Постанова № 47295073, 23.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. справа № 2а-5773/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Кожан М.П. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р.

у справі № 2а-5773/09/1170 (категорія статобліку 2.11.1)

за позовом: Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до: Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області

про: скасування рішень суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду позов про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000021710/0 від 16.01.2009 р., № 0000021710/1 від 13.02.2009 р., № 0000021710/2 від 22.04.2009р.

Відповідачем у позові визначено державну податкову інспекцію у Новоукраїнському районі Кіровоградської області (далі ДПІ у Новоукраїнському р-ні, ДПІ, відповідач).

Предметом позову у справі є вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000021710/0 від 16.01.2009 р. та похідних від нього податкових повідомлень-рішень /1 та /2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44421, 75 грн., у т .ч.29614,50 грн. - за основним платежем та 14807,25 грн. - штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень - рішень, зокрема порушенням податковою норм ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що факт придбання позивачем сої та ячменю у ЗАТ «Моноліт»та ПП «Біолайн»підтверджується оформленими за результатами здійснення господарських операцій податковими накладними, які оформлені у відповідності до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та є розрахунковими документами і одночасно підставою для віднесення, зазначених в них сум, до податкового кредиту, а також первинними бухгалтерськими документами (накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями, що засвідчують оплату товарно-матеріальних цінностей).

Суд першої інстанції зазначив, що при укладенні угод із названими субєктами підприємницької діяльності позивач діяв відповідно до чинного законодавства. ПП ОСОБА_1 не знав і, при наявності наданих йому контрагентами документів, не міг знати про відсутність у останніх права на видачу податкових накладних. Отже, податковим органом не доведено факту відсутності у позивача підстав віднесення до податкового кредиту суми, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих за операціями з ПП "Біолайн" та ЗАТ «Моноліт», свідоцтва платників ПДВ яких на час здійснення названих операцій було анульовано.

Апелянт зазначив, що рішення суду суперечить нормам п п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2,ст..7, п.9.8 ст.9 Закону «Про податок на додану вартість».

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач зазначає про помилкове тлумачення та застосування податковим органом норм п.п.7.2.4 п.7.2,п.п. 7.4.5 п.7.4, п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ».

Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено актом перевірки № 3/17-10/НОМЕР_1 від 15.01.2009 р., співробітниками ДПІ було проведено планову перевірку дотримання вимог діючого законодавства про оподаткування суб'єктом підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р.

За результатами розгляду матеріалів перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021710/0 від 16.01.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44421, 75 грн., у т .ч.29614,50 грн. - за основним платежем та 14807,25 грн. - штрафних санкцій .

За результатами адміністративного оскарження винесено податкові повідомлення-рішення № 0000021710/1 від 13.02.2009р. та № 0000021710/2 від 22.04.2009р., якими первинне податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Як свідчать матеріали справи, під час перевірки встановлено факт правовідносин позивача з ЗАТ "Моноліт" та ПП «Біолайн», за податковими накладними яких у 2008 році сформовано спірні суми податкового кредиту позивача.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами,

- ЗАТ "Моноліт", ідент. номер 31625230, зареєстроване, як платник ПДВ 17.09.2001 р., номер свідоцтва 36336785, анульовано свідоцтво платника ПДВ 21.10.2005 р.

20.03.2008 р. ОСОБА_1 придбав сою в ЗАТ "Моноліт" по податковій накладній та накладній, які складені товариством, скріплені печаткою та підписом. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера за № 565952, серія 01 ААААГ від 20.03.2008 р. надійшли кошти до каси ЗАТ "Моноліт" від СПД ОСОБА_1 в сумі 96720 грн.

- ПП «Біолайн», ідент. номер 31917969, зареєстроване, як платник ПДВ 08.07.2002 р., номер свідоцтва 30559280, анульовано свідоцтво платника ПДІ 18.11.2005 р.

24.04.2008 р. платник податку ОСОБА_1 придбав ячмінь в ПП «Біолайн»по податковій накладній та накладній, які складені товариством, скріплені печаткою та підписом. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера за № 565960, серія 01 ААААГ від 24.04.2008 р. надійшли кошти до каси ПП «Біолайн»від СПД ОСОБА_1 в сумі 72927 грн.

Відповідно до п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" "…право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим, як платник податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону".

Згідно п. п. 4, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037:

" Податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку або у разі порушення зареєстрованим платником податку вимог даного Порядку заповнення податкової накладної чи їх невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявлених продавцем."

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та згідно наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 р. № 88, затвердженого Мінюстом України 05.06.1995р. за № 168/704, бухгалтерський та податковий облік осіб здійснюється на підставі документів, одним із видів яких є податкова накладна.

Згідно названих нормативних актів, документом слід визнати відомості на паперовому або машинному носії інформації, що відповідають певним критеріям, зокрема складені особами, наділеними відповідними правами.

За відсутності права ПП " Біолайн " та ЗАТ «Моноліт»на складення податкових накладних, паперові носії інформації, яким було дано назву податкові накладні, не можна віднести до поняття документ.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та згідно наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995р. №88, затвердженого Мінюстом України 05.06.1995р. за № 168/704, бухгалтерський та податковий облік осіб здійснюється на підставі документів первинної бухгалтерської звітності.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що "податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) …" "Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковим накладними…"

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що висновки податкової про неправомірне включення до складу податкового кредиту сум, зазначених у податкових накладних, виданих ПП "Біолайн" та ЗАТ «Моноліт», є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, що виключає підстави для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області задовольнити. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009р.- скасувати. У задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009р.- скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 05.08.2010 р.

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

суддя М. П. Кожан

суддя О.А. Проценко