Постанова № 4734181, 26.05.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" травня 2009 р.                                                                       № 6479/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Нова"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач TOB «ТПК «НОВА»звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення рішення ДНІ у Жовтневому районі м. Харкова №№ 0002312303/0 від 12.12.2007р. (від 24.01.2008р. № 0002312303/1, від 22.04.2008р. № 0002312303/2, від 12.06.2008р. № 0002312303/3) та податкові повідомлення - рішення № 0002302303/0 від 12.12.2007р. (від 24.01.2008р. № 0002302303/1, від 22.04.2008р. № 0002302303/2, від 12.06.2008р. № 0002302303/3) та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав, що у період часу з 31.10.2007р. по 20.11.2007р. співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання TOB „ТПК „НОВА" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2007р. за результатами якої було складено Акт № 1439/23-304-32760634 від 27.11.2007р. (бланк 009729), на підставі вищевказаного акту керівником ДПІ Жовтневого району м. Харкова були прийняті податкові повідомленні - рішення №№ №№ № 0002312303/0 від 12.12.2007р. (від 24.01.2008р. № 0002312303/1, від 22.04.2008р. № 0002312303/2, від 12.06.2008р. № 0002312303/3) та податкові повідомлення - рішення № 0002302303/0 від 12.12.2007р. (від 24.01.2008р. № 0002302303/1, від 22.04.2008р. № 0002302303/2, від 12.06.2008р. № 0002302303/3).

Представник позивача вказав, що вважає, що висновки викладені у Акті перевірки є необгрунтованими та незаконними, а прийняті податкові повідомлення - рішення є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та підлягають визнанню недійсними з наступних підстав:

Як вказав представник позивача, згідно податкового повідомлення - рішення від 12.12.2007р. № 0002302303/0 (від 24.01.2008р. № 0002302303/1, від 22.04.2008р. № 0002302303/2, від 12.06.2008р. № 0002302303/3) ДПІ Жовтневого району м. Харкова, сума донарахованого податкового зобов'язання по податку на прибуток складає: 45220, 0 - за основним платежем та 22 610, 0 -штрафні фінансові санкції.

Представник позивача вказав, що обмеження, щодо віднесення до складу валових витрат встановлені п.п. 5.3.9. п.п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств": не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, Платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У ході проведення перевірки у якості підтвердження здійснення господарських операції (отримання інформаційно - консультаційних послуг) між TOB „МК - Сервіс" та TOB „ТПК „НОВА" для вивчення були надані відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, зокрема: заявки на здійснення послуг, протоколи узгодження договірної вартості на інформаційно - консультаційні послуги, звіти про надання інформаційно - консультаційних послуг по питаннях організації діяльності та ведення виробництва для збільшення об'ємів продаж продукції TOB „ТПК „НОВА", податкові накладні, акти виконаних робіт та інші документи.

Представник позивача звертав увагу, що саме у вказаних документах, було визначено форму кінцевого продукту отриманих інформаційно - консультаційних послуг, підтвердження їх передачі на підприємство та використання отриманих послуг у господарській діяльності.

Також представник позивача вказав, що правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку. У відповідності до п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі реквізити: назва документа, дата і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані TOB „ТПК „НОВА" у процесі проведення документальної перевірки первинні та облікові документи у повному обсязі відповідають вимогам діючого законодавства та мають усі необхідні реквізити, про що не заперечує ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Крім цього представник позивача зазначив, що у відповідності до поняття визначеного нормами діючого законодавства господарські операції, це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Факт отриманих інформаційно - консультаційних TOB „ТПК „НОВА", оформлення відповідних первинних, бухгалтерських документів свідчить про відповідність цих дій поняттю господарської операції, так як відбувся певний вплив як на фінансову результати так і зобов'язання контрагентів.

Окрім цього представник позивача, вказав, що згідно наданих первинних та інших документів TOB „ТПК „НОВА" документально підтвердило здійснювані господарські операції із TOB „МК Сервіс" та у відповідності до вимог діючого законодавства, компенсація вартості отриманих послуг, які були використані в господарській діяльності Позивача в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, була віднесена TOB „ТПК „НОВА" до складу валових витрат. Зазначені документи мають усі необхідні реквізити, які вимагаються нормами діючого законодавства та є належними доказами правовідносин вказаних контрагентів. Отже для підтвердження вищевказаних витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи, документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Також представник позивача вказав, що за наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами, п. 5.3., ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" є необгрунтованим, незаконним та не відповідає вимогам діючого законодавства, а прийняті податкові повідомлення - рішення є такими, що підлягають визнанню недійсними.

Крім цього представник позивача зазначив, що згідно податкових повідомлень - рішень від 12.12.2007р. № 0002312303/0 (від 24.01.2008р. № 0002312303/1, від 22.04.2008р. № 0002312303/2, від 12.06.2008р. № 0002312303/3) ДПІ Жовтневого району м. Харкова, сума донарахованого податкового зобов'язання по податку на додану вартість складає: 150059,0 - за основним платежем та 75030, 0 - штрафні фінансові санкції.

Представник позивача вказав, що згідно відповіді на заперечення на Акт перевірки, так як TOB „МК Сервіс" не нарахувало податкові зобов'язання за квітень - травень 2005 р. по товарам (послугам) та відповідний податок не був сплачений до бюджету, сума ПДВ виключається зі складу податкового кредиту TOB „ТПК „НОВА" на підставі п.п. 7.2.3., п.п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків; п.п. 7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Також представник позивача зазначив, що виключення зі складу податкового кредиту TOB „ТПК „НОВА" вказаних вище сум, у зв'язку із не нарахуванням зобов'язань TOB „МК „Сервіс", тем більше на підставі п.п. 7.2.3., п.п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є необгрунтованим та незаконним виходячи з наступного, у відповідності до даних первинних документів TOB „ТПК „НОВА", для підтвердження віднесення до податкового кредиту у результаті здійснення господарських операцій із TOB „МК - Сервіс" було надано, окрім іншого податкові накладні із відображенням суті, строків сум здійснюваних господарських операцій за №№ ПН-0000103, ПН-0000104, ПН-0000130, ПН-0000185, ПН-0000133 та інші у відповідності до таблиці приведеної у Акті перевірки.

Представник позивача вказує, що у відповідності до п. 1.7. Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно п.п. 7.2.3. пункту 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). П.п. 7.3.1. закону встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Окрім цього представник позивача вказує, що у відповідності до наданих податкових накладних TOB „МК - Сервіс" виписало на адресу TOB „ТПК „НОВА" податкові накладні на загальну суму вказану у Акті. Документами підтверджуючими-факт виконання робіт (послуг) є: податкові накладні, заявки на здійснення послуг; протоколи узгодження договірної вартості; звіти про надання,, акти виконаних робіт та інші документи. Відповідно на підставі вищевказаних документів у TOB „МК „Сервіс" виникло податкове зобов'язання, а у TOB „ТПК „НОВА" виник податковий кредит, що органами податкової служби не заперечується.

Представник позивача, зазначив, що п.п. 7.5. Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Представник позивача звертав увагу, що TOB „МК - Сервіс" виписало на адресу 'ГОВ „ТПК „НОВА" податкові накладні, які відповідають вимогам діючого законодавства (п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"), що також не заперечується органами податкової служби. У відповідності до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таким чином Закон визначає випадок не включення в склад податкового кредиту витрат по сплаті податку, це відсутність податкової накладної.

Представник позивача вказує, що згідно п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. На момент складання TOB „МК - Сервіс" податкових накладних, воно було зареєстроване в державній податковій інспекції у якості платника ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ, а тому мало право виписувати податкові накладні.

Крім цього представник позивача, вказав, що стосується подачі TOB „МК - Сервіс" податкової звітності до податкової інспекції з прочерками зазначаємо наступне: ст. 20 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом. У відповідності до п.2 ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу відповідно до законодавства та установчих документів. П. З цього Закону, передбачено, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник або уповноважений ним орган.

