Ухвала суду № 4720494, 20.08.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-4389/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2009                                                                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.

при секретарі                                  Окунському А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуШахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 29.01.2007

та постановуГосподарського суду Донецької області від 06.11.2006

у справі№ 28/161а Господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Машино-технологічна станція» «Шахтарська»

доШахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 06.11.2006, залишеною без змін  ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2007, позов задоволено: визнані недійсними  податкові повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 07.02.2006 № 0000292340/0-123 та від 21.03.2006 № 0000292340/1-393 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція «Шахтарська» податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 361650,40 грн. (в т.ч. 202801,00 грн. – основний платіж та 158849,40 грн. – штрафні (фінансові) санкції).

В касаційній скарзі Шахтарська ОДПІ просить скасувати  ухвалені по справі судові рішення  та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій порушено п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон).

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України  вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, Шахтарською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Машинно-технологічна станція «Шахтарська» за період з 01.10.2002 по 30.09.2005, за результатами якої складено акт №  18-23-6/32062691 від 31.01.2006 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.02.2006 № 0000292340/0-123 про визначення ТОВ «Машинно-технологічна станція «Шахтарська» податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 361650,40 грн. (в т.ч. 202801,00 грн. – основний платіж та 158849,40 грн. – штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження Шахтарською ОДПІ прийнято рішення № 2026/10/25-013-3 від 21.03.2006, яким залишено без змін вищевказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «Машинно-технологічна станція «Шахтарська» - без задоволення.

На виконання вказаного рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000292340/1-393 від 21.03.2006.

В акті перевірки  зазначено, що позивачем  в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону не віднесено до складу валового доходу  суми безповоротної фінансової допомоги, у вигляді внесків грошовими коштами до статутного фонду підприємства, внаслідок чого занижено валовий дохід за 9 місяців 2005 року на суму 811205,00 грн.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у ІІ та  ІІІ кварталах 2005 року засновниками позивача  відповідно до рішення, оформленого протоколом № 2 від 22.06.2005 зборів засновників ТОВ «Машинно-технологічна станція «Шахтарська» про  збільшення статутного фонду позивача до 1000000,00 грн. шляхом  внесення  на поточний рахунок та у касу товариства грошових коштів у сумі 715550,00 грн. та  95655,00 грн. відповідно з оформленням платіжних  документів в графі «призначення платежу» поповнення статутного фонду. В бухгалтерському обліку позивача збільшення статутного фонду  відображено в головній книзі бухгалтерською проводкою  Д-т 311 «Розрахунковий рахунок» К-т 40 «Статутний капітал»  (а.с. 75, 78-87).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» внесення змін до установчих документів підлягає державній реєстрації.

Згідно частини 1 ст. 18 вказаного Закону у разі якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Державну реєстрацію змін до установчих документів, товариства, в тому числі про збільшення статутного фонду до 1000000,00 грн., проведено 30.01.2006 за                                    № 12651050001000175 виконавчим комітетом  Шахтарської міської ради Донецької області (а.с. 135-142).

 Пунктом 4.1 ст. 4 Закону встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.   

В пункті 4.2 ст.4 Закону наведено вичерпний перелік доходів які не включаються до складу валового доходу, зокрема, відповідно до підпункту 4.2.5 пункту 4 вказаної статті, не є валовим доходом підприємства суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.28 статті 1 Закону інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Одним з різновидом інвестицій є пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (п.п. 1.28.2 п.1.28 ст. 1 Закону).

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

З огляду на зазначене суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія апеляційного суду, дійшов до обґрунтованого висновку, що одержання коштів внаслідок збільшення статутного фонду підприємства, які передбачають передачу корпоративних прав, не включається до складу валового доходу підприємства, що відповідає вимогам підпункту 4.2.5 пункту 4.2 ст.4 Закону, оскільки одержання коштів внаслідок такої операції є здійсненням прямої інвестиції.

Обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови Господарського суду Донецької області від 06.11.2006 та ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2007 у справі  відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити  без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2007 та постанову Господарського суду Донецької області від 06.11.2006  залишити без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписЄ.А. УсенкоСудді

підписА.І. Брайко

підписМ.І. Костенко

підписН.Є. Маринчак

підписА.О. Рибченко