Постанова № 4743708, 12.08.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2009 р.

№ 8/56

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Губенко Н.М.

суддів

Барицької Т.Л.

Шевчук С.Р.

розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення

від

та на постанову

від

господарського суду міста Києва

20.02.2009

Київського апеляційного господарського суду

13.05.2009

у справі

№ 8/56

за позовом

Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс"

до

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про

зобов'язання укласти з позивачем договір у редакції позивача

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача

Янковська Ю.В.;

- відповідача

Тарасюк А.П.

Відповідно до розпорядження В.о. Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 11.08.2009 № 02.02-10/348, розгляд справи № 8/56 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2009 у справі №8/56 (суддя Катрич В.С.) позов задоволено частково, зобов'язано Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" укласти договір з Підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" за результатами торгів на закупівлю: послуг з виконання ремонтних робіт до місії OSART для ВП РАЕС (лот №1), оголошених Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (оголошення № 22070 (ТРП) у інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 28(326) на умовах проекту договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ поданого підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; в частині вимог до Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція "Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" провадження у справі припинено; вирішено встановити закінчення виконання робіт по договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ –згідно календарного графіку виконання робіт та встановити термін дії договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ –до 31.12.2009 року; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спір у даній справі виник при укладенні господарського договору за державним замовленням і укладення даного договору є обов'язковим на підставі закону. Частиною 3 п. 66 постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" передбачено, що з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. Даним пунктом, як зазначає суд, передбачена імперативна норма, яка вказує на обов'язок замовника укласти договір з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, проте, відповідач ніяким чином дану норму законодавства не виконав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 у справі № 8/56 (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. – головуючий суддя, судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" задоволено.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2009 у справі № 8/56 змінено, резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "Зобов'язати Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" укласти договір з Підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" (ідентифікаційний код 32527855) за результатами торгів на закупівлю: послуг з виконання ремонтних робіт до місії OSART для ВП РАЕС (лот № 1), оголошених Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (оголошення № 22070 (ТРП) у інформаційному бюлетні "Вісник державних закупівель" № 28 (326) на умовах проекту договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ поданого підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" (ідентифікаційний код 32527855) відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

В частині вимог до Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" припинити провадження у справі.

Встановити в п. 2.1 проекту договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ від 30.12.2008 наданого підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" (ідентифікаційний код 32527855, м. Київ, вул. Закревського, 21) Відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 05425046, Рівненська обл., м. Кузнецовськ) закінчення виконання робіт до 31.12.2009 року.

Встановити в п. 14.8 проекту договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ від 30.12.2008 наданого підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" (ідентифікаційний код 32527855, м. Київ, вул. Закревського, 21) Відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 05425046, Рівненська обл., м. Кузнецовськ) термін дії договору до 31.12.2009 року.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 3; код 24584661) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн."

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у даній справі судові рішення, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права: ст. ст. 13, 179, 187 ГК України, ст. ст. 6, 627 ЦК України, Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" (ст. 1), юридично неспроможним, на думку скаржника, є висновок судів обох інстанцій щодо застосування п. 66 постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" як на законодавчу підставу обов'язковості укладення спірного договору, порушення п. п. 7, 9 ч. 2 ст. 105 ГПК України, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить обґрунтування та чітких висновків.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" заперечує проти доводів касаційної скарги, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а вимоги касаційної скарги –без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що ані рішення місцевого господарського суду, ані постанова апеляційного господарського суду не відповідають даним вимогам з огляду на таке.

Стаття 13 Господарського кодексу України встановлює, що державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

Поставки продукції для державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом.

Засади та загальний порядок формування державного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для задоволення пріоритетних державних потреб визначаються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" державне замовлення –це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Державні замовники –Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи –головні розпорядники коштів державного бюджету. Обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщення поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення.

Отже, господарський договір, пов'язаний із задоволенням державних потреб, характеризується, зокрема, тим, що державними замовниками виступають Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи –головні розпорядники коштів державного бюджету; кошти для закупівлі товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування; Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення.

Крім того, Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" визначає термін "державна закупівля" як придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти, а термін "державні кошти" визначав як кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, що забезпечують діяльність цих органів.

Натомість, попередніми судовими інстанціями не зазначено, за яких підстав спірний договір між сторонами спрямований на задоволення державних потреб, оскільки державні потреби і потреби державного підприємства не співпадають.

При цьому, зазначаючи, що спірний договір спрямований на задоволення державних потреб, суди не врахували, що в даному випадку обов'язковою умовою є віднесення відповідача до кола суб'єктів, визначених ст. 13 ГК України, ст. 1 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб".

За таких обставин у суду касаційної інстанції є всі підстави погодитись із доводами касаційної скарги відповідача, що висновок судів попередніх судових інстанцій, що даний спір виник при укладенні господарського договору за державним замовленням і укладення даного договору є обов'язковим на підставі Закону, є необґрунтованим.

На підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та враховуючи, що попередніми судовими інстанціями зроблено помилковий висновок, що укладення договору між сторонами даної справи є обов'язковим в силу закону, є всі підстави констатувати, що вирішального значення при вирішення даного спору набуває принцип свободи договору, який випливає з загальних норм матеріального права, закріплених як в ЦК України (ст. ст. 6, 627), так і в ГК України (ст. ст. 179, 187).

Відтак, вирішення неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливе лише за спільною згодою договірних сторін, за винятком договорів за державним замовленням або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону (ст. 187 ГК України).

Досліджуючи обставини справи, суд апеляційної інстанції, серед іншого, встановив наступне:

- позивач подав свою пропозицію відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України та відповідно до вимог тендерної документації відповідача 1, яку відповідач 1 прийняв (акцептував) у відповідності до вимог тендерної документації та Постанови Кабінету міністрів України № 921 від 17.10.2008 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";

- відповідач 1 09.12.2008 надав позивачу акцепт його тендерної пропозиції;

- 30.12.2008 позивач направив до ВП "Рівненська АЕС" листом № 302 проект договору в двох примірниках у відповідності до вимог тендерної документації та на підставі своєї тендерної пропозиції.

Дійсно, дослідження даних обставин справи є актуальним в силу встановлення законодавцем чітко визначеної процедури (п. 66 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017), а саме: з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

За таких обставин є необхідним дослідження обставин справи, пов'язаних з вчиненням з боку позивача усіх необхідних та залежних від нього дій, спрямованих на можливість вчасного укладення між сторонами такого договору в межах строку, встановленого законодавцем, тобто з врахуванням розумності строків вчинення таких дій. В даному аспекті судам необхідно було врахувати пояснення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (т. І, арк. с. 229) щодо часу отримання ним проекту договору, надісланого позивачем, та об'єктивної можливості вчинення з його боку зустрічних дій.

При цьому, відповідно до пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 17.10.2008 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017) договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

Втім, встановивши в п. 2.1 проекту договору на виконання ремонтних робіт на об'єктах ВП "Рівненська АЕС" по підготовці до місії ОСАРТ від 30.12.2008, наданого підприємством Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Інлюкс" Відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" закінчення виконання робіт до 31.12.2009 року та в п. 14.8 даного проекту договору термін дії договору до 31.12.2009 року, попередніми судовими інстанціями не враховані дані вимоги чинного законодавства.

Тобто, в даному випадку, не застосувавши дані приписи Положення, суди допустили зміну істотних умов договору про закупівлю по відношенню до умов тендерної пропозиції (щодо терміну виконання робіт, який являє собою 2008 рік).

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 у справі № 8/56.

Справу № 8/56 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

С.Р. ШЕВЧУК