Постанова № 4743516, 15.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 р.

№ 19/252

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. –головуючого

Полянського А.Г.

Фролової Г.М.

за участю представників:

позивача

Івченко А.А. –дов. від 10.09.2009 року

відповідача

П"ятковська І.П. –дов. від 01.12.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Фермерського господарства "Поляна"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року

у справі

№ 19/252 господарського суду Львівської області

за позовом

Фермерського господарства "Поляна"

до

Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок"

про

визнання недійсним пункту 1.4 статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок"

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року Фермерське господарство "Поляна" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" про зобов’язання відповідача припинити користуватися та розпоряджатися майном пайового фонду Селянської спілки "Пролісок" та зобов’язати відповідача передати наявне в нього майно пайового фонду Селянської спілки "Пролісок" на зберігання ФГ "Поляна".

04.02.2009 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, в якій просив визнати недійсним пункт 1.4 статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" (ЄДРПОУ 23971060).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що положення пункту 1.4 Статуту відповідача порушують права та інтереси позивача як співвласника пайового фонду СС "Пролісок", прийняті в супереч вимогам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.02.2009 року у справі № 19/252 (суддя Левицька Н.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року (судді: Кордюк Г.Т. –головуючий, Давид Л.Л., Мурська Х.В.) по справі № 19/252 господарського суду Львівської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що у позивача відсутнє суб’єктивне матеріальне право та законний інтерес, на захист якого поданий цей позов, не доведено наявності факту його порушення, а також не надано доказів, які б підтверджували невідповідність або суперечність положень Статуту відповідача вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Фермерське господарство "Поляна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року у справі № 19/252 господарського суду Львівської області, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає про те, що судові інстанції порушили вимоги статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом, 07.02.2000 року розпорядженням голови Миколаївської районної державної адміністрації № 59 був зареєстрований Статут Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок".

Відповідно до пункту 1.4 вказаного Статуту товариство являється правонаступником реорганізованої СС "Пролісок" в частині боргових зобов’язань колишньої спілки пайовиків, його майнових прав та обов’язків відповідно до вимог чинного законодавства. Товариство зобов’язується погасити борг реорганізованої СС "Пролісок" за рахунок нерозпайованої частини майна, переданої йому комісією з реструктуризації для цієї мети.

Судом встановлено, що статут Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок", затверджений зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" (протокол №1 від 11.01.2000 року), відповідає вимогам чинного законодавства, містить всі необхідні відомості та затверджений компетентним органом.

Судом відзначено, що позивач у 2007 році придбав майнові паї відповідною номінальною вартістю СС "Пролісок" на підставі договорів купівлі-продажу майнових паїв.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що відповідно до положень Установчого договору про створення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" та Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" позивач не є учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок".

Статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статей 27, 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Суд дійшов висновку про відсутність у позивача суб’єктивного матеріального права та законного інтересу, на захист якого поданий цей позов, не доведено наявності факту його порушення, а також не надано доказів, які б підтверджували невідповідність або суперечність положень Статуту відповідача вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Поляна" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року у справі 19/252 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя О.В.Муравйов

Судді А. Г. Полянський

Г.М.Фролова