Ухвала суду № 47349866, 06.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р.справа № 2а-2790/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Руденко М.А. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2а-2790/10/0870 за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альпіна»

про стягнення штрафних санкції, -

в с т а н о в и л а :

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя звернулась до суду з позовом, в якому просила: стягнути з субєкта підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альпіна»до державного бюджету 9511,20грн. заборгованості за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на підставі рішень від 12.11.2008 року № 0000642307/0, від 15.04.2009 року №0000021230/0, прийнятих на підставі актів перевірки щодо дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), з вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, відповідачу було нараховані 9511,20грн. штрафних (фінансових) санкцій, які відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване пропущенням строку застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позові вимоги ДПІ. Апеляційна скарга мотивована посиланням на приписи Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідно до якого, податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. На думку податкового органу, обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання використання торгового патенту законодавчо не встановлено, а строки застосування адміністративно-господарських санкцій, що передбачені ст..250 Господарського кодексу України, не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами ДПС до порушників вимог Закону України «Про патентування».

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не зявились, у звязку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альпіна»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа розпорядженням Жовтневої районної ради народних депутатів м. Запоріжжя від 16.04.1998 року № 219-р.

07.11.2008 року Державною податковою інспекцію у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено перевірку господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою вул.Чумаченка,21б та належить субєкту підприємницької діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альпіна». За результатами проведеної перевірки складено акт № 5760/08/27/23-25481880 від 07.11.2008 року, яким виявлено порушення ст.. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення діяльності без отримання торгового патенту.

У звязку з встановленим порушенням законодавства, ДПІ прийнято рішення від 12.11.2008 року №0000642307/0 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альпіна»(штрафних) фінансових санкцій на суму 6332,56 грн.

07.04.2009 року Державною податковою інспекцію у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено перевірку господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою вул. Чумаченка,21б. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2952/08127/23-25481880 від 07.04.2009 року, яким виявлено порушення ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності»та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме відсутність дозволу на розміщення обєкту торгівлі та здійснення діяльності без отримання торгового патенту у період з 08.11.2008 року по 07.04.2009 року.

У звязку з встановленим порушенням законодавства, ДПІ прийнято рішення від 15.04.2009 року №0000212307/0 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альпіна»(штрафних) фінансових санкцій на суму 3178,66 грн.

Тобто, загальна сума заборгованість по штрафним санкціям склала 9511,20 грн.

З огляду на те, що відповідачем в добровільному порядку не сплачено визначені штрафні (фінансові) санкції, податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення цих сум у судовому порядку.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно рішення № 0000642307/0 від 12.11.2008 року на суму 6332,56грн., суд першої інстанції виходив з того, що сплили строки стягнення штрафних санкцій з відповідача.

Підставою для відмови у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за рішенням від 15.04.2009 року №0000212307/0 стало те, що вказане рішення не було належним чином вручено відповідачу, у звязку з чим у останнього не виникло обовязку щодо сплати штрафних санкцій, які визначено цим рішенням.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Щодо стягнення заборгованості за рішенням № 0000642307/0 від 12.11.2008 року на суму 6332,56грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з вказаного рішення (а.с.19) його прийнято у відповідно до ст..8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», у звязку з встановленими податковим органом порушеннями ст..3 названого Закону.

Відповідно до ч.1 ст..8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють торгівельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за здійснення діяльності без отримання торгового патенту.

Отже, вказаний Закон є спеціальним Законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, зокрема, визначає порядок застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що на передбачені названим Законом штрафні санкції не поширюються строки застосування, які визначено ст..250 ГК України, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст..239 ГК України, є штраф.

Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відношення, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Податкова служба є органом державної влади і уповноважена на застосування адміністративно-господарських санкцій, як передбачено Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Отже, за своєю сутністю фінансові санкції, які визначені Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні субєкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.

Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції, які передбачено Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»можуть бути застосовано до правопорушника лише у строки, які визначено ст..250 ГК України і застосування цих санкцій повинно мати реальний характер і не обмежується лише визначенням цих санкцій податковим органом шляхом прийняття відповідного рішення.

Отже, оскільки порушення вимог ст..3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», виявлене 07 листопада 2008 року (дата складення акту перевірки), а звернення із позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Компанія «Альпіна» відбулось 18 травня 2010 року, то позивачем пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, який встановлено ст..250 ГК України.

Посилання заявника апеляційної скарги на приписи Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

У відповідності з преамбулою, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, цей Закон (2181-14) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та ви визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

При цьому, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів визначає Закон України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII.

За визначенням статті 1 Закону "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(2181-14):

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Отже, застосування механізмів, визначених Законом "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", до спірних правовідносин, не відповідає ні меті зазначеного Закону, ні компетенції контролюючого органу, оскільки штрафні (фінансові) санкції, у спірному випадку, визначено податковим органом не у звязку з донарахуванням податкових зобовязань платнику податків.

Щодо стягнення заборгованості за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2009 року № 0000212307/0 на суму 3178,66 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2009 року № 0000212307/0 було направлено відповідачу за невірною адресою, АДРЕСА_1 і відповідно таке рішення відповідачем отримано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що направлення Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя податкового повідомлення-рішення за невірною адресою не може вважатися належним повідомленням платника податків про прийняте рішення. Отже, підстав для стягнення заборгованості за цим рішенням відсутні, оскільки у відповідача не настав строк для добровільного виконання обовязку.

Апеляційна скарга ДПІ не містить доводів щодо необґрунтованості рішення суду в цій частині заявлених вимог.

З огляду на встановлені обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2а-2790/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Ухвалу виготовлено в повному обсязі 10.12.2010р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:М.А. Руденко

Суддя:О.В. Юхименко