Постанова № 4734220, 07.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар"їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2009 р.                                                                                 № 2-а-21676/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Кононенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Ізюмського казенного придадобудівного заводу

до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

пропро визнання рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Ізюмський казенний приладобудівний завод звернувся до суду зпозовом до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області в якому просив суд визнати недійсним рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 09.10.2008 року № 0000151510/3 в сумі 3800,00 грн.

В обгрунтування позову, позивач зазначив, що в травні місяці 2008 р. відповідач провів невиїздну планову документальну перевірку позивача з питань додержання податкового законодавства.

За результатами перевірки був складений акт від 13.05.2008 р. №1136/1510-30210163, який був наданий позивачеві 14.05.2008 р.

Як вказав позивач даний акт позивачем підписаний не був, але не дивлячись на те, що акт не був підписаний, відповідач листом №3480/10/15-136 від 22.05.2008 р. надіслав податкове повідомлення - рішення від 22.05.2008 р. №0000151510/0 про штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в сумі 3800 грн.

Позивач 27.05.2008 р. направив апеляційну скаргу №1084 на повідомлення-рішення відповідача №0000151510/0 від 22.05.2008 p., визнаючи його безпідставним та мотивуючи наступним:

-податкове повідомлення-рішення №0000151510/0 прийняте без урахування того, що розрахунок по вказаному порушенню проведений, виходячи за межі строку позовної давності (1095 днів), згідно ст.15 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 р. Акт перевірки №1136/1510-30210163 від 13.05.2008 р. зі сторони позивача не підписаний з вищевказаних причин.

Але як вказав позивач Ізюмська ОДПІ своїм рішенням №3957/10/25-020 від 11.06.2008 р. скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000151510/0 від 22.05.08 р. без змін та направлене податкове повідомлення-рішення №0000151510/1 від 12.06.2008 р. (замість податкового повідомлення-рішення №0000151510/0 від 22.05.08 р.), у зв'язку з чим позивач оскаржив рішення до ДПА України в Харківській області листом №1990 від 19.06.2008 р. Розгляд скарги ДПА України в Харківській області був продовжений до 19.08.2008 року, про що позивач був повідомлений рішенням від 26.06.2008 року № 2467/10/25-103.

Рішенням №2713/10/25-103 від 18.07.2008 р. за результатами розгляду скарги ДПА України у Харківській області не задовольнила вимоги позивача, мотивуючи тим, що при застосуванні штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань податкова інспекція не визначила суму податкових зобов'язань з податків і в зв'язку з цим, граничні терміни згідно пп.15.1.1 п.15.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не враховуються, тоді як в пп.15.1.1 сказано, що за винятком випадків, визначених пунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податку вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

На підставі рішення ДПА України в Харківській області відповідач направив податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги №0000151510/2 від 29.07.2008 р. (замість податкового повідомлення-рішення №0000151510/1 від 12.06.08 p.).

Рішення ДПА України в Харківській області №2713/10/25-103 від 18.07.2008 p.. було оскаржене 04.08.2008 р. листом №1516 так, як позивач вважає, що відповідач провів розрахунок по вказаному порушенню виходячи за межі строку позовної давності (1095 днів), згідно статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розгляд скарги ДПА України м. Київ був продовжений до 05.10.2008 р., про що позивач був повідомлений рішенням від 20.08.2008 р. №7951/6/25-0215.

Рішенням №9410/6/25-0215 від 01.10.2008 р. за результатами розгляду скарги ДПА України м. Київ не задовольнила скаргу позивача.

На підставі рішення ДПА України м. Київ відповідач направив податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги №0000151510/3 від 09.10.2008 р. (замість податкового повідомлення-рішення №0000151510/2 від 29.07.08 p.), з яким позивач не може погодитись, так як граничний термін застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, а саме 1095 днів, добіг кінця 22 травня 2006 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповіда в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, вказавши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено ним у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 13 травні 2008 р. відповідач було проведено невиїздну планову документальну перевірку позивача з питань додержання податкового законодавства за результатами перевірки був складений акт від 13.05.2008 р. №1136/1510-30210163, яким встановлено порушення позивачем ст. 52 Закону України від 26.12.202 року №Про Державний бюджет України на 2003 рік», Постанови КМУ від 22.04.2003 роук № 557 «Про норми і порядок відрахування до спеціального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоративними, казенними підприємствами та їх об’єднаннями» п. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язаень платників податків пед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасно сплачено частину прибутку (доходу) державних і казенних підприємств, що вилучається до бюджету, по декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2003 року від 24.04.2003 року № 2622 у сумі 3800 грн гранічний термін сплати якої сплив 2005.2003 року, фактично сплату було отримано 21.05.2003 року тобто кількість днів затримки один день.

На підставі вище зазначено акту та рішень адміністративного оскарження керівником Ізюмської ОДПІ було винесено податкові повідомлення – рішення №0000151510/0 від 22.05.08 р., №0000151510/1 від 12.06.2008 р., №0000151510/2 від 29.07.08 p., №0000151510/3 від 09.10.2008 р..

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом штрафну санкцію в розмірі 3800 грн., виникла у травні 2003 року,а саме за несвоєчасне перерахування коштів по декларації за 1 кв. 2003 року.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно припису п.п.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) строки давності застосовуються за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          Також у відповідності до п.п.15.2.1. п.15.1. ст.15 Закону № 2181 у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що за розрахунками сум штрафних санкцій за пропуск сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуто за 1 кв. 2003 року встановлений законодавством України строк давності визначені Законом України № 2181 скінчився, а тому податкове повідомлення - рішення 09.10.2008 року № 0000151510/3 складено у порушення діючого законодавства України.

Також суд зазначає, що аналізуючи положення Закону № 2181 суд вважає, що так як штрафні санкції носять похідний характер від основного платежу - податку та не можуть існувати окремо від них, що підтверджується нормами ст. 17 Закону №2181, строк давності застосовується як на стягнення сум податку, так і на стягнення сум штрафних санкцій.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідач в 2002р. дізнався про порушення своїх прав та не застосував відповідні засоби реагування передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

У відповідності із змістом ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно вимог ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 даної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Крім цього суд зазначає, що строки давності передбачені Законом Україні №2181 не підлягають відновленню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмського казенного придадобудівного заводу до Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним рішення Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 09.10.2008 року № 0000151510/3 в сумі 3800,00 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2009 року

Суддя                                                                                 Спірідонов М.О.