Постанова № 4734647, 09.09.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" вересня 2009 р.                                                                       № 2а- 39221/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н.М.,

за участю:

представника позивача –Калмикова Н. А., діє на підставі довіреності № 4 від 21. 01. 2009 року,

представник відповідача –Садовська І. С., діє на підставі довіреності від 16. 02. 2009 року за № 509/10/10-08

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного оптово - роздрібного підприємства «Обласний аптечний склад» до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, після уточнень, прийнятих судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної ДПІ № 0000102340/0 від 23 квітня 2009 року в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив про те, що висновки проведеної податковою інспекцією перевірки є помилковими. Єдиною підставою для збільшення валових доходів Позивача, Відповідач врахував отримання претензії від ПЗВГІ «Мікс», хоча п. 12.1.5. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що отримана претензія ще й повинна бути визнана. Позивачем претензія не визнана, більше того, з 02 березня 2006 року позивач не мав ніяких зобов’язань перед ПЗВГІ «Мікс». Висновки акту перевірки щодо неможливості віднесення до складу валових витрат витрати на обслуговування та експлуатацію програмного забезпечення, систем управління та баз даних в зв’язку з тим, що системи не придбавались підприємством та не рахуються у 4-ій групі «Основних фондів» згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не обґрунтовані документально, а ні нормативно, оскільки вказані активи були придбані, про що свідчать договори та акти придбання-передачі до них. Висновки Відповідача відносно порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат підприємства у 1 кварталі 2008 р. у сумі 113271,1 грн. ґрунтуються не на законі, а на листі ДПА України № 10751/7/15-0317, хоча при цьому існує й інший лист ДПА України (який має статус діючого) N 9370/6/15-1116 відповідно до якого у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, підприємство повинне включити до валових доходів суми кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився термін позовної давності.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятого рішення вимогам діючого законодавства.

          Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну планову перевірку Державного оптово - роздрібного підприємства «Обласний аптечний склад» (далі – ДОРП «Обласний аптечний склад») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01. 07. 2007 року по 30. 09. 2008 року, про що складено Акт № 4454/234/22654831 від 30.12.08 (а.с. 9-63).

Відповідно до акту перевірки, Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією було встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 166312 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року занижено у сумі 17750 грн., за 4 квартал 2007 року занижено у сумі 39417 грн., за 1 квартал 2008 року занижено у сумі 50562 грн., за 2 квартал 2008 року занижено у сумі 47825 грн., за 3 квартал 2008 року занижено у сумі 10758 грн.

На підставі акту № 4454/234/22654831 від 30.12.08. Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення – рішення від 26 січня 2009 р. № 0000102340/0 (а. с. 64).

Позивач оскаржив податкове повідомлення – рішення у адміністративному порядку, передбаченому п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У задоволені первісної та повторної скарг до відповідача та в подальшому до Державної податкової адміністрації України у Харківській області Позивачу було відмовлено та винесені відповідно податкові повідомлення – рішення № 5000102340/1 від 19 лютого 2009 р. (а. с. 65) та № 0000102340/2 від 23 квітня 2009 року (а. с. 66).

Судом встановлено, що фактичною підставою для встановлення порушення ДОРП «Обласний аптечний склад» п.п. 12. 1. 5 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження прибутку за 1 квартал 2008 року слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про неврахування підприємством до складу валових доходів заборгованості перед ПЗВГІ "Мікс" на суму 66975,62 грн. Такий висновок відповідрача обгрунтовано тим, що позивачем 02.10.2007 р. була отримана претензія від ПЗВГІ «Мікс», тому відповідно до п. 12.1.5. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ДОРП «Обласний аптечний склад» зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів.

Судом встановлено, що 02 березня 2006 року між ПЗВГІ "Мікс" (первинний кредитор), ДОРП «Обласний аптечний склад» (боржник) та ВАТ "ХФЗ"Червона зірка" (новий кредитор) укладений договір про уступку права вимоги (а. с. 67). Відповідно до умов п. 1 зазначеного договору первинний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, яке належить первинному кредитору, і стає кредитором за договором № П-0017-5 від 01. 02. 2005 року (Основний договір), укладеним між первинним кредитором та боржником. Новий кредитор отримує право (замість первинного кредитора) вимоги від боржника належного виконання зобов'язань за Основним договором, а саме сплати суми заборгованості по основному договору в розмірі 66975, 62 грн.

