Ухвала суду № 47361961, 23.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/314/15-ц Провадження № 22-ц/795/1487/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Шаповал З. О. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:позивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_7 на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року та на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7, Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року накладено арешт на транспортний засіб: автомобіль марки «Део Ланос» 2002 року випуску, д/н НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7

В апеляційній скарзі на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та постановити нову про скасування арешту на автомобіль марки ОСОБА_10, реєстраційний № НОМЕР_1, оськільки суд першої інстанції не мав законних підстав для накладення арешту на транспортний засіб. Власником вказаного автомобіля з 21 квітня 2015 є інша особа.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_7, ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40 000 грн., судові витрати за надання юридичної допомоги в сумі 3012,20 грн., а всього 43012,20 грн. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 1 150 грн. 84 коп., судові витрати в сумі 86,80 грн., а всього 1237,64 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 400,00 грн. Стягнуто з ПАТ «НАС «Оранта» на користь держави судовий збір в сумі 11,51 грн. Скасовано арешт накладений на автомобіль марки «Део Ланос» 2002 року випуску д/н НОМЕР_1 Щорським районним судом 17.06.2015 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове , яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час перебування позивача в лікарні йому були передані кошти в розмірі 20 000 грн. З боку позивача були постійні погрози фізичною розправою, застосування фізичного насильства на адресу апелянта та свідків ДТП, з приводу чого він неодноразово звертався з заявами до міліції. Також, апелянт зазначає, що позивач неодноразово шантажував його дружину на робочому місці, писав погрозливі СМС- повідомлення, перед судовим засіданням 23.06.2015 року в його домі цеглиною був розбитий склопакет та залетіла пляшка з займистою речовиною, внаслідок чого сталася пожежа в кімнаті. Після ліквідації пожежі був викликаний наряд міліції та складений протокол про дану подію по факту відсутності свідків, на думку апелянта це міг зробити тільки ОСОБА_9

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що досудовим розслідуванням не встановлено, дії кого із учасників даної ДТП, його чи ОСОБА_9, були причиною виникнення ДТП, постановою слідчого від 28.01.2015 року провадження по справі закрито на підставі ст. 110 та ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України, на нього складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ст.ст. 124, 130 КУпАП., а на ОСОБА_9 з невідомих йому причин протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП складено не було.

Також, апелянт наголошує на тому, що в жодних постановах, ухвалах, позовах не вказується реєстраційний номер мотоцикла «Сузукі», яким керував ОСОБА_9 та технічний паспорт, оскільки зі слів працівників міліції та ДАІ вони є підробні та незаконні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження №12014270280000077 по факту ДТП, що трапилося 25.03.2014 року в м. Щорс, по вул. Р. Люксембург кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріалів кримінального провадження №12014270280000077 по факту ДТП, що трапилося 25.03.2014 року в м. Щорс, по вул. Р. Люксембург кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та встановлено судом, 25 березня 2014 року близько 14-00 год. власник транспортного засобу ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Щорсі Чернігівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння не надав переваги в русі мотоциклу «Сузукі» під керуванням ОСОБА_9, який рухався праворуч по головній дорозі, в результаті чого здійснив зіткнення з мотоциклом, чим порушив п.п. 2.9 А, п.п. 16.11 ПДР. По даному факту відносно ОСОБА_7 порушувалось кримінальне провадження, яке постановою слідчого СВ Щорського РВ УМВС України у Чернігівській області ОСОБА_11 від 28 січня 2015 року було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст286 КК України.

В матеріалах кримінального провадження міститься розписка ОСОБА_5 про те, що він не має моральних та матеріальних претензій до відповідача, її копія міститься і в матеріалах цивільної справи.( а.с. 137)

Відповідача ОСОБА_7 постановою Щорського районного суду від 26.02.2015 року визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130, 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді семи діб арешту. (а.с.10).

В результаті ДТП ОСОБА_9 отримав розтрощення селезінки, яка була видалена, відрив хвостової частини підшлункової залози, внутрішньочеревну кровотечу, перелом шостого ребра зліва зі зміщенням вдламків, забій лівої легені, лівобічний гемопневмоторакс, забій лівої нирки, забій лівої поперекової ділянки, перелом крила лівої здухвинної кістки зі зміщенням відламків, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, післятравматичний плече-лопатковий періартеріт правого плечевого суглобу, аксональне демієлінізуюче ураження лівого малогомілкового нерву з порушенням функції лівої ступні, післятравматичний лівобічний корінцевий синдром (L2-L5), що підтверджується висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_9 (а.с.47-49). Результатом отриманих ушкоджень стала інвалідність ІІІ групи, відрив хвостової частини підшлункової залози, який призвів до інсулінозалежності(цукровий діабет).

Позивач був прооперований та неодноразово лікувався в Чернігівській обласній лікарні, оперувався також в м. Мінск республіки Білорусь.( а.с.34-46)

Відповідно до витягу з наказу № 465тр від 25 грудня 2014 року по особовому складу та у відповідності до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу був виключений з кадрів ДСНС та звільнений у відставку ОСОБА_12( зі зняттям з військогового обліку) за пп.3 п.176( за станом здоров»я.( а.с.51)

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7, застрахована в ПАТ НАСК « Оранта» ( а.с. 58,59)

27.05.2015 року на користь позивача ОСОБА_9 перераховано 23016,89 грн. страхового відшкодування. Розмір моральної шкоди відповідно до приписів ст.26-1 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який підлягає сплаті позивачу виходячи з розміру страхового відшкодування сплаченого страховою компанією становить 1150,84 гривни( 23016,89х5%=1150,84 грн.)

