Постанова № 4744366, 17.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 р.

№ 18/446-34/224

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –судді

Капацин Н.В. –(доповідача у справі),

суддів :

Грека Б.М.

Демидової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2009

у справі

№ 18/446-34/224

господарського суду

м. Києва

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА"

до

Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

про

стягнення 326 035,38 грн.

за участю представників від:

позивача

Покровська О.Ю. (довір. від 18.12.08р.)

відповідача

Саєнко М.І. (довір. від 27.01.09р.)

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АРМА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог від 05.12.2007 р.) про стягнення з відповідача заборгованості згідно з Актом заліку зустрічних однорідних вимог від 19.09.2006, що складає 172 471,50 грн., та нараховані штрафні санкції: 14 539,59 грн. пені, 5 174,14 грн. - 3 % річних, 40 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.07р. у справі № 18/446 частково задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА", стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 193 116,34 грн., 14 539,59 грн. пені, 5 174,14 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 22 706,08 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 2 128,30 грн. державного мита та 77,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.08р. у справі № 18/446 дане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.08р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.07р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.08р. у справі № 18/446 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду спору, Господарським судом міста Києва 15.10.2008 р. у справі № 18/446-34/224 прийнято рішення, яким позов Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" 172 471, 50 грн. - основного боргу, 18 400,36 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 1 724,71 грн. державного мита та 95,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.09р. у справі № 18/446-34/224 дане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Інкомстрах" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.09р. у даній справі. Скарга мотивована тим, що суди першої і апеляційної інстанцій прийшли до безпідставного висновку, що підписання сторонами акту зустрічних однорідних вимог є безумовною підставою для виплати відповідачем страхового відшкодування за Генеральним договором № 13/08/02 про облігаторне перестрахування від 18.08.02р.

Крім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача суму витрат, сплачену за отримані ним послуги адвоката, оскільки дана сума, на думку відповідача, не відповідає об’єму реально наданих юридичних послуг.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними 18.02.02р. Генерального договору № 13/08/02-АРМА про облігаторне перестрахування.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Перестрахувальник (ЗАТ "Страхова компанія "АРМА") зобов'язаний передавати всі об'єкти (транспортні засоби), прийняті на страхування/перестрахування/ретроцесію у відповідності з пунктом з пунктом 1.1, але не більше 80 % від об'єму страхового портфелю Перестраховик (ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах"). Перестрахувальник самостійно приймає рішення відносно тих об'єктів страхування, які залишаться на власному утриманні Перестрахувальника та не будуть передані в перестрахування. Сторонами погоджено, що об'єкти страхування, які не будуть передані в перестрахування також включено залогове майно (транспортні засоби) банків, які застраховані Перестрахувальником.

Пунктом 2 даного Договору передбачено механізм передачі ризиків у перестрахування. Згідно з пунктом 2.1 Договору при передачі ризиків (об'єктів) в перестрахування, розподіл відповідальності здійснюється наступним чином: а) об'єкт відповідальності Перестрахувальника встановлюється у розмірі не менше 20% від кожного об'єкта страхування (у разі факультативного перестрахування (ретроцесії) - не менше 10% відповідальності, прийнятої Перестрахувальником); б) об'єм відповідальності Перестраховика встановлюється у розмірі не більше 80% від кожного об'єкта страхування (у разі факультативного перестрахування (ретроцесії) - не більше 80% від відповідальності, прийнятої Перестрахувальником).

Обов'язок перестрахувальника направити до п'ятого числа кожного місця, наступного за звітним Перестраховикові бордеро ризиків, який містить відомості, характеризуючи ризики, що прийняті у страхування за звітний місяць, встановлений пунктом 2.2 Договору. Бордеро ризиків є підставою для виплати Перестрахувальником належної Перестраховику частини страхової премії.

Відповідно до пункту 2.4 Договору протягом трьох робочих днів після отримання бордеро ризиків Перестраховик зобов'язаний акцептувати його та передати акцептований екземпляр Перестрахувальнику.

Згідно з пунктом 4.1 Договору виплата страхового відшкодування відбувається Перестраховиком на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, яка повинна бути подана Перестрахувальником не пізніше місяця з моменту здійснення виплати по оригінальному договору страхування, а у випадку касового збитку - з моменту настання страхового випадку по оригінальному договору страхування.

19.09.06р. між ЗАТ "Страхова компанія "АРМА" і ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" підписано Акт заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони прийшли згоди, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті частки сум страхового відшкодування відповідно бордеро збитків за звітний період з 01.07.06р. по 31.08.06р. до Договору № 13/08/02-АРМА про облігаторне перестрахування складає 172 471,50 грн. підлягає відшкодуванню протягом 10 днів після підписання даного акта.

Частиною першою статті 220 та частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Після підписання сторонами акта заліку зустрічних однорідних вимог відповідачем акцептовані бордеро збитків на суму 79 345,89 грн.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що ЗАТ "Страхова компанія "АРМА" надано всі документи по сплаченим страховим випадкам за кожний звітний період ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" разом з оригіналами бордеро збитків, які підписані ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах".

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що виплата має бути здійснена Перестраховиком протягом 10 десяти робочих днів після отримання документів, зазначених в п.п.4.1-4.2 даного Договору.

05.12.07р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість згідно з Актом заліку зустрічних однорідних вимог від 19.09.06р., яка складає 172 471,50 грн., 14 539,59 грн. пені, 5 174,14 грн. 3% річних та 40 000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, судові витрати.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.08 р. у справі № 18/446-34/224 стягнуто з ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" на користь ЗАТ "Страхова компанія "АРМА" 172 471, 50 грн. - основного боргу за договором № 13/08/02-АРМА про облігаторне перестрахування.

На підставі вищезазначених обставин суди попередніх інстанцій зробили висновок про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність задоволення позову в частині основного боргу. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію судів попередніх інстанцій.

Статтею 987 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Стаття 12 Закону України "Про страхування" визначає перестрахування як страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Відповідальним перед страхувальником в повному обсязі залишається страховик. Саме на нього покладається обов'язок виплатити страхувальнику повну суму страхової виплати. За таких обставин суди дійшли вірного висновку про необхідність задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, щодо відмови позивачу в стягненні з відповідача 14 539,59 грн. - пені, 20 644,84 грн. - інфляційних витрат та 5 174,14 грн. - 3% річних, з огляду на необгрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, судами першої і апеляційної інстанцій частково задоволено позовні вимоги про стягнення судових витрат на послуги адвоката на підставі положень статей 44, 48 Господарського процесуального кодексу України, в сумі 18 400 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

В обґрунтування понесених витрат пов’язаних із отриманими юридичними послугами, позивачем до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 03.09.07р. укладений між позивачем та адвокатом Паніною О.М.; акт виконаних робіт від 22.10.07р. до договору про надання правової допомоги від 03.09.07р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1223, видатковий касовий ордер від 22.10.07р. № 2287 на суму 34 782,61 грн.

Відповідно до даного Договору адвокат зобов’язувався виконати підготовку позовної заяви від імені позивача, підготувати повний пакет документів у справі №18/446. За умовами пункту 3.1 даного договору за надання юридичних послуг клієнт зобов"язується сплатити адвокату гонорар у вигляді фіксованої суми у розмірі 40 0000грн. Однак, матеріалами справи підтверджується здійснення розрахунку за отримані адвокатські послуги лише в сумі 34 782,61 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі статті 49 даного Кодексу оплата послуг адвоката розподіляється між сторонами залежно від результатів розгляду справи. Реалізація цього положення можлива за наявності двох умов: 1) судові витрати розподіляються між сторонами одночасно з прийняттям рішення з основного спору (про що вказується у резолютивній частині рішення); 2) підставою для відшкодування є докази оплати послуг на момент розгляду справи.

Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено порядок розподілу господарських витрат, який зміні не підлягає.

Отже, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Фактично йдеться про обов'язкову співрозмірність ціни позову та розміру оплати адвокатських послуг.

Згідно з статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Пунктом 2 статті 33 Правил адвокатської етики встановлено принцип “розумного обгрунтування” розміру оплати юридичної допомоги.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розумності витрат, а їх розмір є значним, то колегія суддів вважає, що суму витрат на оплату послуг адвоката слід зменшити до 6 000 грн., тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.05.09р. у справі № 18/446-34/224 підлягає зміні в частині стягнення адвокатських послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 у справі № 18/446-34/224 змінити.

Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (03150, м. Київ, вул Велика Васильківська, 64, код ЄДРПОУ 31282951) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АРМА" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А, код ЄДРПОУ 21265671) 172 471, 50 грн. - основного боргу, 6 000 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 1 724,71 грн. - державного мита та 95,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Б.М. Грек

А.М. Демидова