Ухвала суду № 47450488, 15.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"15" липня 2015 р.Справа № 922/2371/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Юрченко О.А.

розглянувши заяву ПАТ "Перший Український міжнародний банк" (вх. № 21448 від 26.05.2015р.) з грошовими вимогами до боржника ТОВ Автоторгова Група "Спецтехніка" по справі

за заявою ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка", м. Харків про визнання банкрутом ТОВ Автоторгова Група "Спецтехніка", м. Харків за участю :

представника ПАТ "ПУМБ" - Пашкова Н.В.

представника ПАТ "УкрСиббанк" - Юрченко С.О.

представника ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області - Данканич М.Д.

ініціюючого кредитора - Білецька К.В.

боржника - Ігнатенко О.О.

розпорядника майна - Безпалий С.О.

ВСТАНОВИВ:

Кредитор ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" звернулась до господарського суду із заявою про порушення провадженні у справі про банкрутство ТОВ Автоторгова група "Спецтехніка" в порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не було задоволено безспірні вимоги кредитора на загальну суму 989400,00 грн., що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2014 р. по справі № 922/4524/14, наказом господарського суду від 18.11.2014 р. та постановою Київського ВДВС Харківського МУЮ від 19.11.2014 р. про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 22.04.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Автоторгова Група "Спецтехніка", визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" в розмірі 989400,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича. Призначено попереднє засідання суду на 27.05.2015 р.

22.05.2015 р. до канцелярії суду від арбітражного керуючого Макового О.В. надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду від 22.04.2015 р. про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Автоторгова Група "Спецтехніка".

Ухвалою суду від 25.05.2015 р. було зупинено провадження у справі 922/2371/15 до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги та повернення справи до господарського суду Харківської області.

26.05.2015 р. до канцелярії суду від ПАТ "Перший Український міжнародний банк" надійшла заява (вх. № 21448 від 26.05.2015 р.) з грошовими вимогами до боржника, яка ухвалою суду від 29.05.2015 р. була прийнята до розгляду та призначена до розгляду в попередньому засіданні суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Макового О.В. було залишено без задоволення, ухвалу господарського суду від 22.04.2015 р. у справі № 922/2371/15 залишено без змін.

25.06.2015 р. справа № 922/2371/15 надійшла до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 01.07.2015 р. було поновлено провадження у справі № 922/2371/15, призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на "09" липня 2015 р., зобов'язано розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, докази повідомлення кредиторів про результати розгляду їх вимог, реєстр вимог кредиторів, складений у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні 09.07.2015 р. було оголошено перерву за клопотанням кредиторів до 15.07.2015 р.

В судовому засіданні представник ПАТ "ПУМБ" надав письмові заперечення на повідомлення розпорядника майна та на повідомлення боржника про результати розгляду їх вимоги, просив задовольнити заяву та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги у загальному розмірі 17182055,42 грн., з яких: 1218,00 грн. внести до першої черги вимог кредиторів, 13 606 862, 40 грн. - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 2 373 975,02 грн. - до шостої черги задоволення вимог кредиторів та окремо внести до реєстру вимоги банку у розмірі 1 200 000,00 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника. А також окремо внести до реєстру відомості про майно, що є предметом забезпечення.

Розпорядник майна боржника в попередньому судовому засіданні повідомив, що після публікації № 17269 від 23.04.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про порушену ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. справу про банкрутство ТОВ Автоторгова група "Спецтехніка" до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" з грошовими вимогами у загальному розмірі 17 182 055,42 грн., яка розглянута розпорядником майна разом з боржником, за результатами розгляду вимоги визнані частково у розмірі 15 238 208, 11 грн. та включені до реєстру вимог кредиторів , з яких 13 603 208,40 грн. внесено окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги забезпечені заставою майна боржника, 3654,00 основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 1 630 127,71 грн. штрафних санкцій (6 черга задоволення вимог кредиторів) та 1218,00 грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів). Про результати розгляду вимог направлено повідомлення на адресу Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" .

Представник боржника в судовому засіданні зазначив, що вимоги ПАТ "ПУМБ" Були визнані боржником також частково у розмірі 15 039 039, 30 грн.