В матеріалах кримінального провадження міститься розписка ОСОБА_5 про те, що він не має моральних та матеріальних претензій до відповідача, її копія міститься і в матеріалах цивільної справи.( а.с. 137)

В судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області позивач не заперечував про отримання від відповідача коштів в сумі 20000 гривень на лікування, але вважає, що це відшкодування матеріальної шкоди.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована в ПАТ НАС «Оранта», а оскільки страховою компанією 27.05.2015 року на користь позивача ОСОБА_9 було відшкодовано 23 016,89 грн., то зі страхової компанії підлягає стягненню 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, а саме 11150,84 грн. Винним у дорожньо-транспортній пригоді відповідно до постанови Щорського районного суду від 26.02.2015 року визнано ОСОБА_7 та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 130 ч. 2 КУпАП та ст. 124 КУпАП. Внаслідок отриманих ушкоджень був порушений звичайний ритм життя позивача, стан здоров'я його погіршився, результатом отриманих ушкоджень є інвалідність ІІІ групи, яка потягла за собою втрату роботи, позбавлення можливості займатися спортом. Відрив хвостової частини підшлункової залози призвів до інсулінозалежності (цукровий діабет). Позивач переживає душевні страждання через неможливість продовжувати активний спосіб життя, зазнав негативних вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь його працездатності змінився, необхідно докласти максимум зусилля для відновлення попереднього стану здоров'я. Враховуючи всі вищезазначені обставини, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав покладення на ОСОБА_7 обов'язку відшкодувати позивачу моральну шкоду виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, який регулює спірні правовідносини.

Відповідно до приписів ч.4 статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014270280000077 від 25.03.2014 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, постановою Щорського районного суду від 26.02.2015 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130, 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили та у встановленому законом порядку ОСОБА_7М оскаржена не була.

Відповідно до приписів п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013року, закриття кримінального провадження не означає відсутності вини для цивільно - правової відповідальності. При цьому ухвала суду про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.

Виходячи з вище викладено, доводи апеляційної скарги стосовно не доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не заслуговують на увагу.

Крім того не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно погроз та звернень до правоохоронних органів відповідача, оскільки це не було предметом розгляду спору у суді першої інстанції.

Знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи твердження позивача про спричинення йому внаслідок ДТП моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач відчував сильний фізичний біль, пять днів перебував у реанімаційному відділенні, тільки в обласній лікарні лікувався 69 днів, переніс чотири хірургічні операції, для відновлення фізичного та душевного стану необхідний тривалий реабілітаційний процес. Внаслідок отриманих ушкоджень був порушений звичайний ритм життя, стан здоров'я його погіршився, результатом отриманих ушкоджень є інвалідність ІІІ групи, яка потягла за собою втрату улюбленої роботи, позбавлений можливості займатися спортом. Відрив хвостової частини підшлункової залози призвів до інсулінозалежності (цукровий діабет). Позивач переживає душевні страждання через неможливість продовжувати активний спосіб життя, зазнав негативних вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь його працездатності змінився, необхідно докласти максимум зусилля для відновлення попереднього стану здоров"я. Суд першої інстанції вірно врахував обставини, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), та дійшов висновку щодо наявності правових підстав покладення на ОСОБА_7 обов'язку відшкодувати позивачу моральну шкоду виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначивши вірно розмір відшкодування.

Приймаючи до уваги наявність полісу № АС/7550213 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого страховиком є відповідач, а страхувальником ОСОБА_7, завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором (полісом) страхового відшкодування.

Відповідно до положень статті 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки страховою компанією 27.05.2015 року на користь позивача було відшкодовано 23 016,89 грн., то зі страхової компанії підлягає стягненню 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров»ю позивача ( 23 016,89 грн. х 5% = 1150,84) грн.

Матеріали справи містять дані про документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу в сумі 3100 грн.(а.с.13,14, 94, 95), а також відповідний розрахунок таких витрат (а.с.93), проведений представником позивача - адвокатом ОСОБА_6 з врахуванням приписів Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Відповідно до п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Приймаючи до уваги часткове задоволення вимог заявленого позову, суд першої інстанції на підставі приписів статті 88 ЦПК України обгрунтовано стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 3012,20 грн., а з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_9 86,20 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу. Крім того у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України клопотання позивача про стягнення коштів за надання правової допомоги у апеляційному суді підлягає задоволенню.

Щодо вимог апеляційної скарги на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року про скасування арешту на автомобіль НОМЕР_3, необхідно зазначити, що ухвалою Щорського районного суду від 17.06.2015 року на транспортний засіб автомобіль марки «Део Ланос» 2002 року випуску д/н НОМЕР_1 накладено арешт. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову були відомості ВДАІ в Щорському районі від 15.05.2015 року про те, що за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на транспортний засіб ОСОБА_10 д.н.з. НОМЕР_1. В подальшому з'ясувалось, що право власності на транспортний засіб перереєстровано 21.04.2015 року за ОСОБА_13, в зв'язку з цим представник позивача ОСОБА_6 просив зняти арешт з автомобіля НОМЕР_4.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року скасовано арешт накладений на автомобіль марки «Део Ланос» 2002 року випуску д/н НОМЕР_1 Щорським районним судом 17.06.2015 року.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року відсутні.

Рішення та ухвала суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, постановленими з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року та рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 600 гривень за надання правової допомоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: