Постанова № 4734202, 20.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"20" липня 2009 р.                                                                       № 2а- 9249/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Селянського (фермерського) господарства "Гапонцева В. Б."

до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

пропро скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, СФГ «Гапонцева В.Б.»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області в якому просив суд визнати не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2008 року № 0000452310 винесеного ДПІ у Богодухівському районі Харківської області.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати не чинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2008 року № 0000452310 винесеного ДПІ у Богодухівському районі Харківської області; стягнути судовий збір та витрати пов’язані з розглядом справи, а саме: сплата за проведення судово-бухгалтерської експертизи в сумі 1878 грн. та витрати пов’язані із прибуттям представників до суду та компенсацію представникам за відрив від звичайних занять –пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 08.09.2008 року № 0000452310 винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та є незаконним.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено у відповідності до норм чинного законодавства України та рішення є законним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що працівника ДПІ у Богодухівському районі на підставі направлення на перевірку від 05.08.2008р. № 148 була проведена виїздна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СФГ «Гаповцева В.Б.»за результатами ячкої було складено акт № 374/33/21248359 від 27.08.2008р. яким встановлено порушення позивачем п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " №265/95- ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями), а саме: СФГ «Гаповцева В.Б.»протягом перевіряємого періоду було продано за готівкові кошти, основних засобів на суму 6032,79грн.

Вказані операції були відображені у бухгалтерських проводках, а саме: в серпні 2007 року було продано за готівкові кошти СФГ «Нива»трактор МТЗ-82, який рахувався на рахунку 10 «Основні засоби»по підприємству, та виписано прибутковий касовий ордер № 28 від 09.08.2007 року на суму 1000,00 грн. Дану операцію було відображено проводками Дт 301 Кт 701 -1000,00 грн.; в вересні 2007 року було продано за готівкові кошти СФГ «Вітязь»автобус «Волгарь», який рахувався на рахунку 10 «Основні засоби»по підприємству, та виписано прибутковий касовий ордер № 33 від 10.09.2007 року на суму 2662,29 грн. Дану операцію було відображено проводками Дт 301 Кт 701 -2662,29 грн.; в грудні 2007 року було продано за готівкові кошти громадянину автомобіль «Камаз 01-59», який рахувався на рахунку 10 «Основні засоби» по підприємству, та виписано прибутковий касовий ордер № 48 від 31.12.2007 року на суму 2370,50 грн. Дану операцію було відображено проводками Дт 301 Кт 701 -2370,50 грн.

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Богодухівському районі Харківської області було прийнято рішення від 08 вересня 2008 року № 0000452310, про застосування до СФГ "Гапонцева В.Б." фінансових санкцій у сумі 30164,00 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Суд зазначає, що в преамбулі Закону N 265/95-ВР зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку [для використання] у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за N 288/4509, визначено, що основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно із нормами чинного законодавства України матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Отже, суд аналізуючи положення Закону № 265 приходить до висновку, що у разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються в обліку як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб'єкти господарської діяльності зобов'язані відповідно до Закону N 265 здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Разом з тим облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних або отриманим на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку 10 "Основні засоби" відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

          Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновок про відповідача про обов’язок позивача проводити зазначені вище операції через РРО є законодавчо необґрунтованим оскільки у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 "Основні засоби", суб'єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб'єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.

Що стосується посилання відповідача на лист Державної податкової адміністрації України від 26.07.2006 р. N 14109/7/23-8017, N 42/06 то суд зазначає, що по-перше вказаний лист не роз’ясненням в розумінні Закону України «Про державну податкову службу», по –друге : вище зазначений лист було відкликаний листом ДПА України від 10.04.2009 р. N 7612/7/23-7017/264.

          Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст.. 94 КАС України щодо судового збору та витрат пов’язаних з проведенням судово-бухгалтерської експертизи.

Що стосується стягнення з відповідача витрат пов’язані із прибуттям представників до суду та компенсацію представникам за відрив від звичайних занять –пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати та витрати на правову допомогу суд, проаналізувавши вищевикладене, вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, граничний розмір компенсації не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 % розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Представник позивача не надав суду підтвердження факту, скільки часу він витратив на підготовку даного позову та доданих до нього документів.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Гапонцева В. Б." до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій –задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2008 року № 0000452310 на загальну суму 30164,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Селянського (фермерського) господарства "Гапонцева В. Б.". код. 21248359, суму сплачених судових витрат у розмірі 3 (три) грн., 40 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Селянського (фермерського) господарства "Гапонцева В. Б.". код. 21248359, витрати, пов"язані з проведенням судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 1878,00 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень нуль копійок).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.