Інші кредитори не надали суду заперечень щодо вимог ПАТ "ПУМБ" до боржника.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що після публікації № 17269 від 23.04.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про порушену ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. справу про банкрутство ТОВ Автоторгова група "Спецтехніка" до господарського суду у встановлений ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк надійшла заява від ПАТ "ПУМБ" з грошовими вимогами у розмірі 17 182 055,42 грн.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

13 травня 2008 р. між ЗАТ "Перший Український міжнародний банк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та Закритим акціонерним товариством "Автоторгова група "Спецтехніка", правонаступником якого є ТОВ АТГ "Спецтехніка" (боржник), був укладений кредитний договір № 04-315 з додатковими угодами до нього б/н від 30.05.2008 р, № 1 від 12.11.2008 p., № 2 від 13.11.2009 р. № 3 від 10.02.2010 p., № 4 від 08.06.2010 p., № 5 від 03.11.2010 p., № 6 от 18.02.2011 p., № 7 від 31.08.2011 p., № 8 від 30.11.2011 p., (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 585 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором, але не пізніше 01.03.2012 р.

В забезпечення виконання зобов'язань боржника між банком та боржником укладено Договір іпотеки №10-477 від 27.11.2009 року з Договорами про внесення змін: №1 від 03.11.2010 року, №2 від 18.02.2011 року та №3 від 30.11.2011 року.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань боржника між банком та боржником укладено договір застави товарів в обороті № 10-316 від 13.05.2008 року з додатковими угодами до нього: №1 від 03.12.2008 року, № 2 від 23.11.2009 року, № 3 від 03.11.2010 року, № 4 від 18.02.2011 року, №5 від 30.11.2011 року.

Як свідчать матеріали справи, банк повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав боржнику грошові кошти. Проте боржником було порушено вказане зобов'язання, а саме: в строк до 01.03.2012 року не була повернута основна сума заборгованості за кредитним договором, заборгованість сплачувалась частково, та в строки, що не відповідали Графіку повернення заборгованості. Таким чином, станом на 21.04.2015 року (включно) згідно наданих до матеріалів справи розрахунків заборгованість боржника перед кредитором за основною сумою кредиту складає 464 130,00 доларів США .

Статтею 7 Кредитного договору передбачені умови сплати Кредитору плати за користування кредитними коштами у вигляді процентів, а також порядок сплати процентів Позичальником.

Так, у відповідності до п. 7.2. кредитного договору:

7.2.1.3. З 01.12.2012р. процента ставка за користування кредитом становить 17% річних (із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік). Проценти, нараховані з моменту видачі кредиту по 10.12.2012р. (включно), погашені боржником в повному обсязі. Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший робочий день після 10 (десятого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання Кредиту та/або перший робочий день після 10 (десятого) числа (з його урахуванням). Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

Проте, зобов'язання зі своєчасної сплати процентів, які встановлені кредитним договором, починаючи з 10.02.2013 р. повністю не виконувались боржником. Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 21.04.2015 р. (включно) становить 193 702,69 доларів США.

Згідно ст.12 Кредитного договору у разі порушення боржником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань боржник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення з врахуванням того, що починаючи з 15.04.2014 р. облікова ставка НБУ становить. - 9,5% річних, з 17.07.2014р. - 12,5% річних, з 13.11.2014р. - 14% річних, з 06.02.2015р. - 19,5 % річних, з 04.03.2015р. - 30% річних.

Згідно п. 9.4. Кредитного договору якщо будь-який строк платежу випадає на небанківський день, то такий строк переноситься на перший наступний банківський день.

З матеріалів справи вбачається, що боржником в процесі користування кредитним коштами неодноразово порушувалися умови кредитного договору, а саме: у розмірах та порядку, визначених кредитним договором, ним не поверталася основна сума заборгованості за Кредитним договором та не сплачувалися проценти за користування кредитними коштами, а також комісія, у зв'язку із чим заборгованість боржника за сумами пені за порушення строків сплати боргових зобов'язань за період з 01.06.2014р. по 21.04.2015 р. (включно) становить еквівалент 172 832,58 долари США.

