Ухвала суду № 47349774, 19.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2010 р.

Справа № 2а-2843/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

суддів Туркіної Л.П. Панченко О.М. ,

при секретарі Красоті А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»про спонукання до надання документів, зобов’язання допустити до проведення перевірки,

у с т а н о в и л а:

31 липня 2009 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант»про спонукання до надання документів, зобов’язання допустити до проведення перевірки. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він намагався провести перевірку відповідача, але останній не допустив представників позивача до проведення перевірки. Крім того, відповідач на запит позивача відмовився надавати певні документи з надання послуг по страхуванню за період роботи з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., що явилося причиною звернення до суду з із цим позовом (а.с.а.с. 1 –4, 36, 37, 39, 47, 48).

13 липня 2010 року судом було ухвалено постанову, якою суд відмовив у позові. Постанова суду вмотивована тим, що спосіб захисту порушеного права, який обрано позивачем, не передбачено чинним законом (а.с.а.с. 110 –112).

02 серпня 2010 року позивач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі позивач зазначив, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону. Законом податкові органи наділені правом контролювати своєчасність, достовірність, неповноту нарахування та сплати податків та зборів, і саме на виконання цих функцій позивач звернувся до суду з позовом. Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити поданий позов (а.с.а.с. 115 –119).

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення; до початку судового засідання не надав документи, які підтверджують поважність причин неявки, та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що 09.06.2009 р. у зв’язку з проведенням планової виїзної документальної перевірки позивачем на адресу відповідача було направлено листа № 4931/10/08-07 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань правовідносин із ДП «Завод ОБ та ВТ»ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. відповідно до укладених договорів страхування між ДП «Завод ОБ та ВТ»ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»та відповідачем (а.с. 50).

24 червня 2009 року відповідач своїм листом відмовив позивачу у наданні документів через необґрунтованість такої вимоги (а.с.а.с. 52, 53).

01 липня 2009 року позивачем було видано наказ № 993 про проведення у відповідача з 06.07.2009 р. по 07.07.2009 р. планової виїзної документальної перевірки (а.с. 54).

06 липня 2009 року під час виходу на перевірку позивачу було відмовлено у допуску до її проведення, на підтвердження чого було складено акт № 03/08-07/31154435 від 07.07.2009 р. (а.с. 56).

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 11, 111 статті 10 Закону № 509-ХІІ державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З аналізу змісту приведених норм вбачається, що податковим органам законом не надано право звернення до суду з позовами про зобов’язання надати документи та допустити до проведення перевірки.

З’ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»про спонукання до надання документів, зобов’язання допустити до проведення перевірки, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 17 грудня 2010 року.

Головуючий суддя М.О. Католікян

Суддя Л.П. Туркіна

Суддя О.М. Панченко