Ухвала суду № 47196295, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 липня 2015 року м. Київ К/800/32398/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 року

у справі № 813/3057/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліуретанові технології»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 року у справі № 813/3057/14 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційної інстанції, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо складання та надсилання податкової вимоги від 14.02.2014 року №171-25. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.02.2014 року №171-25.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідачем прийнято спірну податкову вимогу на неузгоджену суму грошового зобов’язання, визначену податковими повідомленнями-рішеннями, за якими тривала процедура адміністративного оскарження.

Відповідно до положень пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 року у справі № 813/3057/14 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун