Ухвала суду № 47378405, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/58175/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року

у справі №808/8776/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.)

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про: визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №0003541700 від 30.08.2013р., №0003761700 від 07.09.2013р., а також.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2013р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014р., в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевіркою з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, у зв'язку з перевищенням сум отриманого доходу понад 300000 грн. ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 25.02.2013р., за результатами якої складено акт №411/17-020/243711802 від 27.05.2013р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення вимог п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п183.1, п.183.2, п.183.7, п.183.10 ст.183, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість, у зв'язку з перевищенням сум отриманого доходу понад 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість), та не перерахуванням до бюджету сум податку на додану вартість за період з 17.08.2012р. по 24.02.2013р. включно.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003541700 від 30.08.2013р., згідно з яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44133,00грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 11033,25грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області №324/14/08-01-10-01-20 від 23.08.2013р. податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №0003541700 від 30.08.2013р. скасовано в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6385,00грн. та 1596,25грн. штрафних санкцій, в іншій частині залишено без змін.

З урахуванням викладеного, ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0003761700 від 07.09.2013р. згідно з яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37748,00грн. за основним платежем та 9437,00грн. за штрафними санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судами, позивача проінформовано про проведення перевірки повідомленням від 17.05.2013р., яке фактично отримано позивачем 17.05.2013р. разом з копією наказу про проведення перевірки. Направлення про проведення перевірки вручено позивачу 23.05.2013р.

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.2 ст. 83 Податкового кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, перевіркою даних звітів реєстраторів розрахункових операцій, щоденних фіскальних звітів РРО, виявлено, що ФОП ОСОБА_1 за останні дванадцять календарних місяців (з 01.09.2011р. по серпень 2012р.) досягнуто суму валового доходу у розмірі 317529,51грн. (перевищення доходу понад 300000 грн. відбулось 17.08.2012р.). Так, за період з 17.08.2012р. по 24.02.2013р. обсяг операцій з продажу товарів згідно з даними реєстраторів розрахункових операцій та КОРО, який підлягає оподаткуванню, становить 220663,53грн., у тому числі з 17.08.2012р. по 31.08.2012р. - 17429,51 грн., за вересень 2012р. - 38787,94грн., за жовтень 2012р. - 38194,70грн., за листопад 2012р. - 35787,05 грн., за грудень 2012р. - 36371,10 грн., за січень 2013р. - 33637,75 грн., з 01.02.2013р. по 24.02.2013р. включно - 20667,48 грн.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя надала лише 22.02.2013р. та отримала свідоцтво платника податку на додану вартість 25.02.2013р.

Згідно зі ст. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи, що загальна сума від здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з постачання товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 300000 грн. у серпні 2012 року, ФОП ОСОБА_1 підлягала обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість відповідно вимог до ст.183 Податкового кодексу України, тоді як заяву про реєстрацію як платник податку на додану вартість було подано лише 22.02.2013р.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, дійшов обґрунтованих висновків щодо правомірності проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун