головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Каралюса В.М., Заверухи О.Б., Петлеваній Н.А.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги прокуратури
Івано-Франківської області, Державної податкової інспекції в Тисменицькому
районі Івано-Франківської області на постанову господарського суду
Івано-Франківської області від 10 січня 2008 року у справі за адміністративним
позовом Закритого акціонерного товариства «Авангард» до Державної податкової
інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Головного
управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області за
участю прокуратури Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового
повідомлення рішення,
В
С Т А Н О В И Л А:
04.05.2007
року ЗАТ «Авангард» звернулося до суду
з позовом, в якому просить визнати
нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в
Тисменицькому районі № 0001421500/0 від 26.12.2006 року та зобов'язати її
виконати не вчинені дії згідно загальної податкової декларації з ПДВ за
вересень, жовтень 2006 року - надати висновок відділенню Держказначейства в
Тисменицькому районі на відшкодування ПДВ після набрання судовим рішенням
(постановою) прийнятою на користь ЗАТ “Авангард" законної сили (відповідно
до ст. 254 КАС України).
Позовні
вимоги мотивує тим, що за наслідками фінансово-господарської діяльності на
підставі отриманих податкових накладних, отриманих за купівлю основних фондів у
вересні 2006 року, позивач відобразив суму сплаченого податку у складі
податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ № 3 і визначив суму
бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року в розмірі 60603 грн. з
перерахуванням її на рахунок в установі
банку. Враховуючи особливості діяльності, як сільськогосподарського, товариство
подавало до податкової інспекції три види податкових декларацій з податку на
додану вартість:загальну №3 та спеціальні( скорочені): №1 та №2. Вважають, що товариством правомірно
сформовано податковий кредит в сумі 60603 грн. в результаті господарських
операцій по придбанню основних фондів (купівлі трактора, придбання
металопродукції та отримання послуг по проведенню будівельно-монтажних робіт
виробничих приміщень) і правильно задекларовано в загальній податковій декларації №3, а не спеціальній
декларації.
Постановою
господарського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2008 року позов
задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення державної
податкової інспекції в Тисменицькому районі № 001421500/0 від 26.12.20006 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Прийняте
рішення мотивоване правильністю нарахування ПДВ в сумі 60603 грн., та
безпідставністю вимог про зобов'язання надати висновок про таке право
товариства , так як рішення не може бути умовним, тобто від настання чи не
настання якихось обставин
Не
погодившись з прийнятим рішенням ДПІ в
Тисменицькому районі Івано-Франківської області, прокуратура Івано-Франківської
області оскаржили його в апеляційному
порядку і просять його скасувати та
відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав порушення норм матеріального
права.
Апеляційні
скарги мотивують тим, що оспорюване повідомлення рішення прийняте відповідно до
вимог чинного законодавства, так як, зокрема, позивачем, в порушення п. 11.29
ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету
Міністрів України від 26.02.19999 року № 271 «Про порядок акумуляції та
використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками
- платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт,
послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів),
виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»,
операція з придбання обладнання повинна була бути відображена у спеціальній
(скороченій) декларації № 2 з віднесенням до податкового кредиту цієї
декларації, а не у загальній декларації
№ 3.
Представник
позивача в судовому засіданні вимоги апелянта не визнав та просить відмовити в
задоволенні апеляційної скарги, а постанову господарського суду
Івано-Франківської області залишити без
змін.
Представник
відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав
повністю, просив такі задоволити.
Представники
Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській
області та прокуратури Івано-Франківської області в судове засіданні не з»явилися, що не
перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно ч.4.ст.196 КАС України.
Заслухавши
суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали
справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить
до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а
постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судом перщої
інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що актом № 497-1520/00853582 від 20.12.2006 року
невиїзної( камеральної) перевірки з питань правомірності визначення заявленої
до відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року зафіксовано
порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2, п.и. 7.7.1 п.7.7, ст. 7 Закону України
«Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами, та доповненнями), п.4
«Порядку акумулювання та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими
товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з
продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім
підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної
сільськогосподарської сировини» № 271 від 26.02.1999 року (із змінами та
доповненнями), п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»
від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із
змінами та доповненнями). Податкова інспекція дійшла висновку про завищення
позивачем заявленої до бюджетного відшкодування у загальній податковій
декларації суми податку на додану вартість за жовтень 2006 року на суму
60603грн., оскільки вважає, що податок на додану вартість у розмірі 60603грн.,
сплачений при придбанні основних фондів мав бути включений до податкового
кредиту спеціальної (скороченої) декларації.
На підставі
акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому
районі № 0001421500/0 від 26.12.2006
року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість у розмірі 60603 грн .
ЗАТ
«Авангард» є платником фіксованого сільськогосподарського податку та перебуває
на спеціальному режимі оподаткування з податку на додану вартість у
відповідності до ст. 11 Закону України
«Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та подає два види податкових декларацій з
податку на додану вартість: загальну та
скорочену.
Внаслідок
придбання у вересні 2006 року основних
фондів (купівлі трактора, придбання металопродукції та отримання послуг по
проведенню будівельно-монтажних робіт виробничих приміщень ), на підставі
отриманих податкових накладних, позивач відобразив суму сплаченого податку у
складі податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ №3 і визначив
суму бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року в розмірі 60603 грн.
Зі змісту п.
11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від
03.04.1997 року № 168 97-ВР випливає, що
сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету
сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними
власну продукцію залишається в розпорядженні сільськогосподарських
товаровиробників і використовується ними на підтримку власного виробництва
тваринницької продукції та на придбання матеріально-технічних ресурсів
виробничого призначення.
Відповідно
до абз. 3 п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі
нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного
бюджету України в безспірному порядку.
Таким чином,
нормами зазначеного законодавства регламентований порядок спрямування
сільськогосподарським підприємством (продавцем) суми податку на додану
вартість, що підлягає сплаті до бюджету, отриманого за реалізовану ним власну
продукцію.
З аналізу
наведеного законодавства випливає, що зазначені приписи не поширюються на
порядок оподаткування операцій платників податків з придбання товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу)
та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
У даному
випадку, позивач є покупцем товару ( трактора, будівельних матеріалів),
вартість яких відноситься до складу валових витрат та основних фондів, і
позивач мав зобов'язання перерахувати податок на додану вартість саме
постачальникові товару, а не до бюджету.
На дані
операції поширюється загальний порядок формування податкового кредиту з податку
на додану вартість, визначений п, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на
додану вартість» від 03,04,1997 року № 168/97-ВР , а тому позивач правомірно
відобразив суму податкового кредиту у загальній податковій декларації податку на додану вартість.
Більш того,
позиція податкового органу про обов'язок позивача (покупця) відобразити
податковий кредит у спеціальній декларації суперечить приписам п. 2 Порядку
нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій
сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам
молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України № 805, яким передбачено, що податковий кредит, що складається із сум
податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками
у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової
декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки
з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
Колегія
суддів також зазначає, що п. 7.7. ст. 7
Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлений порядок
визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного
бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному
відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, передбачає вичерпний перелік
умов за яких у платника податку виникає право на бюджетне відшкодування
від'ємного значення ПДВ та заявлення цієї суми до відшкодування, а також
містить конкретні умови та строки такого відшкодування, наслідки
невідшкодування у вигляді нарахування відсотків, Цим законом надано платнику
податку право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнння коштів з бюджету.
Згідно із
п.п. «а» пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану
вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з
підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному
відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі
фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг
у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно
до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без
задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції
правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням
норм матеріального та процесуального права.
Таким чином,
колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно
встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням
норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не
спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Керуючись
ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України,
колегія суддів
У
Х В А Л И Л А:
Апеляційні
скарги прокуратури Івано-Франківської області, Державної податкової інспекції в
Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а
постанову господарського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2008 року
у справі №А-6/134 - без змін.
Ухвала
набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу
може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного
суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі
складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня
складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
В.М. Каралюс О.Б. Заверуха
Часті запитання
Який тип судового документу № 4716610 ?
Документ № 4716610 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4716610 ?
Дата ухвалення - 15.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4716610 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4716610 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4716610, Львівський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4716610, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Судове рішення № 4716610 відноситься до справи № 22а-5725/08/9104
Це рішення відноситься до справи № 22а-5725/08/9104. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