Розпорядник майна та боржник в судовому засіданні наполягали на тому, що кредитором було пропущено строк позовної давності щодо нарахування пені за прострочення зобов'язання по сплаті пені за порушення умов кредитного договору.

Суд не може погодитись з позицією боржника та розпорядника майна, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодекс України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Так, кредитором було нараховано пеню за період з 01.06.2014 р. по 21.04.2015р., що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, умовам кредитного договору та заявлено про визнання грошових вимог щодо зазначеної пені 26.05.2015 р. - в межах строків позовної давності .

Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором станом на дату порушення справи про банкрутство становить:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 464 130,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з грошовими вимогами складає 9 597 663,98 грн.;

- заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом - 193702,69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з грошовими вимогами складає 4 005 544,42 грн.;

- заборгованість боржника за сумою пені за порушення боргових зобов'язань - 172 832,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з вимогами до боржника складає 3 573 975,02 грн.;

- витрати щодо сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника -1 218,00 грн.;

- витрати щодо сплати судового збору за подачу позову про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3 654,00 грн.

В своїй заяві банк просить внести окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги на суму 1 200 000,00 грн. (вартість предмету іпотеки, визначена сторонами в Іпотечному договорі), як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та погашаються позачергово в ліквідаційній процедурі.

Так, як вже зазначалось в забезпечення виконання зобов'язань боржника між банком та боржником укладено Договір іпотеки №10-477 від 27.11.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Милицею М.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1799, з Договорами про внесення змін: №1 від 03.11.2010р., що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Милицею М.Л. та зареєстрований реєстрі за №1905; №2 від 18.02.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Милицею М.Л. та зареєстрований в реєстрі за №269; та №3 від 30.11.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Милицею М.Л. та зареєстрований в реєстрі за №2037, згідно умов якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 342,3 м.кв., що знаходиться з адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 6.111, зареєстрована КП ХМБТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 24244075, про що зроблено запис в книзі 1 номер запису 3489.

Пункт 6.1 статті 6 Іпотечного договору передбачають право кредитора звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед, іншими кредиторами боржника, в тому числі у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання (повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом).

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань боржника між банком та боржником укладено договір застави товарів в обороті № 10-316 від 13.05.2008 року з додатковими угодами до нього: №1 від 03.12.2008 року, № 2 від 23.11.2009 року, № 3 від 03.11.2010 року, №4 від 18.02.2011 року, № 5 від 30.11.2011 року, згідно умов якого в заставу були передані товари в обороті - автотехніка, загальною балансовою вартістю 13 062 837, 54 грн.

Проте, як зазначає банк, предмет застави (товари в обороті) на час подачі заяви з грошовими вимогами відсутній в повному обсязі. В обґрунтування такого твердження банк посилається на лист ЗАТ "АТГ Спецтехніка" від 22.11.2012 року та Акт перевірки заставного майна від 04.09.2013 р.

Суд не може погодитись з позицією банку стосовно відсутності заставного майна - товарів в обороті, враховуючи наступне.

У відповідності до ч. 2 п. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

До матеріалів справи доданий Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 06.07.2015 р., з якого вбачається, що до реєстру внесено Запис ! щодо реєстрації обтяження об'єкту - товарів в обороті згідно договору застави товарів № 10 - 316 від 13.05.2008 р. в забезпечення кредитного договору № 04-315 від 13.05.2008 р. Так 03.11.2010 р. до реєстру було внесено запис про заміну об'єкту, а сама вилучено об'єкт - товари в обороті (автотехніка) загальною вартістю 13 062 837,54 грн. згідно договору застави товарів № 10 - 316 від 13.05.2008 р. в забезпечення кредитного договору № 04-315 від 13.05.2008 р. та додано об'єкт - товари в обороті (автотехніка) загальною вартістю 7 426 828, 22 грн. згідно договору застави товарів № 10 - 316 від 13.05.2008 р. в забезпечення кредитного договору № 04-315 від 13.05.2008 р. Інших змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно об'єкту застави ПАТ "ПУМБ" не вносилось.

