6 і Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк» укладений кредитний договір № 91, згідно умов якого ОСОБА_6 надані кошти на придбання автомобіля в сумі сумі 19 800,00 доларів США зі сплатою 14% річних та кінцевим терміном повернення 07 серпня 2009 року (а.с.10-11).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08 серпня 2006 року укладені договори поруки: №1 - між ВАТ АБ "Укргазбанк», ОСОБА_3- поручителем та ОСОБА_6 - позичальником (а.с.13-14); № 2- між ВАТ АБ "Укргазбанк», ОСОБА_5- поручителем та ОСОБА_6 - позичальником(а.с.15-16).

Згідно укладеного договору з ОСОБА_3 (п.1.2) поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Свої зобов'язання за кредитним договором позичальник ОСОБА_6 не виконував. Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 27 лютого 2008 року з ОСОБА_6 достроково стягнута заборгованості за кредитним договором.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми не виконано.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума основного боргу та пені за несвоєчасний обов'язковий платіж за кредитним договором станом на 28 травня 2012 року складає 19 940,31 доларів США, з яких заборгованість за основним боргом складає 14 576, 25 доларів США та 5 364, 06 доларів США заборгованість по пені (а.с.18).

29 травня 2012 року Банк направив відповідачам у справі - поручителям за договорами поруки вимоги про сплату боргу за кредитним договором ( а.с.19, 20).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналогічні положення передбачені пунктом 5.2 договору поруки, укладеного з ОСОБА_3, у відповідності до яких порука припиняється, якщо кредитор (ПАТ АБ «Укргазбанк») протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору.

У п.1.1 Кредитного договору зазначено, що Банк надає позичальнику кредит на строк з 08 серпня 2006 року по 07 серпня 2009 року.

У п.1.2 Договору зазначено, що строк (термін) виконання зобов'язань позичальника перед Банком щодо повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів, можливої неустойки та інших видатків, передбачених цим договором, вважається таким, що настав у разі настання строку, визначеного п. 1.1. цього договору. Тобто, самим Кредитним договором визначено дату строку виконання зобов'язання - 07 серпня 2009 р.

Колегія суддів не погоджується з доводами Банку про те, що є юридично неспроможною заява іншої сторони про припинення договору поруки з огляду на п.5.1 Договору поруки, відповідно до якого договір поруки є дійсним до припинення забезпеченого ним зобов'язання та з огляду на п.6.4 Кредитного договору, відповідно до якого строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили дійсний до повного виконання зобов'язань, що лишились не виконаними з будь-яки причин, оскільки умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки і не узгоджується з положеннями ч.1ст.252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами та ч.1 ст.251 ЦК України, за якою строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Оскільки у даному випадку кредитор - Банк не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_3 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - до 07 лютого 2010 року, а направив повідомлення про наявну заборгованість лише 29 травня 2012 року (а.с.19), більш ніж через два з половиною роки після настання строку виконання основного зобов'язання, то наслідком непред'явлення вимоги до поручителя є припинення договору поруки, а тому, відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_8

З огляду на викладене, колегія судів не може погодитись із рішенням суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_8, в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В той же час, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування судового рішення в повному обсязі, тобто і в частині стягнення кредитних коштів з іншого поручителя - ОСОБА_5, оскільки відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 несе перед Банком солідарну відповідальність з позичальником, з ним укладений окремий договір поруки, ОСОБА_5 не оскаржує постановлене у справі судове рішення, ОСОБА_4 не є його представником, вона уповноважена нотаріально посвідченою довіреністю на представлення інтересів тільки ОСОБА_3

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає скасуванню рішення суду і в частині розподілу судових витрат.

За рішенням суду першої інстанції стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в дольовому порядку на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати в сумі 1 593 грн. 70 коп., по 796 грн. 85 коп. з кожного. Оскільки апеляційним судом ухвалюється нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, то всі судові витрати покладаються на іншого відповідача - ОСОБА_5

Крім того, на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з позивача понесені ним судові витрати за апеляційне оскарження рішення суду - у розмірі 796 грн. 85 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати заочне рішення Зарічного районного суду м.Суми від17 серпня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №09 від 08 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ АБ «Укргазбанк».

Постановити у справі нове рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Укргазбанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №09 від 08 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ АБ «Укргазбанк».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати у справі у розмірі 796 грн. 85 коп.

Скасувати заочне рішення Зарічного районного суду м.Суми від17 серпня 2012 року в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» судові витрати у сумі 1593 грн. 70 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -