Рішення № 4744007, 22.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.09 р. Справа № 24/209

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання К.О.Корниєцькій

за участю:

Представників сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Форос-плюс”, м. Артемівськ

про стягнення 280 692 грн. 73 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форос-плюс”, м. Артемівськ про стягнення 280 692 грн. 73 коп., в тому числі борг по простроченим лізинговим платежам в сумі 258 137 грн. 43 коп., пеня в сумі 16 219 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 1 904 грн. 44 коп., індекс інфляції в сумі 4 431 грн. 36 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 236 від 06.12.2007р., додаткову угоду № 1 від 27.02.2008р., акт приймання-передачі майна від 17.03.2008р., довіреність ЯОМ № 406228 від 24.03.2008р., претензію № 3383 від 19.01.2009р., приписи статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Позивач у судових засіданнях наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судовому засіданні 13.08.2009р. зазначив, що визнає позовні вимоги в сумі основного боргу, надав відзив на позов, яким просить відстрочити або розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг”, м. Київ (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Форос-Плюс”, м. Артемівськ (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 236 від 06.12.2007р. з додатковою угодою № 1 від 27.02.2008р.

Відповідно до п. 1.1. договору предметом цього договору є надання лізингодавцем і платне користування володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (далі – предмет лізинг), для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови оплати останнім періодичних цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно з зазначеного договору та додаткової угоди до нього, позивач передав наступні транспортні засоби:

Автомобіль FAW CA 3252, шасі № Y7CCA325280089486, двигун № CA6DL1-315 0907389, реєстраційний № AA9556HB;

Автомобіль FAW CA 3252, шасі № Y7CCA325280089504, двигун № CA6DL1-3150878048, реєстраційний № AA2513HB;

Автомобіль FAW CA 3252, шасі № Y7CCA325280089495, двигун № CA6DL1-3150907406, реєстраційний № AA9554HB;

Автомобіль FAW CA 3252, шасі № Y7CCA325280089496, двигун № CA6DL1-3150907405, реєстраційний № AA9551HB;

Автомобіль FAW CA 3252, шасі № Y7CCA325280089497, двигун № CA6DL1-3150907392, реєстраційний № AA2662ЕН;

Відповідно до умов договору сторони визначили та підписали істотні умови договору, а саме строк оплати, призначення платежів, платіж, який відшкодовує (компенсує) частину вартості майна, в т.ч. ПДВ 20%, грн., винагорода (комісія), загальна сума платежу в додатку № 1 до договору № 236 фінансового лізингу від 06.12.2007р. – графіку сплати лізингових платежів зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 27.02.2008р.

Згідно з п. 3.1, п.п. 3.1.1., 3.1.2. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пункту 3.5. договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з урахуванням коригування зазначеного в пункті 3.5. договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Пунктом 3.5. передбачено, що лізингоодержувач здійснює платежі за договором в строки відповідно до графіку сплати лізингових платежів.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.

Позивач просить стягнути заборгованість з лізингових платежів в сумі 258 137 грн. 43 коп. за період з 15.11.2008р. по 15.05.2009р.

Згідно з п. 3.7. договору лізингоодержувач не має права затримувати платежі за цим договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач зобов’язання за договором фінансового лізингу виконав неналежним чином, у зв’язку з чим у нього перед позивачем за період з 15.11.2008р. по 15.05.2009р. виникла заборгованість в розмірі 258 137 грн. 43 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем і підлягає стягненню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. 4 431 грн. 36 коп. індексу інфляції та 1 904 грн. 44 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню в сумі 16 219 грн. 50 коп. за період з 15.11.2008р. по 28.05.2009р.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Підпунктом 11.2.1 договору передбачено, що за порушення обов»язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором – пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад зазначену суму пеню.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Дана сума нарахована відповідно до діючого законодавства і умов договору і підлягає стягненню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заява відповідача про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців, яка у судовому засіданні не заявлена, але викладена у відзиві на позов, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як вбачається з відзиву на позов, відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, просить відстрочити або розстрочити заборгованість.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, наділений правом відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Заявник фактично боржник просить і розстрочити, і відстрочити заборгованість, що суперечить приписам норм процесуального права, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості розглянути заяву по суті.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 551, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Форос-плюс”, м. Артемівськ про стягнення 280 692 грн. 73 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Форос-плюс” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, б. 57, п/р 26009190712130 в АКР „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 24643335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг” (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ЄДРПОУ 33635277, п/р 26009450343000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970) суму боргу по сплаті лізингових платежів в розмірі 258 137 грн. 43 коп., пеню в розмірі 16 219 грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 1 904 грн. 44 коп., індекс інфляції в розмірі 4 431 грн. 36 коп., державного мита в розмірі 2 806 грн. 93 коп. та 118 грн. 00 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку на повернення надмірно сплаченої суми витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя