Рішення № 4744012, 15.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.09 р. Справа № 30/40

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, Донецька обл., ідентифікаційний код 00379790

до Відповідача: Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів „Пам’ять”, м.Соледар, Донецька обл., ідентифікаційний код 31875052

про: стягнення суми боргу за договором про надання послуг №40А від 12.09.2008року у розмірі 36 735,46грн., пені у розмірі 1 862,58грн., штрафу у сумі 2 571,48грн.

за участю:

представника Позивача – не з’явився;

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, Донецька обл. (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів „Пам’ять”, м.Соледар, Донецька обл. (далі – Відповідач) про стягнення суми боргу за договором про надання послуг №40А від 12.09.2008року у розмірі 36 735,46грн., пені у розмірі 1 862,58грн., штрафу у сумі 2 571,48грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором про надання послуг №40А від 12.09.2008року, щодо оплати наданих послуг.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір про надання послуг №40А від 12.09.2008 року (а.с.7-9), додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року (а.с.10), розрахунок вартості послуг (а.с.11-12), розрахунок фактуру (а.с.а.с.13, 16, 19, 22)

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15, 21 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання умови суду Позивачем були надані наступні документи: довідка з доказами зарахування державного мита до Державного бюджету (а.с.37), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статуту та місцезнаходження Відповідача (а.с.39), статут Державного підприємства об’єднання „Артемсіль” (у новій редакції) (а.с.40-42, а.с.61-68), свідоцтво про державну реєстрацію Державного підприємства об’єднання „Артемсіль” (а.с.43, а.с.59), Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с.60), акт звірки взаємних розрахунків, з доказами відправки його Відповідачу (а.с.50), бухгалтерську довідку про стан дебіторської заборгованості (а.с.52), банківську виписку про сплату Відповідачем суми 9900,00 грн. за Договором (а.с.53).

14.09.2009р. через канцелярію суду Позивачем надано клопотання про неможливість прийняти участь у судовому засіданні представником Позивача та розглянути справу без участі Позивача (а.с.58).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.39).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2008 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір про надання послуг №40А від 12.09.2008року (далі за текстом-Договір) (а.с.а.с.7-9).

Згідно Розділу 1.Договору Виконавець зобов’язується надавати наступні послуги: спуск – підйом Замовника та його клієнтів по стволу 3 БІС рудника № 1,3 соляних шахт (п.1.1.1), провітрювання та електропостачання гірничих виробіток стволу 3 БІС рудника №1,3 соляних шахт (1.1.2), забезпечення доступу Замовника та його клієнтів до стволу 3 БІС гірничих виробіток № 1,3 соляних шахт, підйомниках та надшахтних приміщеннях стволу 3 БИС (1.1.3), а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити дані послуги на умовах Договору.

Замовник згідно п.5.2.1 Договору зобов’язаний своєчасно та у повному обсягу оплачувати надані послуги Виконавцем згідно до умов даного договору.

Розділом 2 Договору сторони визначились щодо вартості послуг, яка визначається у додатках до даного договору (розрахунок вартості спуска підйому по стволу №3 від ) від 09.02.2009року (а.с.11), розрахунок вартості послуг по провітрюванню гірничих виробіток від 09.02.2009року (а.с.11).

Розділом 3 Договору сторони встановили порядок розрахунків:

- п.3.1 оплата наданих послуг по Договору здійснюється щомісячно в безготівковій формі на пізніш ніж протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту прийому – передачі наданих послуг.

Прийом -передача наданих послуг здійснюється щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надані послуги та оформлюється актом прийому-передачі , підписаного сторонами (п. 4.1 Договору).

Розділом 6 сторони визначились щодо відповідальності за неналежне виконання Договору, як -то: сторони несуть відповідальність згідно до діючого законодавства передбаченою ст. 231 Господарського кодексу України).

Додатковою угодою №1 до Договору від 09.02.2009р. сторони ввели в дію Додаток №1 до Договору калькуляцію для розрахунку ціни послуг спуску-підйому по стволу рудника №3 і 3БІС для сторонніх організацій від 09.02.2009р. з 01.03.2009р. та Додаток №2 до Договору калькуляцію для розрахунку ціни послуг по провітрюванню гірничих виробіток, що надаються стороннім організаціям в 2009р. від 09.02.2009р. з 01.03.2009р. (а.с.10).

