Ухвала суду № 47378397, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2015 р. м. Київ К/800/66738/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом і просив визнати неправомірними розпорядження управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області від 15 березня 2013 року, від 1 липня 2013 року № 140873 в частині відмови йому в призначенні пенсії за віком згідно частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV); зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 10 березня 2013 року відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три останніх роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком; зобов'язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною йому пенсією за віком з 10 березня 2013 року відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три останніх роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії; постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2013 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених частиною другою статті 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій встановили, що з лютого 1995 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Досягнувши пенсійного віку, 15 березня 2013 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про призначення іншого виду пенсії, яка передбачена Законом № 1058-ІV. Відповідно до розпорядження відповідача від 1 липня 2013 року № 140873 з 15 березня 2013 року позивач був переведений на пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІV. При цьому управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області застосувало показник заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн), який було враховано при призначенні (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років.

Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше. Крім того, після звільнення з органів внутрішніх справ позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 31 березня 2015 року (справа №21-612а14).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року скасувати, залишивши в силі постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Іваненко Я.Л.