Ухвала суду № 47227325, 23.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/8383/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Дмитрюк О.В.

Провадження № 22ц/778/2679/15 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухарь С.В., Панкеєва О.В.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 січня 2015 року з виправленою ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2015 року помилкою в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Українськийміжнародний банк» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ПАТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «НЕО» про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначивши, що між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «НЕО»було укладено Кредитний договір від 14.04.2014 року, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування, у розмірі 387 436,20 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,0% річних, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку всю суму заборгованості за кредитом в строк не пізніше 25.03.2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «НЕО» перед Позивачем за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №437/16.1-11/14 від 14.04.2014 року. Відповідно до зазначеного вище Договору поруки ОСОБА_2 поручилася перед Банком за виконання ТОВ «НЕО» зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «НЕО» зобов'язань за кредитним договором станом на 12.10.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 432989,37 грн., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 387436,20 грн.; - заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом 33873,22 грн.; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов'язань 11679,95 грн.

У зв'язку з зазначеним позивач просив суд стягнути з ТОВ «НЕО» та ОСОБА_2, як солідарних боржників на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором та договором поруки у сумі 432989,37 грн..

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 січня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «НЕО» на користь ПАТ «Перший Українськийміжнародний банк» 432 989,37 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 433/16.1-К/14 від 14.04.2014 р..

Стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «НЕО»на користь ПАТ «Перший Українськийміжнародний банк» по 1827 грн. судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 лютого 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 червня 2015 року заяву ОСОБА_2 виправлено помилку у імені ОСОБА_2 з «Олени» на «Ольгу».

На зазначене заочне рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2, як солідарного боржника, на користь ПАТ «ПУМБ» суми заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 432989, 37 грн. та судового збору у сумі 1827 грн..

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «НЕО» було укладено кредитний договір № 433/16.1-К/14 від 14.04.2014 року.

Згідно з умовами вказаного кредитного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у розмірі 387 436,20 грн., а позичальник зобовязався використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку всю суму заборгованості за кредитом в строк не пізніше 25.03.2015 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань ТОВ «НЕО» перед банком за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 437/16.1-П/14 від 14.04.2014 року, за яким відповідач поручилась перед банком за виконання ТОВ «НЕО» зобовязань за кредитним договором.

За умовами п.7.2.1 кредитного договору нарахування та сплати процентів за користування кредитом становить 25% річних.

Починаючи з 26.05.2014 року ТОВ «НЕО» належним чином не виконує обовязок зі сплати процентів, у звязку з чим за період з 26.05.2014 року по 12.10.2014 року сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом склала 33 873,22 грн.

04.09.2014 року Банк направив ТОВ «НЕО» повідомлення про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за основною сумою кредиту, відсотками, і пенею, яке отримано відповідачем 08.10.2014 року, але залишено без задоволення.

Загальна заборгованість ТОВ «НЕО» перед позивачем за кредитним договором станом на 12.10.2014 р. (включно) складає 432 989,37 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 387 436,20 грн.; заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом 33 873,22 грн.; пеня 11 679,95 грн. (а.с.17-24)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 525,526,530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк. Згідно частини 1 статті 553, частини 1 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У звязку з виникненням заборгованості, передбачених п.5.1 ст.5 кредитного договору, банк на підставі ст.1050 ЦК України та п.5.4 ст.5 кредитного договору набув право вимагати від боржника достроково повернути виданий йому кредит, а боржник зобовязаний, незважаючи на положення п.6.1 кредитного договору (графік погашення кредиту), виконати таку вимогу банку, повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит та штрафними санкціями, що підлягають сплаті боржником на користь банку згідно кредитного договору, у строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Доводи апеляційної скарги проте, що у позовній заяві позивач заявляв вимоги до ОСОБА_3 ані до ОСОБА_2 не приймаються колегією судів. оскільки як правильно встановлено у судовому рішенні договір поруки № 437/16.1-П/14 від 14.04.2014 року укладено з ОСОБА_2,(а.с. 26-27) а описка у позові відносно імені відповідача не є підставою для відмови у позові.

Посилання в апеляцій скарзі ОСОБА_2 щодо зміни умов кредитного договору в односторонньому порядку вимогою про дострокове повернення кредиту є хибним , бо не узгоджується з правилами ст.1050 ЦК України та п.5.4 ст.5 кредитного договору, за якими право про дострокове повернення кредиту не є односторонньою зміною умов кредитного договору зі сторони банку, а передбачене законом та умовами кредитного договору наслідком невиконання боржником своїх зобовязань.

Отже дострокове повернення кредиту , передбачене ст.1050 ЦК України та п.5.4 ст.5 кредитного договору , не є підставою для припинення поруки , як проте зазначає ОСОБА_2, яка розуміється ч.1 ст. 559 ЦК України.

Оскільки апеляційна скарга не містить порушення норм матеріального права або процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи, а тому відповідно статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги колегія судів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанціїта відмови у задоволені позову, як проте вимагає ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 січня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді