Ухвала суду № 47296064, 02.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Київ К/800/14320/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013

у справі 2-1946/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації за ІІ квартал 2011 року позивача за результатами якої складено акт № 2154/50-2/19358721 від 08.11.2011.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем винесено повідомлення - рішення від 21.12.2011 року №0000210851/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій на суму 9557971 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне податкове повідомлення - рішення СДПІ прийняте у зв'язку з не виконанням позивачем рішення суду по справі № 2а-16472/10/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 р. по справі № 2а-16472/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Земельний банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 352831,70 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З матеріалів справи вбачається, що постановою правління НБУ №231 від 11.05.2010р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ПАТ « Земельний банк» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ПАТ «Земельний банк» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяці з 12.05.2010 по 11.08.2010. А також, постановою Правління НБУ №375 від 30.07.2010 відкликана банківська ліцензія та відкрита процедура ліквідації позивача. Однак, строк виконання зобов'язань по сплаті податку на прибуток, який визначений оскаржуваним рішенням, виник у позивача після закінчення дії мораторію, а тому, відсутні правові підстави для невиконання цих зобов'язань.

Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі 2-1946/12/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі 2-1946/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко