Ухвала суду № 4720775, 06.08.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-5896/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2009 м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Конюшка К.В.

суддів: Усенко Є.А. (доповідач), Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І..

при секретарі Коротковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області

на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.03.2007

у справі№ 350/6-06 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Юнівест Маркетинг»

до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області

за участюпрокурора Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 31.10.2006, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.03.2007, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ від 18.04.2006 року № 0000492301/0 про нарахування ТОВ «Компанія Юнівест Маркетинг» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 7552,50 грн., в тому числі 5035,00 грн. основний платіж та 2517,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення вмотивований посиланням на встановлені в судовому процесі факти придбання позивачем товару (поліграфічних матеріалів) у ТОВ «Олександр і А ЛТД» на підставі договору поставки від 03.01.2005 № 03/01 з видачею податкових накладних на вартість поставки та на відповідність дій позивача з включення підтвердженої податковою накладною суми податку на додану вартість до податкового кредиту вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктам 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В касаційній скарзі Фастівська ОДПІ в Київській області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпунктів 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, підпунктів 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 5035,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 12.04.2006 №196/21/2301/20059685, про завищення задекларованої суми податкового кредиту за період лютий-листопад 2005 року з посиланням на недійсність податкових накладних, виданих ТОВ «Олександр і А ЛТД», оскільки рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.12.2005 року визнано недійсними установчі документи та свідоцтво про реєстрацію цього товариства платником податку на додану вартість з моменту його видачі.

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції після внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Приєднані до справи письмові докази (копії накладних, податкових накладних, платіжних доручень) підтверджують факт придбання позивачем товарів (кришок до піддонів) у ТОВ «Олександр і А ЛТД» та факт здійснення розрахунку за придбаний товар (а.с. 196-210).

Суди попередніх інстанцій правильно зврнули увагу, що господарські операції між позивачем та вказаними товариством були здійснені у лютому-листопаді 2005 року, тобто до ухвалення судового рішення про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Олександр і А ЛТД» платником податку на додану вартість, а податкова інспекція не оспорювала факт придбання позивачем товарів у цього підприємства.

Контролюючий орган будь-яких доводів та доказів щодо обізнаності позивача із станом реєстрації, фінансово-господарської діяльності та податкового обліку ТОВ «Олександр і А ЛТД» та виконання ним обовязку щодо сплати податку до бюджету не наводив.

Платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Таким чином, позивач при включенні до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів, робіт та послуг у ТОВ «Олександр і А ЛТД» діяв відповідно до вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підтвердивши суми ПДВ податковими накладними, які виписані з дотриманням підпунктів 7.2.4 пункту 7.2 цієї статті щодо наявності в особи, що їх виписала, статусу платника податку на додану вартість.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 31.10.2006 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.03.2007 залишити без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис К.В. Конюшко

Судді підпис Є.А. Усенко

підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис О.І. Степашко