На виконання умов договору, Позивачем на замовлення Відповідача були надані послуги, що підтверджується актами приймання – передачі послуг, що містяться у матеріалах справа (а.с.а.с.14,15,17,18,20,21,23,24,) претензій щодо строків та якості наданих послуг з боку Відповідача суду не надано, виставлені розрахунки фактури в тому числі - від 27.02.2009року №63 на загальну суму 15982,00грн. (а.с.13) відповідно до якого надані послуги, що підтверджується актами приймання – передачі наданих послуг від 02.03.2009 (а.с.14-15), розрахунок фактура №143 від 31.03.2009 на загальну суму 21280,00грн. (а.с.16), що підтверджується актом приймання – передачі наданих послуг від 01.04.2009 (а.с.17-18), розрахунок фактора від 30.04.2009 року №166 на загальну суму 9660,00грн.(а.с.19) що підтверджується актом приймання – передачі наданих послуг від 30.04.2009 (а.с.20-21), розрахунок фактура від 29.05.2009року №212 на загальну суму 11695,46грн. (а.с.22) що підтверджується актом приймання – передачі виконаних робіт від 01.06.2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов’язання з оплати за надані послуги, остання проплата за Договором була здійснена Відповідачем - 02.06.2009р. на суму 9 900 грн. (банківська виписка - а.с.53) у зв’язку з чим Позивач звернувся до нього з претензією №27/05 – 62 від 29.05.2009р. (а.с.а.с.27, 28,29), що містила вимогу про стягнення наявної на той момент заборгованості на 27.05.2009р. -34940,00 грн. Відповіді на претензію до теперішнього часу Позивачем отримано не було.

Позивачем був наданий акт звірення взаємних розрахунків за період з 1 січня 2009 року по 8 липня 2009 року (а.с.25-26) відповідно до якого заборгованість складає 36 735,46грн., акт підписаний з боку Позивача.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за Договором, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.50-51), який підписаний з боку обох сторін, відповідно до якого, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 8.07.2009р. становить 36 735,46 грн.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.39).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг , який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до Розділу 1.Договору Виконавець зобов’язується надавати наступні послуги: спуск – підйом Замовника та його клієнтів по стволу 3 БІС рудника № 1,3 соляних шахт (п.1.1.1), провітрювання та електропостачання гірничих виробіток стволу 3 БІС рудника №1,3 соляних шахт (1.1.2), забезпечення доступу Замовника та його клієнтів до стволу 3 БІС гірничих виробіток № 1,3 соляних шахт, підйомниках та надшахтних приміщеннях стволу 3 БИС (1.1.3), а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити дані послуги на умовах Договору.

Як зазначено в Договорі (п.3.1.) оплата наданих послуг по Договору здійснюється щомісячно в безготівковій формі на пізніш ніж протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту прийому – передачі наданих послуг.

Проте, Відповідачем в порушення пунктів 3.1., 5.2.1. Договору не в повному обсязі здійснив оплату наданих послуг за Договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 36 735,46грн., підтверджена матеріалами справи, належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 36 735,46грн.

Таким чином, оскільки наявність боргу у вказаній сумі підтверджена матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 36 735,46грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Умовами п.6.1. Договору сторони передбачили, що за невиконання або за неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність, передбачену статтею 231 Господарського кодексу України.

Частина друга статті 231 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі положень наведеної вище норми закону Позивачем за періоди, в порядку п. 3.1. Договору, нараховано пеню в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення виконання, всього на суму 1862,58 грн., а також штраф у розмірі 7% за прострочення понад тридцяти днів в сумі 2571,48 грн. Суд вважає, що Позивачем правомірно нараховані штрафні санкції на підставі ст.231 Господарського кодексу України, оскільки по-перше, умовами Договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, хоча і не встановили певний розмір штрафних санкцій, проте законом чітко визначений цей розмір, по-друге, з матеріалів справи вбачається, що Позивач є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки в порядку ст.22 Господарського кодексу України.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені та штрафу, з огляду на прострочення Відповідачем строків оплати вартості поставленої продукції, суд вважає вимоги Позивача в цій частині обґрунтованими.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

Як встановлено п. 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 8 липня 2009р. відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 52, ст. 3301; 2006 р., N 46, ст. 3080; 2007 р., N 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361.

Дата набрання чинності вказаної постанови – з 14.07.2009р.

Відповідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ повинен складати 118 грн.

Таким чином, з 14.07.2009р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ складає 118 грн.

Між тим, 22.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов позов Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар. Згідно доданого до позовної заяви платіжного доручення №3562 від 14.07.2009року (а.с.6), витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу сплачені Позивачем у розмірі 315 грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума втрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає поверненню у розмірі 197 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, Донецька обл., (ідентифікаційний код 00379790) до Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів „Пам’ять”, м.Соледар, Донецька обл., (ідентифікаційний код 31875052) про стягнення суми боргу за договором про надання послуг №40А від 12.09.2008року у розмірі 36 735,46грн., пені у розмірі 1 862,58грн., штрафу у сумі 2 571,48грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів „Пам’ять”, м.Соледар, Донецька обл., (ідентифікаційний код 31875052), на користь Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, Донецька обл., (ідентифікаційний код 00379790) заборгованість у розмірі 36 735,46грн., пеню у розмірі 1 862,58грн., штраф у сумі 2 571,48грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів „Пам’ять”, м.Соледар, Донецька обл., (ідентифікаційний код 31875052), на користь Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, Донецька обл., (ідентифікаційний код 00379790) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 411,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Позивачу надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. Видати на адресу Позивача довідку.

У судовому засіданні 15.09.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Ягічева Н.І.