Представник позивача зазначив, що згідно п. 8 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Представник позивача зазначив, що у відповідності до вимог діючого законодавства TOB „ТПК „НОВА" обгрунтовано на підставі первинних документів віднесло до податкового кредиту суми по господарських операціях із TOB „МК - Сервіс" та не може нести відповідальність за ненадання або надання неточних даних з боку підприємства контрагента, відповідальність за такі дії законом покладена саме на TOB „МК - Сервіс". Якщо контрагент не надає або надає звітність із порушенням норм діючого законодавства або не виконує власних зобов'язань по сплаті податків в бюджет та віднесення сум по господарських операціях до податкових зобов'язань, то це тягне за собою відповідальність и негативні наслідки саме для цієї особи. Якщо платник податків виконує зобов'язання по сплаті податків до бюджету відповідно до діючого законодавства, такий платник не має нести відповідальності за невиконання зобов'язань іншою особою.

Представник позивача вказав, що позивач сплатив податки передбачені діючим законодавством при укладанні та розрахунках по господарських угодах із TOB „МК - Сервіс", у тому числі ПДВ, а тому покладання відповідальності на контрагентів юридичної особи, яка неналежним чином звітувала до податкової інспекції, не тільки не передбачено діючим законодавством, але є його прямим порушенням. Саме TOB „МК „Сервіс" несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, податкова ж поклала цей обов'язок на покупця (позивача).

Представник позивача зазначив, що ДПІ Жовтневого району не зараховує до податкового кредиту TOB „ТПК „НОВА", суму 33868, 06, у зв'язку із припиненням юридичної особи ПП „ЖВО „Будсервіс" на підставі Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.2006р.

Представник позивача вказав, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання реєстрації платника податку на прибуток та свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних;

Представник позивача вказав, що на момент здійснення вказаних господарських операцій ПП „ЖВО „Будсервіс" було зареєстроване в єдиному державному реєстрі підприємств та було зареєстроване у якості платника податку на додану вартість. Враховуючи такі обставини, TOB „ТПК „НОВА" не може нести відповідальності, як за несплату податків так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до єдиного державного реєстру підприємств.

Представник позивача зазначив, що у відповідності до законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до єдиного державного реєстру підприємств, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі із третьою особою. Якщо відомості, які підлягають внесенню до єдиного державного реєстру підприємств, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. На момент здійснення вказаних господарських операцій ПП „ЖВО „Будсервіс" було зареєстровано та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств, було зареєстроване органами державної податкової служби в передбаченому законом порядку у якості платника податку на додану вартість, про що свідчать відповідні свідоцтва, а тому останнє мало право укладати угоди, видавати податкові накладні та здійснювати інші дії передбачені діючим законодавством, які у свою чергу давали підстави відносити TOB „ТПК „НОВА" такі суми до складу податкового кредиту;

Представник позивача вказав, що визнання у судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів, податкових документів ПП „ЖВО „Будсервіс" не є підставою для визнання укладених ним угод із іншими суб'єктами господарювання юридично значущих дій недійсними, оскільки його контрагенти можуть нести відповідальність при наявності вини. Окрім цього, ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" для платника податків не передбачений обов'язок та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого платника податків будь -яких відомостей (у тому числі і відносно його реєстрації, у тому числі платником податків, ведення бухгалтерської та іншої документації). Порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП „ЖВО „Будсервіс" вказані у рішенні Господарського суду Полтавської області та визнання недійсними установчих та податкових документів цього підприємства не впливають на результати діяльності TOB „ТПК „НОВА" та не можуть бути підставою для відповідальності останнього, у тому числі не включення до сум податкового кредиту понесених витрат при здійсненні господарських операцій із суб'єктами господарування.

Крім цього представник позивача звертає увагу, що у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності необхідно притягувати порушника ПП „ЖВО „Будсервіс", а не TOB „ТПК „НОВА".

Представник позивача вказує, що на теперішній час угоди укладені із ПП „ЖВО „Будсервіс" та необхідні податкові документи є чинними, факт їх укладання підтверджується первинними документами та органами податкової служби не спростовується, а навпаки також підтверджується у Акті перевірки. Видавши суб'єкту підприємницької діяльності свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про взяття на податковий облік і свідоцтво платника податку на додану вартість, держава через свої органи легалізувала діяльність підприємства, тобто взяла на себе певну відповідальність за факт надання підприємству статусу суб'єкта господарювання. Сам по собі факт визнання недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для визнання недійсними вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання угод, оскільки таке не передбачено законом і порушує основні засади цивільного законодавства, зокрема, доведеність вини, свобод)' підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність. За таких обставин враховуючи, відсутність факту завдання спірною угодою шкоди інтересам держави та виходячи з принципу верховенства права, загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. З ЦК України позиція та висновки податкової не відповідають вимогам діючого законодавства та порушують права платника податків.

Окрім цього представник позивача вказує, що у відповідності до п. 19 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.1999р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням угод недійсними" - саме лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру.

Представник позивача вказав, що у період здійснення вказаних господарських операцій із ПП „ЖВО „Будсервіс", TOB „ТПК „НОВА" мало усі підстави для включення витрачених сум до податкового кредиту, оскільки ПП „ЖВО „Будсервіс" було: належним чином зареєстроване та мало свідоцтво про державну реєстрацію СПД, знаходилося на обліку в державному реєстрі підприємств, було законним платником податків на підставі виданих органами податкової служби свідоцтв, мало усі необхідні документи для здійснення господарських операцій, укладання угод та виписування податкових накладних та здійснення інших дій. При цьому саме ПП „ЖВО „Будсервіс", відповідно до діючого законодавства несе індивідуальну юридичну відповідальність у тому числі і у податкових правовідносинах, а прийняття рішення органами податкової служби про не віднесення вказаних сум до податкового кредиту є безпідставним та не відповідають нормам діючого законодавства, судовій практиці та роз'ясненням судових інстанцій по цих питаннях.

Виходячи з вище викладеного позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явились та з позовними вимогами не погодились у повному обсязі вказавши, що оскаржені податкові повідомлення - рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, у період часу з 31.10.2007р. по 20.11.2007р. співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово -господарської діяльності з питань дотримання TOB „ТПК „НОВА" вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2005р. по 30.06.2007р. за результатами якої було складено Акт № 1439/23-304-32760634 від 27.13.2007р..

Актом перевірки встановлено наступні порушення, а саме:

1. У порушення п.5.1. п.п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в II кварталі 2005р. було віднесено до складу валових витрат вартість інформаційних послуг у загальному розмірі 180880,0 грн. по взаємовідносинах з TOB «МК -Севіс», оскільки товариством не було підтверджено первинними бухгалтерськими документами факт придбання зазначених послуг, їх використання, чи можливість використання у власній господарській діяльності.

При перевірці TOB «ТПК «НОВА»не можливо було встановити^ в якій формі виражений кінцевий продукт інформаційно - консультаційних послуг та чи взагалі результати інформаційно -консультаційних передавались на підприємство.

Згідно з п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належить до валових витрат, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати. Знищення або зіпсуття зазначених документів, латник податків має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

TOB «ТПК «НОВА»в порушення п.п.7.4.1. п.7.4., п.п. 7.2.3. п.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту віднесено ГІД В у загальному розмірі 116190, 52 грн., з посиланням на податкові накладні TOB «МК-Сервіс»в 2005р.. Проведеною зустрічною перевіркою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 20.11.2007р. встановлено, що TOB «МК - Сервіс»не нараховувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість та подавало податкові декларації з ПДВ подавалися до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова із прочерками.

Також, TOB «ТПК «НОВА»в порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту з ПДВ включено податок на додану вартість у загальному розмірі 33 868, 06 грн. по податковим накладним, що видані підприємством «ЖВО Будсервіс», яке на дату складання вказаних податкових не було платником податку на додану вартість, установчі документи визнані недійсними з моменту реєстрації.

За результатами перевірки на підставі акта перевірки № 1439/23-304-32760634 від 27.11.2007р. було встановлено порушення п.п. 7.2.6., п.7.2., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5., п.7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»TOB «ТПК «НОВА»донараховано ПДВ в сумі 225089,0 грн. та на підставі акта перевірки № 1439/23-304-32760634 від 27.11.2007р. було встановлено порушення п.п. п. 1.32. ст. 1, п.5.1., п.п.5.3.9., п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств»TOB «ТПК «НОВА»донараховано податок на прибуток в сумі 67830,0 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення - рішення 0002312303/0 від 12.12.2007р. (від 24.01.2008р. № 0002312303/1, від 22.04.2008р. № 0002312303/2, від 12.06.2008р. № 0002312303/3) та податкові повідомлення - рішення № 0002302303/0 від 12.12.2007р. (від 24.01.2008р. № 0002302303/1, від 22.04.2008р. № 0002302303/2, від 12.06.2008р. № 0002302303/3).

21.12.2007р. до ДПІ у Жовтневому районі.м. Харкова позивачем була подана скарга на результати вказаної планової перевірки (акт № 1439/23-304-32760634 від 27.11.2007р.) та прийняті податкові повідомлення - рішення, яка була розглянута та залишена без задоволення.

01.02.2008р. до ДПА у Харківській області позивачем була подана повторна скарга на результати вказаної планової перевірки (акт № 1439/23-304-32760634 від 27.11.2007р.), та прийняті податкові повідомлення - рішення, яка була розглянута та залишена без задоволення.

09.04.2008р. до ДПА України позивачем була подана скарга на результати вказаної планової перевірки (акт № 1439/23-304-32760634 від 27.11.2007р.), та прийняті податкові повідомлення - рішення, яка була розглянута та залишена без задоволення.

Суд зазначає, що перевірка проводилася у присутності керівника TOB «ТПК «НОВА»Гріго Ігоря Вікторовича, який діяв на підставі Статуту.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що в періоді, який перевірявся TOB «ТПК «НОВА»здійснювало операції с суб'єктами господарської діяльності та укладало господарські договори та правочини із TOB «МК-Сервіс»та ПП «ЖВО «Будсервіс», знаходилося на загальній системі оподаткування та було платником ПДВ, у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами по справі, що у ході проведення перевірки у якості підтвердження здійснення господарських операції, між TOB „МК - Сервіс" та TOB „ТПК „НОВА" були надані відповідні розрахункові, платіжні та інші документи: заявки на здійснення послуг, протоколи узгодження договірної вартості на інформаційно - консультаційні послуги, звіти про надання інформаційно -консультаційних послуг, податкові накладні, акти виконаних робіт та інші документи.

У вказаних вище документах, було визначено форму кінцевого продукту отриманих інформаційно - консультаційних послуг, підтверджено факт їх передачі на підприємство та використання отриманих послуг у господарській діяльності TOB „ТПК „НОВА". Правочини укладені із TOB „МК - Сервіс", а також віднесення витрат по них до валових витрат були повністю підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, що було підставою включення цих витрат до валових на підставі п.п. 5.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі реквізити: назва документа, дата і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку.

У відповідності до поняття визначеного нормами діючого законодавства господарські операції, це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно наданих первинних та інших документів TOB „ТПК „НОВА" документально було підтверджено здійснювані господарські операції із TOB „МК Сервіс" та у відповідності до вимог діючого законодавства, компенсація вартості отриманих послуг, які були використані в господарській діяльності Позивача в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, була віднесена TOB „ТПК „НОВА" до складу валових витрат.

Отже підтвердженням віднесення вищевказаних витрат до складу валових витрат були необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи, наявності зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Згідно даних первинних документів TOB „ТПК „НОВА" для підтвердження віднесення до податкового кредиту у результаті здійснення господарських операцій із TOB „МК - Сервіс" було надано у тому числі податкові накладні.

Згідно до п. 1.7. Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.3. пункту 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

          П. 7.3.1. Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. TOB „МК - Сервіс" виписало на адресу TOB „ТПК „НОВА" податкові накладні на загальну суму вказану у Акті. Були надані документи, які підтверджують факт виконання робіт, зокрема податкові накладні, заявки на здійснення послуг, протоколи узгодження договірної вартості, звіти про надання, акти виконаних робіт та інші документи. Відповідно на підставі вищевказаних податкових накладних у TOB „МК „Сервіс" виникло податкове зобов'язання, а у TOB „ТПК „НОВА" виник податковийкредит, що органами податкової служби не заперечується. П.п. 7.5.1; п. 7.5. Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

TOB „МК - Сервіс" були видані TOB „ТПК „НОВА" податкові накладні, які відповідають вимогам норм п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що не заперечується органами податкової служби.

У відповідності до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

Суд зазначає, що на дату видачі податкових накладних TOB „МК - Сервіс" було зареєстроване у якості платника ПДВ та мало право видавати податкові накладні про що свідчить лист ДПА України від 20.05.2009р. № 10844/11/29-1017, згідно якого реєстрацію TOB «МК - Сервіс», як платника податку на додану вартість анульовано датою 27.06.2005р. на підставі п. «б»пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та не спростовується представниками органів державної податкової служби.