Статтею 510 Цивільного кодексу України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є Боржник і Кредитор. Пунктом 1 статті 512 ЦК Украйни встановлюється, що Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, Позивач не має боргу перед ПЗВГІ «Мкс" оскільки, відповідно до догоговору відступлення права вимоги від 2 березня 2006 р., право вимоги боргу було передано ВАД " Хімфармзавод «Червона зірка» і вищевказана сума заборгованості на підставі договору з 2 березня 2006 р. є боргом ДОРП «Обласний аптечний склад» перед ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», а не ПЗВГІ "Мікс".

Відповідно до п. 12.1.5. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією, або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Сроки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарськопроцесуальним законодавством.

З системного аналізу вказаної норми, суд приходить до висновку, що Закон пов'язує виникнення зобов'язання у платника податку збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості з отриманням платником претензії та її визнанням.

Між тим, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 17. 10. 2007 року ДОРП "Обласний аптечний склад" отримало претензію ПЗВГІ "Мікс" від 02. 10. 2007 року за № 155-л (а. с. 124-125) про повернення зоборгованості за договором № П-0017-5 від 01. 02. 2005 року. 24. 10. 2007 року позивач направив на адресу ПЗВГІ "Мікс" лист за № 1304, в якому висловив свою незгоду з претензією.

Таким, чином суд, приходить до висновку, що взята конролюючим органом до уваги претензія, була направлена позивачу особою, яка не мала статусу кредитора за договором № П-0017-5 від 01. 02. 2005 року відносно ДОРП "Обласний аптечний склад", і претензія платником податку не була визнана.

Доказів того, що кредитор Позивача на суму 66 975,62 грн. - ВАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» - звертався до підприємства в порядку досудового врегулювання спору, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність доводів Харківської об’єднаної державної податкової інспекції щодо заниження ДОРП "Обласний аптечний склад" прибутку за 1 квартал 2008 року.

Підставою для встановлення порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат підприємства у 2007 - 2008 роках на суму 485000 грн., слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про те, що ДОРП "Обласний аптечний склад" врахував до складу валових витрат вартість виконаних робіт, отриманих від СПДФО Оліна А. Л. та кооперативу «Ліс» по експлуатації та супроводженню автоматизованих систем управління ГОРП ОАС та АСУ Аптека, АРМ Склад, АРМ Аптека, хоча згідно даних бухгалтерського рахунку 10 «Основні засоби» на даному бухгалтерському рахунку Позивача відсутні відповідні комп'ютерні програми. Крім цього, в акті перевірки зазначено, що при проведені перевірки не надані документи по придбанню, отриманню автоматизованих систем управління та інших інформаційних систем, комп'ютерних програм, експлуатацію і супроводження яких здійснювали СПДФО Олін А. Л. та кооператив «Ліс».

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. При цьому п. 5.9 вищезазначеного Закону України визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Судом встановлено, що 02 липня 2001 року між кооперативом "Ліс" та ДОРП "Обласний аптечний склад" укладено договір № 212, за яким позивач доручив кооперативу «Ліс» розробку структурних баз даних, настройку та введення в експлуатацію серверу Позивача та комп'ютерів, підключених до локальної сітки для роботи по протоколу ТСР/ІР, розробку та впровадження клієнтської частини програмного забезпечення для комп'ютерів локальної сітки Позивача у складі автоматизоване робоче місце (АРМ) - склад, АРМ- збут, АРМ - маркетинг, АРМ- бухгалтерія, АРМ -виробництво та інше (а. с. 87-88). Автоматизовані бази даних, та інше комп'ютерне забезпечення було розроблене, передане ДОРП «Обласний аптечний склад» та введене в експлуатацію, про що були складені сторонами договору акти приймання - передачі виконаних робіт за липень 2001 р. та за серпень 2001 р. (а. с. 91-92). 12 травня 2000 року укладений договір № DOR-1-00 між ТОВ «ІНСАРТ» та Позивачем про розробку ТОВ «ІНСАРТ» для Позивача програмного забезпечення віддаленого автоматизованого робочого місця «Аптека» та стикуючого сегменту Автоматизованої інформаційної системи (а. с. 68-71). ТОВ «ІНСАРТ» здійснив розробку та передав Позивачу АРМ «Аптека» та інше Програмне забезпечення, про що були складені та підписані сторонами акти приймання - передачі виконаних робіт від 11 жовтня 2000 р. (77-78) та від 25 травня 2001 р. (а. с. 74).

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що програмне забезпечення АРМ «Аптека», АРМ «Склад» та інше, було розроблено на замовлення ДОРП "Обласний аптечний склад" у 2000-2001 роках.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", питання організрації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Як встановлено судом, угоди про придбання відповідних комп'ютерних програм були укладені у 2000 та 2001 р. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, яка діяла на час придбання комп'ютерних програм, не передбачав наявність 4 групи основних фондів. Копії журналу-ордеру і відомості по рахунку 12 "Нематеріальні активи" (а. с. 106) та баланс підприємства Позивача на 30 вересня 2008 р. (а. с. 104-105) свідчать про те, що комп'ютерні програми віднесені позивачем у бухгалтерському обліку підприємства на рахунок 12 субрахунок 127 "Інші нематеріальні активи" відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» від 24 грудня 2002 року N 349-ІV до основних фондів групи 4 включаються відповідні основні фонди, придбані (виготовлені) платником податку після набрання чинності цим Законом (а також витрати на поліпшення таких новопридбаних (виготовлених) основних фондів у встановленому порядку».

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем комп'ютерних програм до рахунку 12, а їх відсутність на рахунку 10 "Основні фонди" не може свідчити про їх відсутність на балансі підприємства.

З огляду на викладене, висновки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про неможливість віднесення до складу валових витрат витрати на обслуговування та експлуатацію програмного забезпечення, систем управління та баз даних в зв'язку з тим, що системи не придбавались підприємством та не рахуються у 4 групі «Основних фондів» згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не знайшли свого підтвердження і спростовую.ться наявними в матеріалах справи доказами, оскільки вказані активи були придбані, про що свідчать договори та акти придбання-передачі до них та обліковуються Позивачем на рахунку 12, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Підставою для встановлення порушення вимог п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат підприємства у 1 кварталі 2008 року на суму 113271,1 грн. слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про те, що підприємство у 1 кварталі 2008 р. здійснило списання кредиторської заборгованості з минувшим строком позовної давнини (всього на загальну суму 113271,1 грн.) та віднесло цю суму, на валові доходи, при цьому " ДОРП «Обласний аптечний склад» повинен був при списані кредиторської заборгованості перед постачальниками за отримані лікарські засоби, одночасно зменшити валові витрати на суду у оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Іакону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Валові витрати по отриманим лікарським засобам складали 113271,1 грн. Однак зменшення валових витрат на дану суму підприємство не здійснило.

Судом встановлено, що зазначена кредиторська заборгованість виникла внаслідок несплати вартості лікарських засобів та засобів медичного призначення, які були поставлені Позивачу двома підприємствами: Берингер Інгельхайм Австрія Гм - сума боргу 43475,34 грн. (а. с. 79-86) та Обласною базою спецмедпостачання - сума боргу 69795,76 грн. (а. с. 103).

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.6 ст. 4 статті 4 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якою встановлені правила ведення податкового обліку, передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Оскільки за умовами договорів, ДОРП "Обласний аптечний склад " отримувало товари на оплатній основі, тому на підставі п. 11.2 ст. 11 та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" їх вартість була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів), що відповідає вимогам закону.

Вартість товарів залишилася несплаченою по закінченні строку позовної давності і відповідно до вимог п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Позивач списав кредиторську заборгованість, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, і на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 25.06.91 року "Про систему оподаткування" включив до складу валового доходу підприємства у звітному періоді, у якому відбулося списання, що підтверджується податковими деклараціями. При цьому, у деклараціях з податку на прибуток у рядку 01.6 Позивач відобразив доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги по заборгованості, за якою минув строк позовної давності (а. с. 101-102).

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій оприбуткування товару), у разі несплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку Відповідача про порушення ДОРП "Обласний аптечний склад" п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов’язку стосовно податкового повідомлення– рішення № 0000102340/0 від 23 квітня 2009 року, не виконано, тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 5, 11, 12 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „ Про оподаткування прибутку підприємств», 510, 512 Цивільного кодексу України, п. 15 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»від 24 грудня 2002 року N 349-ІV, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державного оптово - роздрібного підприємства «Обласний аптечний склад»до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної ДПІ № 0000102340/0 від 23 квітня 2009 року в повному обсязі.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного оптово - роздрібного підприємства «Обласний аптечний склад» (код 22654831, юридична адреса: вул. Громадянська, 25, м. Харків, 61057) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.

          4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2009 року.

Суддя                                                                                                     Тацій Л.В.