Ухвала суду № 4722439, 03.03.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.03.2009 Справа № 4/141

Суддя господарського суду Л. С. Журавчак

Розглянувши матеріали справи

За позовом Малого приватного підприємства „РОС”, м. Ужгород

До  відповідача  Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Ужгород

Про відшкодування майнової шкоди, завданої протиправними діями, в розмірі 58424 грн.

Головуючий Суддя Л. С. Журавчак

За участю представників сторін:

Від позивача -Гончаров В. В., представник по дов. від 03.11.2008р., Росада Ю. І., директор

Від відповідача - ОСОБА_2, представник по дов. від 15.12.2008р., ОСОБА_1підприємець

В судовому засіданні оголошувалися перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В С Т А Н О В И В:

МПП „РОС”, м. Ужгород звернулося до господарського суду з позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, завданої йому протиправними діями підприємця ОСОБА_1в розмірі 58424 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у червні 2008р. відповідач без наявності законних підстав дав вказівку своїм працівникам знищити тимчасові об'єкти, зокрема металевий гараж, складське та побутове приміщення, що знаходились на належній підприємству земельній ділянці площею 0,50 га в урочищі „Ковч” (колишнє „Вишнє поле”), на території Кам'яницької сільської ради та були власністю позивача.

Зазначає, що у зв'язку з такими неправомірними діями відповідача приватному підприємству було заподіяно збитків на загальну суму 58424 грн., які позивач просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, заперечивши факт руйнування за його вказівкою належних позивачу тимчасових споруд, що знаходились, як стверджує позивач, на земельній ділянці площею 0,50 га в урочищі „Ковч”. Натомість зазначає, що згідно з рішенням Кам'яницької сільської ради від 14.06.2008р. йому був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в урочищі „Ковч” для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з чим з метою здійснення топогеодезичної зйомки земельної ділянки направив найманих працівників на вказану земельну ділянку для її розчищення від сміття та чагарників.

Крім того, зазначає, що позивачем не подано належних доказів щодо місця розміщення знищених об'єктів, зокрема копій дозвільних та погоджувальних документів стосовно зведення та розміщення тимчасових об'єктів на згаданій земельній ділянці, витягів з БТІ про реєстрацію таких об'єктів відповідно до чинного законодавства.

Вказує на те, що листом Кам'яницької сільської ради від 13.01.2009р. за № 16/02-15 було повідомлено відповідача про те, що станом на 14.06.2008р., тобто на момент прийняття рішення сільською радою про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в урочищі „Ковч”, жодних будівель, споруд чи тимчасових об'єктів на цій земельній ділянці не знаходилося.

Підкреслює, що такий самий висновок зроблено й працівниками міліції під час проведення перевірки факту руйнування відповідачем яких-небудь будівель та споруд на земельній ділянці в урочищі „Ковч”, у зв'язку з чим Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області винесено постанову про відмову у порушенні проти відповідача кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 194 Кримінального кодексу України.

Зазначає також, що позивачем не доведено й вартості завданих йому збитків, оскільки надані суду копії накладних, актів виконаних робіт тощо свідчать тільки про понесення приватним підприємством витрат на придбання будівельних матеріалів та виконання підрядних робіт, які зовсім не підтверджують факту їх використання саме для будівництва тимчасових об'єктів на згаданій вище земельній ділянці.

У зв'язку з наведеними доводами просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі як безпідставного та необґрунтованого належними доказами.

Вивчивши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що провадження у справі належить припинити відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, з огляду на наступне.

Приватним підприємством „РОС” заявлено позов до ОСОБА_1 як до підприємця про відшкодування позивачу майнової шкоди, завданої протиправними діями відповідача, в розмірі 58424 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги і підвідомчість даного спору господарському суду, в судовому засіданні пояснив, що при зруйнуванні тимчасових об'єктів громадянин ОСОБА_1 діяв як підприємець.

На підтвердження зазначеного представник позивача вказує на те, що підприємець ОСОБА_1 дав вказівку найманим ним працівникам зруйнувати вказані вище об'єкти, що належали позивачу, у зв'язку з чим за допомогою спеціальної техніки -бульдозерів було розчищено згадану вище земельну ділянку та фактично знищено всі розташовані на ній об'єкти (металевий гараж пом'ято, залізобетонні колони розміщено осторонь, стінових блоків, з яких було побудовано складське і побутове приміщення, немає).

Однак, з матеріалів справи, зокрема з витягу з рішення 23 сесії Кам'яницької сільської ради 5 скликання від 14.06.2008р. „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства”, витягу з рішення 29 сесії Кам'яницької сільської ради 5 скликання від 03.10.2008р. „Про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Кам'яниця, урочище „Ковч” гр. ОСОБА_1” та з державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 457310 від 16.10.2008р. встановлено, що згідно з вказаними рішеннями Кам'яницької сільської ради громадянину ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Кам'яниця, урочище „Ковч”, а згодом для ведення особистого селянського господарства йому надано у власність земельну ділянку площею 0,8 га за цією ж адресою.

Тобто із зазначених документів випливає, що вказана вище земельна ділянка в урочищі „Ковч” була надана відповідачу для ведення особистого селянського господарства, а не для здійснення підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 1 Закону України „Про особисте селянське господарство” передбачено, що діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Таким чином, суд вважає, що визначальним моментом при вирішенні питання щодо підвідомчості даного спору, є саме цільове призначення землі, наданої громадянину ОСОБА_1яке зафіксовано в рішеннях Кам'яницької сільської ради і в державному акті на право власності на земельну ділянку.

Отже, в даному випадку спірні правовідносини виникли між приватним підприємством „РОС” та фізичною особою -громадянином ОСОБА_1а не підприємцем ОСОБА_1оскільки згадану земельну ділянку йому було надано для ведення особистого селянського господарства; доказів про використання земельної ділянки відповідачем для підприємницької діяльності позивач не надав.

Згідно з приписами ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( в тому числі іноземні) та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

ОСОБА_1 на момент розгляду даного спору має статус підприємця, однак враховуючи характер спірних правовідносин даний позов повинен бути заявлений до нього як до фізичної особи, в зв'язку з чим спір не підвідомчий господарському суду.

Стосовно посилання позивача на те, що відповідач, знищуючи його майно, діяв саме як приватний підприємець, оскільки наказав зруйнувати вказані вище об'єкти своїм підлеглим працівникам, слід зауважити, що дії гр. ОСОБА_1 навіть з участю найманих працівників стосувалися земельної ділянки, наданої йому для ведення особистого селянського господарства, а не для підприємницької діяльності.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 47, 49, п. 1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі.

2. Повернути МПП „РОС” (м. Ужгород, вул. Собранецька, 169, код ЗКПО: 20430895, п/р 26006134308400 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) з Державного бюджету України суму 584,24 грн. (п'ятсот вісімдесят чотири грн. 24 коп.) державного мита, сплаченого по платіжному дорученню від 31.10.2008р. № 136.

Видати довідку.

3. Повернути МПП „РОС” (м. Ужгород, вул. Собранецька, 169, код ЗКПО: 20430895, п/р 26006134308400 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) з Державного бюджету м. Ужгорода суму 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплаченого по платіжному дорученню від 31.10.2008р. № 137.

Видати довідку.

4. Судові витрати на послуги адвоката віднести на позивача.

Суддя Л. С. Журавчак