Згідно ст. 20 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом. Г1.2 ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу відповідно до законодавства та установчих документів.

Щодо посилання відповідача на Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.2006р. припинено юридичну особу ПП „ЖВО „Будсервіс", на підставі чого ДПЇ у Жовтневому районі м. Харкова, не було зараховано до податкового кредиту суму 33868, 06 гривень суд вважає його законодавчо необгрутнованим, оскільки визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання реєстрації платника податку на прибуток та свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність укладених із ПП «ЖВО «Буд сервіс»угод, виходячи з того, що на момент здійснення вказаних господарських операцій ПП „ЖВО „Будсервіс" було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та було зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що вище зазначений факт відповідачем не заперечувався.

Враховуючи вказане суд приходить до висновку, що TOB „ТПК „НОВА" не могло нести відповідальності, як за несплату податків так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру підприємств.

Судом було встановлено на підставі даних наданих ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, що ПП «ЖВО «Будсервіс»було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість згідно Акту від 12.05.2006р., що також підтверджується матеріалами справи та не спростовується представниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі із третьою особою. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

При розгляді справи було встановлено, що на момент здійснення вказаних господарських операцій ПП „ЖВО „Будсервіс" було зареєстровано та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств, було зареєстроване органами державної податкової служби в передбаченому законом порядку у якості платника податку на додану вартість, про що свідчать відповідні свідоцтва, а тому останнє мало право укладати угоди, видавати податкові накладні та здійснювати інші дії передбачені діючим законодавством, які у свою чергу давали підстави відносити TOB „ТПК „НОВА" такі суми до складу податкового кредиту, що не спростовується ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП „ЖВО „Будсервіс" вказані у рішенні Господарського суду Полтавської області та визнання недійсними установчих та податкових документів цього підприємства не впливають на результати діяльності TOB „ТПК „НОВА" та не можуть бути підставою для відповідальності останнього, у тому числі не включення до сум податкового кредиту понесених витрат при здійсненні господарських операцій із суб'єктами господарювання.

У відповідності до положень ст. 61 Конституції України закріплено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

На теперішній час угоди укладені із ПП „ЖВО „Будсервіс" та необхідні податкові документи є чинними, факт їх укладання підтверджується первинними документами та органами податкової служби не спростовується та підтверджується у Акті перевірки.

За таких обставин враховуючи, виходячи з принципу верховенства права, загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. З ЦК України позиція та висновки податкової не відповідають вимогам діючого законодавства та порушують права платника податків.

На момент укладання угод ПП „ЖВО „Будсервіс" було належним чином зареєстроване та мало свідоцтво про державну реєстрацію СПД, знаходилося на обліку в державному реєстрі підприємств, було законним платником податків на підставі виданих органами податкової служби свідоцтв, мало усі необхідні документи для здійснення господарських операцій, укладання угод та виписування податкових накладних. ПП „ЖВО „Будсервіс", відповідно до діючого законодавства несе індивідуальну юридичну відповідальність у тому числі і у податкових правовідносинах, а прийняття рішення органами податкової служби про не віднесення вказаних сум до податкового кредиту є безпідставним та не відповідають нормам діючого законодавства.

Також суд зазначає, зазначена вище позиція також підтверджується позицією самого відповідача та наданих до суду письмових доказів.

За таких обставин позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0002312303/0 від 12.12.2007 року; від 24.01.2008р. №0002312303/1; від 22.04.2008р. № 0002312303/2; від 12.06.2008р., № 0002312303/3; №0002302303/0 від 12.12.2007р.; від 24.01.2008р. № 0002302303/1; від 22.04.2008р. № 0002302303/2; від 12.06.2008р. № 0002302303/3 є такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України..

          Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Нова" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податковоїінспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0002312303/0 від 12.12.2007 року; від 24.01.2008р. №0002312303/1; від 22.04.2008р. № 0002312303/2; від 12.06.2008р., № 0002312303/3; №0002302303/0 від 12.12.2007р.; від 24.01.2008р. № 0002302303/1; від 22.04.2008р. № 0002302303/2; від 12.06.2008р. № 0002302303/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою віжповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Нова", код. 32760634, суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн., 40 коп. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.