Щодо позиції банку стосовно внесення до реєстру вимог кредиторів лише 1200000,00 грн., як вимог, що забезпечених заставою майна боржника, то суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1.1., 1.2, 1.2.1. статті 1 Іпотечного договору № 10-477 від 27.11.2009 р. визначено, що іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, зазначеного в цій статті, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених в цьому договорі, нерухоме майно, зазначене в ст. 2 цього договору (предмет іпотеки). Іпотекою за вказаним договором забезпечується виконання зобов'язання іпотекодавця перед іпотекодержателем, що випливає з укладеного між ними кредитного договору № 04-315 від 13.05.2008 р. із змінами та доповненнями до нього.

Пунктами 1.4., 1.4.1. іпотечного договору визначено, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого договором, з якого виникає основне зобов'язання, інших платежів на користь Іпотекодержателя, передбачених договором, з якого випливає основне зобов'язання; вимоги щодо відшкодування витрат на утримання та збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки (якщо іпотекодержатель поніс такі витрати); збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням, зверненням стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), на оформлення права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить залишити предмет іпотеки у своїй власності), на організацію продажу предмету іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить здійснити продаж предмету іпотеки від свого імені), на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо; витрат у зв'язку з конвертацією коштів, отриманих в результаті реалізації предмета іпотеки, у валюту основного зобов'язання; інших документально підтверджених витрат Іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце.

Частиною 2 п. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Частиною 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Отже, відповідно до договору іпотеки, забезпечується виконання усіх зобов'язань боржника, вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

При цьому оцінка заставного майна, що її сторони зазначили в договорі, чи визначена суб'єктами оціночної діяльності або експертними установами, значення не має. Така оцінка є нічим іншим, як прогнозом сторін щодо вартості майна, яка існувала на момент укладення договору або в інший певний проміжок часу. Такий прогноз цілком може не підтвердитись у разі продажу заставного майна в подальших процедурах банкрутства.

Якщо кредитор вважає, що дійсна вартість заставленого майна є такою, що він не зможе одержати задоволення своїх вимог з вартості майна в повному обсязі, то він може відмовитись від забезпечення щодо тієї чи іншої частини своїх вимог відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така можливість зумовлена тим, що грошові зобов'язання належать до подільних. Тож кредитор може відмовитись від забезпечення лише щодо певної частини грошового зобов'язання, а інша частина залишається забезпеченою. Проте за відсутності доказів відмови від забезпечення, суд вважає, що вимоги кредитора ПАТ "ПУМБ" в розмірі 13 603208,10 грн. повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника окремо, як вимоги, що забезпечені іпотекою майна боржника.

Щодо нарахованих кредитором грошових вимог по пені, то суд зауважує, що згідно п. 21 Інформаційного листа ВГСУ Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013р. за № 01-06/606/2013, Вищій господарський суд зауважив, зокрема, що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Отже, враховуючи, що вимоги ПАТ "ПУМБ" в загальній сумі 17 182 055,42 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, суд вважає за необхідне визнати вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 17182055,42 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: 3654,00 грн. основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 3 573 975, 02 грн. пені (6 черга задоволення вимог кредиторів) 1218,00 грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів). Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 13 603 208, 10 грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника та окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави.

Керуючись ст. 16, 23, 25, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ТОВ Автоторгова група "Спецтехніка" у розмірі 17182055,42грн.

2. Включити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" до реєстру вимог кредиторів ТОВ Автоторгова група "Спецтехніка" у розмірі 3 578 847, 02 грн., з яких 3654,00 грн. основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 3 573 975, 02 грн. пені (6 черга задоволення вимог кредиторів) 1218,00 грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів).

3. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 13 603 208,10 грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.

4. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторгова група "Спецтехніка" відомості про майно, що є предметом застави Публічного акціонерного товариства "ПУМБ", а саме:

- нежитлова будівля літ. "В-2" площею 345,1 кв.м., адреса: Харківська область, вул.. Шевченка, б. 111;

- товари в обороті, товари в обороті (автотехніка) загальною вартістю 7 426 828, 22 грн. згідно договору застави товарів № 10 - 316 від 13.05.2008 р. та додаткових угод до нього, в забезпечення кредитного договору № 04-315 від 13.05.2008 р.

Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, ПАТ "Перший Український міжнародний банк".

Суддя Кононова О.В.